21 травня у горах Родопи та Пирин, що в Болгарії, відзначають стародавнє свято Предой. Це свято збереглося ще з язичницьких часів і, на думку науковціві, має фінікійське походження. Втім, Предой з часом інтегрувався у християнський календар і зазвичай має прив’язку до дня святих Константина та Єлени. У центрі свята — вівці та молоко. Предой починається біля сироварні або віддаленої вівчарні, де ще з початку травня збираються вівчарі зі своїми отарами. Кожен хазяїн пропускає першою білу вівцю і доїть її. Це перший посилений надій молока в сезоні, тож він вважається пророчим. Із цим пов’язана й низка магічних оберегових дій: перше молоко пропускають крізь срібне кільце, а до відерця прив’язують червоною ниткою герань, кропиву або часник. Частину цього молока потім зливають у землю — задля врожайності, а решту роздають нужденним.
Після першого надою кожен вівчар заміряє рівень молока спеціальним дерев’яним інструментом з відмітками — рабошем, а журі визначає переможця. І свято можна вважати розпочатим — накривають довжелезні спільні столи, готують баніцу, нарізають бринзу спеціальним ножем із деревини груші або яблуні, запікають ягня. Початок святкової трапези благословляє найстарша жінка або дружина переможця. Наприкінці святкового дня за старовинним звичаєм усі співають і танцюють танок хоро.
