Обговорення експертами можливостей використання ТБ для розвитку туристичної галузі в Україні (див. № 128) підтвердило, що інформація про курортно- туристичні можливості держави була б запитана як глядачами, так і тими, хто зайнятий у «рекреаційному» бізнесі. Відтак, «День» продовжує з’ясовувати:
ЧИ Є ПОТРЕБА В ОКРЕМІЙ ТЕЛЕПЕРЕДАЧІ ПРО ТУРИЗМ В УКРАЇНІ ТА ЯКОЮ ВОНА ПОВИННА БУТИ?
Ігор ПІЛЬКО, керівник служби обслуговування ЗАТ «Трускавецькурорт»:
— Без сумніву, така програма потрібна. По-перше, люди не завжди отримують точну та достовірну інформацію. По-друге, на мою думку, про нас краще знають у Польщі чи Німеччині, ніж у деяких регіонах України. Минулого року, наприклад, ми в Трускавці прийняли близько 2000 німців і 1500 поляків.
Розказувати про українські курорти, в першу чергу, потрібно для того, аби люди чітко уявили, що на них там чекає. Трускавець, наприклад, — вже сам по собі достатній інформаційний привід.
Володимир ЦАРУК, директор Центру туристичної інформації Національної Туристичної Організації:
— У вітчизняному телепросторі нині існує декілька туристичних телепроектів. Для прикладу, старожил ефіру — програма «Світ авіації і туризму», що розміщується у сітці мовлення Київської державної регіональної телерадіокомпанії (КДРТРК). З початку цього року стартував телепроект під назвою «Travel.ua» на телеканалі М-1. Також на СТБ успішно продовжує виходити програма харківської телекомпанії «Приват-ТБ» — «На перший погляд». Минулого року під час літнього туристичного сезону на ТРК «Ера» виходила телепрограма «Світ подорожей». Якщо вдатися до історії, варто відзначити існування на телеканалі «Інтер» популярної програми Ірини Зінченко «Вікенд».
Щодо кількості заявлених телепроектів, то їх, певно, достатньо у вітчизняному телеефірі (у Росії, приміром, подібних програм ще менше). Минулого року досить вдалим виявився телепроект Василя Ілащука «Дорогами України» (спонсорами виступили «Укрзалізниця» та Держтурадміністрація України) — 25 серій про регіони України, їх традиції та культуру. Їх можна тепер побачити, мандруючи у потягах «Укрзалізниці». Оригінальним для вітчизняного ТБ був і формат «Світу подорожей», коли після трихвилинної рубрики, в якій велась розповідь про нові туристичні маршрути в Україні, проходив ще й конкурс для глядачів.
Вищезгаданий проект «Travel.ua» розрахований на молодіжну аудиторію. Але чому подібних теленовацій не помічають телекритики, а часом і глядачі? Що бракує авторам проектів і каналам, які їх транслюють?
Найперше, — це чіткого визначення формату телепрограми, по-друге, спрямованості — на яку аудиторію розрахований проект. І останнє — рекламної розкрутки. У більшості вітчизняні туристичні програми — це нудні переказування за кадром багатої історії та привабливості тих місць, які бачить глядач. Лише на М-1 автори спромоглися дещо відступити від традиції. Тут можна, крім всього, отримати деяку корисну інформацію. Не важливо, що йдеться про дорогі готелі, в яких молодь навряд чи колись зупиниться (це вже інше питання). Бракує цим програмам розуміння того, що ж саме потрібно глядачеві. Насамперед, його слід привабити: окрім одноманітних серіалів та банальних ток-шоу, багато хто хоче побачити й дещо інше. В чому був успіх «Останнього героя»? В екстремальності, нових відчуттях не тільки для учасників проекту, а й для глядачів, які співпереживали.
У вітчизняних туристичних телепроектах бракує нових облич, які б запам’ятовувались. Ніхто не займається їх розкруткою. Коли подібне з’явиться — можна говорити, що ця телевізійна ніша зайнята...
А поки що на одному із загальнонаціональних телеканалів готується до виходу новий туристичний телепроект...
Олег ВАСИЛІВ, начальник відділу туризму управління зовнішніх зв’язків, туризму і торгівлі Івано-Франківської ОДА:
— Ми саме зараз підбиваємо підсумки першого етапу літнього туристичного сезону. Нині, порівняно з минулим роком, у нас побувало значно більше туристів, хоча переважна їх більшість все-таки вибирають приватний сектор для відпочинку, так званий «зелений туризм». Хоча це теж вельми позитивний результат. Проте його можна покращити й появою спеціальних туристичних програм про привабливі куточки України.
Такі телепередачі повинні показувати туристичну привабливість не тільки Криму, Одеси, а й Карпат, Києва, Харківщини. Звичайно, у нас в регіоні є такі місця, які заслуговують на те, щоб про них зняли окрему передачу. Наприклад, мало хто знає про Скелі Довбуша, про вузькоколійну залізницю, яку ми називаємо «карпатським трамваєм». Якщо будуть телепрограми, які розповідатимуть про відомі й маловідомі туристичні перли України, вони вплинуть тільки позитивно на розвиток рекреаційної зони, на приплив туристів до карпатського регіону.
Юрій КУЗЬМЕНКО, заступник голови Кирилівської селищної ради (Запорізька обл.):
— Є дуже гарне видання — всеукраїнський інформаційно-аналітичний бюлетень «Український туристичний вісник». Але ж спеціальні видання орієнтовані здебільшого на тих, хто займається туристичним бізнесом. А потенційний турист не має доступу до цих матеріалів. Тому поширення інформації про туризм в Україні за допомогою телебачення було б більш результативним. Програма про туризм України повинна нести в собі роз’яснювальну інформацію про інфраструктуру. Передача повинна орієнтуватись на запити та інтереси громадян, що мають змогу поїхати відпочивати будь-де. Проте подання інформації не має бути однобоким. В програмі повинні рекламуватись не тільки оздоровчі та рекреаційні можливості кожного регіону, а й розважальні заклади, які там є. Адже турист приїжджає, наприклад, до нас у Кирилівку не тільки аби «підсмажитись» на сонці і покупатись у ласкавих водах Азовського моря, а й порозважатись. Передача повинна описувати різні місцеві атракціони, аквапарки, навіть бари й ресторани... Думаю, що слід висвітлювати все, що стосується відпочинку і розваг.
Вважаю, що у нас, в Кирилівці, червень випав із курортного сезону саме через непоінформованість населення. Адже в Санкт-Петербурзі про нас знають навіть більше, ніж у Луганській області. Саме тому телепередачі допоможуть нам не тільки залучити інвестора, а й зробити Україну вагомим туристичним осередком в очах світової спільноти. Із збільшенням кількості відпочиваючих ми матимемо можливість регулювати культуру надання туристичних послуг. Наприклад, перейти від примітивних дерев’яних будиночків із трьома ліжками на більш сучасний рівень.
