У період передвиборної кампанії мас-медіа не виконували виключно інформаційну функцію та не займали нейтральної, посередницької позиції між претендентами на вищу державну посаду, з одного боку, та громадянами (виборцями) — з іншого. Навпаки, вони активно здійснювали селекцію кандидатів на посаду президента, обмежуючи одних чи просовуючи інших претендентів, а також не надаючи громадянам збалансованої інформації для формування ними власної позиції. Такий висновок був оприлюднений у вівторок на прес-конференції громадських організацій та груп експертів, які коментували узагальнюючі результати моніторингових досліджень висвітлення виборчої кампанії в українських мас-медіа.
Підставами для такого висновку стали сім емпірично обґрунтованих констатацій, що містяться у щомісячних звітах Академії української преси та Інституту соціології НАН України. У цих констатаціях говориться про те, що фактично до серпня поточного року тема виборів залишалася на периферії уваги як електронних, так і друкованих ЗМІ. Лише з останнього літнього місяця вибори стали основною темою внутрішньополітичних новин (13 — 15% новинного потоку). В листопаді дві третини усіх новин про Україну прямо чи опосередковано стосувалися президентських виборів. Окрім цього, навіть у розпал передвиборчої кампанії у висвітленні перебігу виборчої кампанії превалювала одна, офіційна точка зору.
Результати моніторингу показали, що під час кампанії порушувався журналістський стандарт обов'язкового посилання на джерело інформації у новинах. У липні — вересні в кожному шостому (16 — 18%), а жовтні — листопаді — кожному десятому (9 — 11%) повідомленні про Україну джерело інформації не зазначено. Крім цього, електронні та друковані ЗМІ весь період спостереження (за винятком останніх двох місяців) суттєво зміщували увагу в бік одного кандидата — Віктора Януковича. У листопаді політичні персони згадувалися в новинах частіше за політичні інституції, і це сталося вперше за рік спостережень.
Усю передвиборчу кампанію лідером за кількістю негативних та іронічних оцінок у ЗМІ залишався блок «Наша Україна» та його лідер Віктор Ющенко. У листопаді кожна четверта оцінка В. Ющенка — негативна чи іронічна, у В. Януковича — кожна восьма. Що стосується антиреклами на телебаченні, то вона також була спрямована на фаворитів президентської кампанії, хоча частка антиреклами В. Ющенка втричі більша за антирекламу В. Януковича (12% проти 4%). Дисбаланс у представленні основних кандидатів посилювався розподілом синхрону на телебаченні та цитуванням у пресі, тобто за можливістю безпосередньо висловити свої погляди у прямій мові. Якщо у перший тиждень жовтня синхрон В. Януковича в новинних програмах утричі більший за синхрон В. Ющенка (1514 сек. проти 445 сек.), то в перший тиждень листопада — у чотири рази (1884 сек. проти 447сек.).
Результати моніторингу, з огляду на останні революційні зміни у вітчизняних електронних ЗМІ, можуть здаватися трохи застарілими. Але вони можуть стати ще одним вагомим аргументом у спорах щодо визначення справжніх результатів виборів.
