Новий телевізійний сезон, який розпочався із завершенням відпускного періоду, обіцяв стати «гарячим»: нові проекти, якісні фільми, відродження документалістики... Якщо вірити телевізійникам, то на ТБ мало статись щось екстраординарне. Але...
«День» традиційно звернувся до експертів із запитанням:
«ЯКІ ПРОГРАМИ НОВОГО ТЕЛЕСЕЗОНУ ВИКЛИКАЛИ У ВАС ВIДЧУТТЯ «ДЕЖА ВЮ»?
Іван МАЩЕНКО, експерт iз питань телебачення та радіомовлення:
— У світі є приблизно п’ятнадцять оригінальних видів телевізійних програм. Останнім, сказати б, винайденим різновидом були телемости, які започаткували ще за Радянського Союзу. Ця поява була спричинена зміною політичного курсу. Усе інше розроблене не нами й не вчора.
Справжні зміни на ТБ відбуваються лише тоді, коли цьому передують технологічні передумови або соціальне замовлення. У випадку, коли ці дві компоненти поєднуються, зміни різкіші, але ефективніші. Тоді відбувається справжній прорив. В Україні нині зміни малопередбачувані, відтак якісь ультранові форми та методи ведення програм — марні сподівання. А від того, що програми трохи видозмінюються, вони не міняють своєї суті.
Андрій КУРКОВ, письменник:
— У мене перманентне почуття «дежа вю» є лише від випусків новинних програм на УТ-1. А загалом, дійсно, усі жанри ТБ уже давно винайдено, і переглянувши будь-яку програму, можна подумати, що подібна уже колись була, тільки на іншому каналі. Це вже норма. Єдиний змагальний момент між каналами полягає в тому, хто кого «переплюне» в удосконаленні того чи іншого телевізійного жанру.
Проте ще іноді трапляються оригінальні проекти на ТБ. Наприклад, знаю, що одна з вітчизняних продакшн-студій робить оригінальний цикл передач під назвою «Заблуждения». Автори програми беруть якісь псевдофакти та спростовують їх. Для прикладу, всі думають, що Чапаєв був поранений, потім стрибнув у річку і, з однією рукою перепливаючи Урал, втопився. А насправді було інакше. Загалом, підбирають цікаві стереотипні моменти, які розвалюють на очах. Думаю, нові ідеї, подібні до цієї, зможуть дещо освіжити українське телебачення.
Наталія ЛАВРИНЕНКО, соціолог:
— Настала осінь, наближаються холоди і дедалі більше часу населення України проводитиме біля блакитного екрана. Імовірно, телебачення також потурбувалося про те, щоб надати щось нове глядачу. Однак уже розпочався другий місяць осені і можна поділитися першими враженнями від того, що ми подивилися за цей період.
На жаль, усі спроби вітчизняних ТБ, спрямовані на те, щоб чимось вразити глядача, здебільшого виявилися марними. Мабуть, нові програми мають і достоїнства, але насамперед, звісно, в очі впадають недоліки. Найголовніше та найсумніше з того, що ми бачили, — а ця помилка повторюється з року в рік, — це відсутність концепції майже в усіх тематичних передачах. Це стара хвороба нашого телебачення. Присутність концепції — це коли уважний глядач або професіонал має можливість чітко прослідкувати основну ідею передачі. По-друге, слід добре продумати візуальні засоби, якими буде донесена ця ідея. По-третє, має бути описаний об’єкт, на який спрямована ця передача. На жаль, це концептуальне бачення в більшості передач, як я уже відзначила, відсутня.
Щоб не бути голослівною, наведу як приклад нову передачу «Жінка VIP», яка йде на «5 каналі». Відсутність концепції насамперед проглядається в невизначеності самого поняття «жінки VIP»... У тих програмах, які мені доводилося бачити, велися розмови в основному з заможними жінками. Але це дуже примітивний погляд на VIP-персону. Я вважаю, що VIP — це суспільно значуща особистість, не обов’язково багата людина, це той, хто зробив себе сам, хто потрібен суспільству. Я би, наприклад, не зупинялася на чиїхось дружинах, якби шукала, кого запросити на цю програму. У нас є вчені, лікарі, які досягли справді професіональних висот і праця яких — суспільно значуща.
Ще один дуже важливий момент, який не передбачений нашим ТБ, я би назвала «навчаємо розважаючи» або «розважаємо навчаючи». Адже не є таємницею, що культурно-інтелектуальний рівень суспільства різко впав. Якби розважаючи, ще й навчали, якщо були б передачі з етикету, то ми змогли б припинити цей процес. Треба показувати якісь казуси, пов’язані з незнанням суспільно визнаних норм поведінки, показувати, наприклад, неприйнятність матюків для успішної людини. До того ж, молодіжні передачі (крім поодиноких) якими жахливими були, такими й залишилися.
Отож, у цьому сезоні ТБ нас нічим приємно не здивувало, а лише засмутило перманентністю своїх помилок.
