Минув рік, як наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) обрала шістьох членів правління Суспільного телебачення і розпочала цим процес реформування. Днями голова правління ПАТ НСТУ Зураб АЛАСАНІЯ разом із медіакспертами розповідали про зміни, виклики і перемоги у реформі.
Серед перших зрушень назвали те, що рік тому Суспільне являло собою 28 розрізнених мовників національного та локального рівня, які були орієнтовані на виконання держзамовлення, а сьогодні воно перетворилося на публічне акціонерне товариство з незалежною програмною політикою, на одного суспільного мовника з різними національними та регіональними платформами.
Зміни торкнулися ефективності й прозорості. Зокрема ідеться про закупівлю та здачу в оренду майна через систему ProZorro, розмежування творчої та адміністративної частини управління, відкриті конкурси на керівні посади та інші зміни у штатному врегулюванні.
«Ми відбирали на конкурсній основі окремо менеджерів, окремо творчих людей. Ми продумали ланку виконавчого продюсера, який шукав би кошти. Ми відбирали людей абсолютно невідомих, та ось запустили процес. Але це ще не кінець. В деяких регіонах досі немає менеджерів, як, наприклад, у Львові чи Дніпрі», — розповів голова правління ПАТ НСТУ Зураб Аласанія (нагадаємо, «День» писав про дніпровські та львівські перипетії в матеріалах «Ідея була гарною, але до розуму довести нікому» у № 23-24 від 9 лютого ц.р. та «Без концертів-вітань і політичної реклами» у № 13-14 від 26 січня ц. р. відповідно).
Завдяки реформі штат скоротився приблизно на три тисячі осіб. Крім того, Суспільне стало більш відкритим через створення хабу в телецентрі «Олівець», впровадження аудиту Ernst&Young та надання можливості студентам проходити на ньому практику. Великі зміни відбулися у контенті, серед якого 45 нових та оновлених програм і 25 спецпроектів різних напрямів без «джинси» і «токсичності», йшлося на зустрічі з журналістами.
Під час процесу реформування труднощі створив конфлікт із минулими директорами, які почали забирати оформлену на себе техніку. Серед головних перемог відзначають те, що реформа вдалась, і це видно, а також наявність «чудових людей, які працюють на Суспільному саме зараз».
«Провал — у тому, що поки ми реформували канал, не донесли людям, навіщо їм Суспільне мовлення», — говорить Аласанія. Крім цього, серед викликів відзначають, в першу чергу, відсутність фінансування, поодинокі випадки намагання політиків втрутитися у роботу Суспільного та недосконалість реформи, яку потрібно доповнювати, у тому числі законодавчими змінами.
«Тепер мають бути прописані пункти стабільного розвитку. Це і питання фінансування, окрім цього потрібно підвищити гарантії незалежності, як для Наглядової ради, так і для правління. Звісно, із закону потрібно було б прибрати фрази про захист традиційних сімейних цінностей, тому що на новому суспільному мовленні ми будемо спілкуватися про традиційну культуру, сім’ю, але і не можемо ігнорувати інші соціальні групи. На цей момент первинними є зміни фінансової моделі. Окрім того, у законопроекті є такий пункт, що Суспільне мовлення не може продати непотрібну будівлю і повинно платити за неї податки, утримувати, максимум дозволяється здача в оренду. Зараз він уже не доречний. У будь-якому разі, швидко все не відбувається і реформа повинна продовжуватись», — вважає юрист Інституту медіа права, експерт Реанімаційного пакету реформ Ігор РОЗКЛАДАЙ.
Наразі, щоб вирішити проблему із фінансуванням, яке надходить не в повному обсязі, планується отримувати кошти за рахунок податку на використання радіочастотного ресурсу України.
