Минулої п’ятниці у рамках Міжнародного кінофестивалю «Молодість» у київському Будинку кіно відбулася презентація перших двох серій телевізійної версії фільму Андрія Дончика «Украдене щастя». Цей фільм виробництва «1+1» з самого початку створювався як подія — і для українського телебачення, і для українського кіно. У лютому, в ході інтерв’ю «Дню» генеральний продюсер «1+1» Володимир Оселедчик, розповідаючи про цей «парафраз франківскої п’єси», зазначив, що ставлення до роботи над проектом можна порівняти зі ставленням до екранізації «Ідіота» Федора Михайловича Достоєвського на російському телебаченні. І те, що вийшло в результаті, підтверджує: ці слова — не перебільшення.
Дія фільму, поставленого за мотивами однойменної п’єси Івана Франка (сценарій написали Марина і Сергій Дяченки), відбувається на Західній Україні у наш час, починаючи з 1994 року. І вже хоча б тому, що його основано на знайомому всім нам «матеріалі», він буде цікавий українському кіно- і телеглядачеві. А фільм планується показати не тільки у чотирисерійній телевізійній (найближчим часом, на телеканалі «1+1»), але й у кіноверсії.
«Украдене щастя» — українська робота не тільки за змістом. Як відзначив на презентації фільму продюсер проекту, почесний президент «1+1» Олександр Роднянський, у телеканала є великий досвід коопродукції, але абсолютно український проект, можна сказати, перший — «українські актори, українські продюсери, українські компанії, український канал, український режисер — усе своє». Можна ще додавати і додавати — українська мова, українська музика (композитор — лідер групи «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук) і т.д. Мабуть, єдиний виняток — російський актор Анатолій Пашинін, виконавець ролі Михайла Гурмана. Та й у нього — українське коріння.
Режисер фільму Андрій Дончик, який, за його власним визнанням, 12 років не стояв на сцені Будинку кіно (після того як у 1992 році отримав приз за свій фільм «Кисневий голод»), на прем’єрі був у дуже гарному гуморі. Дякував керівництву каналу — «за надану можливість». Акторів — за те, що «надихали і нічого не зіпсували». Дякував творчій групі, професіоналізм якої його просто вражав: «Невже на рекламних роликах горілки можна було так натаскатися знімати?» Глядачі, які були присутні на прем’єрі, мабуть, також були приємно здивовані тим, що у нас можна «так знімати». Проте якість «картинки» можна буде оцінити самому вже найближчим часом. Кілька слів хотілося б сказати про «наповнення». Новий проект «1+1» буде цікавий як для тих, хто взагалі не читав п’єси Івана Франка, так і для тих, хто добре знайомий з нею. Любовний трикутник у фільмі той же, що й у класика: головна героїня — Анна (Наталія Доля), її чоловік — Микола Задорожний (Олексій Богданович) та її коханий — Михайло Гурман, якого всі вважали загиблим (на чому, власне, й основано конфлікт). Однак в осучасненому кінопереказі з’являються не тільки нові деталі та подробиці, але й нові персонажі. Фактично перші дві серії фільму розповідають про те, що у п’єсі залишилося «за кадром»: тут з’являються, наприклад, брати Анни (одного з них грає Віталій Лінецький), які роблять усе можливе і неможливе, лише б не ділитися з нею її частиною спадщини. Персонажі, до речі, вельми колоритні: на життя заробляють тим, що «розводять лохів», інсценуючи ДТП і вимагаючи потім гроші на ремонт машини. Тут з’являється мати Михайла. Тут є школярі (головна героїня п’єси у фільмі з простої селянки перетворюється на вчительку), у сім’ях яких звична ситуація — «мама — вдома, тато — в Польщі», й багато іншого.
Як відзначив на прем’єрі директор «Молодості» Андрій Халпахчі, якщо у колишні роки вітчизняне ТБ було, в основному, споживачем кінопродукту, то останнім часом воно все активніше бере участь у кінопроцесі, як це прийнято у багатьох країнах. Що ж, якщо ситуація у кіно- і телевиробництві розвиватиметься у тому ж напрямі, глядач тільки виграє.
