За 24 роки роботи в Україні напрямки діяльності Місії USAID дещо змінювалися з огляду на виклики часу, однак головною метою було й залишається сприяння Україні в реалізації її економічного, політичного та суспільного потенціалу. У рамках підготовки до святкування 25-ї річниці Незалежності України секретар НСЖУ, генеральний продюсер телеканалу «ТАК TV» Гліб Головченко взяв ексклюзивне інтерв’ю у виконувача обов’язків директора Місії USAID в Україні, Білорусії та Молдові Джона Пеннела.
— Пане Пеннелл, Місія Агентства США з міжнародного розвитку починала працювати в Україні 1992 року під час становлення держави та переходу на ринкові умови економіки. Тоді Місія мала усталені цілі, завдання і пріоритети. Чи змінилися вони після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі?
— Наше Агентство в Україні працює понад 20 років. Звичайно, за останні два роки, коли ситуація в Україні суттєво змінилася, відповідно змінилися і завдання, і ці пріоритети. Сьогодні ми передусім говоримо про вирішення таких питань, як забезпечення відновлення економіки України; сприяння втіленню тих важливих реформ, які ставить перед собою українська влада. Зокрема, щодо децентралізації. Також важливе питання — боротьба з корупцією, забезпечення комплексних реформ у сфері енергетики. Й також хочу наголосити, що одним із важливих пріоритетів діяльності USAID в Україні є надання гуманітарної допомоги та інших типів підтримки тим, хто зазнав втрат через конфлікт на сході України, включаючи допомогу вимушеним переселенцям. Якщо ми говоримо про ці завдання, то за ці 2 роки сума гуманітарної та іншої допомоги становила орієнтовно 49 мільйонів доларів.
— У січні 2015 року Президентом України Петром Порошенком було схвалено Стратегію Сталого розвитку «Україна-2020», в якій закріплено проведення 62 реформ та програм розвитку держави. Як ви оцінюєте результативність тих кроків, які вже було зроблено владою на шляху впровадження цих реформ?
— Насамперед хочу сказати, що, на мою думку, за останні 2 роки було здійснено значний поступ, але водночас залишається багато чого зробити. Як приклад цього поступу можна, зокрема, навести реформу поліції, яка зараз розгортається в Києві та багатьох інших територіальних громадах.
Ще один приклад поступу — це зміни до Конституції України, завдяки яким державні послуги стають ближчими до громадян, оскільки відповідальність за надання цих послуг значною мірою переходить до місцевих органів влади, а також ще такий важливий момент, як втілення важливих кроків у сфері судової реформи.
Ще низку прикладів можна навести: закон про прозорість структури власності або засобів масової інформації, завдяки яким громадянам буде відомо, кому належать ті чи інші ЗМІ в Україні. Щодо антикорупційної діяльності — це впровадження нових механізмів у сфері державних закупівель, зокрема електронних механізмів, які дозволяють купувати товари чи послуги за бюджетні кошти. Ми зі свого боку налаштовані на підтримку цих реформ. Ми вважаємо, що вони мають здійснюватися й надалі. Але, звичайно, в України попереду ще довгий шлях.
— Які реформи, на вашу думку, на сьогоднішній день мають стати пріоритетом для України?
— На мою думку, це мають бути ті реформи, які спрямовані на протидію корупції. І тут ми говоримо про судову реформу, про підвищення прозорості роботи судової влади. Зокрема, про надання належних повноважень таким установам, як Національне Агентство з питань запобігання корупції. А також ті реформи, які надають більшість повноважень та більше фінансових ресурсів місцевим органам влади для того, щоб вони змогли надавати більше послуг громадянам і щоб ці послуги були вищої якості.
— Агентство США з міжнародного розвитку бере активну участь у допомозі з впровадження реформ в Україні. Які напрямки сьогодні є пріоритетними для Агентства та які проекти ви могли б відзначити?
— За останні роки ми започаткували кілька нових проектів, і власне протягом кількох наступних місяців мають розпочати свою діяльність ще кілька нових програм. Зокрема, у сфері сприяння розвитку сільського господарства України. Це допомога у впровадженні стратегічних кроків певних нормативно-правових положень, які допоможуть розширити доступ сільськогосподарських виробників. Насамперед малих та середніх виробників. Ще одним прикладом є заходи на підтримку розвитку громадянського суспільства України для того, щоб дати йому певний новий інструментарій, який допоміг би йому відстоювати необхідність подальших реформ в Україні. Також у сфері енергетики — це реформи, які спрямовані на розвиток енергозбереження та енергоощадних технологій України. Це такий напрям діяльності, як підвищення енергетичної незалежності та скорочення марнотратства.
— Впровадження системи закупівель ProZorro, а також реформа житлово-комунального господарства, зокрема питання створення ОСББ, активно обговорюються українським суспільством. Як оцінюєте результати цих змін?
— Якщо ми розпочнемо із системи ProZorro, то, на мій погляд, впровадження цієї системи було дуже успішним та результативним для України. Передусім ми говоримо про зменшення вартості товарів і послуг, які закуповуються на кошти із державного бюджету й про підвищення рівня прозорості цієї системи для громадян. Наскільки я знаю, за останній рік завдяки впровадженню системи ProZorro українським бюджетам різних рівнів вдалося заощадити близько 2-х мільярдів гривень. Тобто ці кошти можуть вкладатися в інші сфери діяльності й приносити додаткову користь для громадян. Ми очікуємо, що подальше впровадження системи ProZorro дозволить Україні продовжити цю хорошу тенденцію, тобто буде заощаджуватися ще більше коштів й система державних закупівель стане ще прозорішою для українських громадян. Відповідно така економія коштів сприятиме підвищенню добробуту громадян України.
Щодо запровадження системи ОСББ — USAID на разі не працює із самими ОСББ, але ми підтримуємо контакти, надаємо допомогу багатьом громадським організаціям, які працюють у цьому секторі й, звичайно, у рамках програми USAID відбуваються заходи чи підтримуються заходи, які дозволяють зменшити обсяги марнотратного використання енергоресурсів та інших ресурсів у житлово-комунальному секторі саме на рівні житлових будинків. Зокрема USAID надає територіальним громадам України допомогу у створені стратегічних планів розвитку енергетичного господарства. Таку допомогу вже отримують 15 міст у різних регіонах України, і сподіваємося, що у майбутньому їх кількість зростатиме. Ще одним важливим напрямом роботи, оскільки USAID співробітничало й продовжує співробітничати з відповідними органами влади України, є надання допомоги в удосконаленні тарифної політики. Зараз на порядку денному таке важливе завдання, як пом’якшення соціальних наслідків цієї тарифної реформи. Тобто необхідно здійснювати певні кроки у цьому напрямі й, зокрема, необхідно пояснювати громадянам, яким чином вони можуть отримати необхідну допомогу, пояснювати, які переваги вони зможуть отримати від вдосконалення тарифної системи.
— USAID зажди приділяє увагу питанню розвитку незалежних медіа. На вашу думку, наскільки сьогодні українські медіа відповідають міжнародним стандартам журналістики?
— Так, ми справді вже тривалий час працюємо у сфері сприяння розвитку незалежних медіа, це стосується і підвищення професійного рівня журналістів і підвищення фахового рівня управління діяльністю засобів масової інформації. Нас дуже тішить те, що нещодавно в Україні було ухвалено закон про прозорість структури власності ЗМІ, оскільки завдяки цьому не лише журналісти, але й широкий загал знатимуть джерела походження тих чи інших видів діяльності засобів масової інформації. На мою думку, журналістика — це потужний сектор в Україні, й ми плануємо продовжити нашу співпрацю із фахівцями медіа-сектору для того, щоб журналісти продовжували ставити ті питання, які повинні пролунати в Україні. Протягом останніх місяців, коли мені довелося побувати в кількох різних регіонах України, я мав нагоду брати участь у засіданнях регіональних прес-клубів і поспілкуватися з багатьма журналістами, й сподіваюся, що ця співпраця триватиме й надалі.
— Не можу у вас не запитати, як оцінює Агентство США з міжнародного розвитку рівень розвитку громадянського суспільства в Україні.
— На мою думку, громадський сектор є дуже потужним в Україні. Він досяг суттєвого рівня розвитку, й за власним досвідом роботи в Україні можу сказати, що за останні роки потенціал громадянського суспільства в Україні доволі суттєво зріс. Тобто, звичайно, на порядку денному роботи громадських організацій в Україні залишається питання обстоювання реформ і тих стратегічних кроків, які країна має здійснювати для того, щоб рухатися шляхом розвитку. У будь якій країні громадянське суспільство виконує три головні функції: це функція громадського контролю, функція обстоювання необхідності здійснення тих чи інших реформ і третя важлива функція — це інформування суспільства, зокрема й про діяльність влади.
— Ми фактично зустрічаємося напередодні 25-річчя Незалежності України. Яке, ви вважаєте, головне досягнення України за ці 25 років і чим пишається Агентство США з Міжнародного розвитку з погляду того, що вдалося разом створити в Україні?
— Можна із цього приводу влаштувати окрему розмову, але я б хотів згадати декілька моментів. Незважаючи на те, що протягом кількох років в економіці України панували серйозні проблеми — все одно слід пам’ятати про те, що за ці останні 25 років економіка України пройшла дуже суттєвий шлях розвитку. При цьому залишається ще значний потенціал, який Україна здатна використати, бо вона вже обіймає лідерські позиції, скажімо, в таких сферах, як інформаційні технології, сільське господарство. Якщо ми говоримо про сільське господарство — то Україна має велетенський потенціал. Вона потенційно є одним зі світових лідерів у цій галузі й однією з тих країн, яка може нагодувати світ. Звичайно, за останні 25 років Україна стала демократичнішою країною. Все ж таки відбулося наближення влади до громадян. Але при цьому слід зауважити, що попереду все-таки залишається значний шлях, і USAID й інші установи США, які працюють в Україні, налаштовані на підтримку вашої країни на цьому шляху. Ми чекаємо нагоди справді відсвяткувати 25-тиріччя Незалежності України і, власне, річницю співпраці між Україною та нашим агентством USAID, що також відзначатиметься цього року.