З початку вересня для зацікавлених у телевізійній кар’єрі з’явилася ще одна нагода проявити себе — на Першому Національному стартував проект «Телеакадемія». Студенти-журналісти з чотирьох різних вузів і 17 слухачів спеціальних курсів, які проводять знані спеціалісти-телевізійники, мають можливість опановувати репортерські, операторські, журналістські та інші навички й одразу ж застосовувати їх на практиці. Практично з перших днів навчання студенти і слухачі курсів знімають сюжети на різні теми, котрі потім показують в ефірі каналу. Прикметною особливістю «Телеакадемії» є те, що глядачі мають можливість відгукнутися та оцінити відеороботи учасників на сайті проекту.
Прагнення отримати відгук від глядачів відображає одну дуже цікаву тенденцію в сучасному телебаченні. Кожному телеканалу потрібні люди, які будуть його дивитися. А в добу інтернету потрібні не просто ті, хто дивиться, а ті, хто здатен думати. Люди, які не «споживають телекартинку», а забезпечують зворотний зв’язок телевізійникам. Саме їхні підказки, поради і пропозиції допомагають робити телебачення цікавішим для аудиторії та потрібнішим суспільству.
Потребу в зворотному зв’язку з глядачами за останні роки зрозуміли всі телеканали. Саме тому відкривають форуми на власних сайтах, гарячі лінії, створюють можливості, щоб глядачі повідомляли власні новини тощо. Але цього не завжди може бути досить. Традиційним ЗМІ легко загубитися в сучасному інформаційному просторі — не надто скандальні, часом менш оперативні; смаки аудиторії здатні дуже швидко змінюватися, новин надто багато. А якщо хоч трохи втрачається популярність, то одразу ж втрачається аудиторія, а з нею і зворотний зв’язок. Коли ж зникає зворотний зв’язок, то стає складніше повернути втрачену популярність. Коло замикається.
Щоб не потрапити в таку пастку, простої відкритості для контактів з глядачем буде не досить. Потрібно, щоб цей глядач був «на зв’язку» та висловлював свої побажання й підтримку навіть тоді, коли відбувається спад популярності. Тобто аудиторія чи хоча б її частка має не просто любити продукт телеканала, а лояльно ставитися до нього самого. Заради цього здійснюються різні рекламні й PR-кампанії з просування бренду, готуються унікальні програми та фільми, орієнтовані на розвиток глядача тощо. А ще можна працювати з аудиторією безпосередньо, спілкуючись через ті ж блоги, форуми або просто наживо.
Останній метод дає можливість збудувати стійку мережу прихильників, залежну не від популярності продукту, а лише від того, що людям цікаво слухати і бути почутими. Така мережа, порівняно з загальною аудиторією, не може бути дуже великою, зате забезпечує стабільний зворотний зв’язок. А якщо правильно працювати над її формуванням, то цей зв’язок буде дуже ефективним і корисним. Під час спілкування можуть з’являтися нові проекти програм, серед активних прихильників можна віднайти нових зірок чи зірочок для каналу, а самому каналу стає набагато легше і простіше реагувати на зміни смаків та вподобань телеглядачів.
При цьому правильна робота означатиме передусім вибір дійсно цікавих учасників мережі. І кастингу тут не проведеш — адже йдеться про пошук підтримки, а не талантів. Тому треба заздалегідь вибрати групу людей, яка є доволі активною і діяльною, а потім саме в цій групі шукати тих, хто може стати прихильниками каналу. Найкращим прикладом такої групи є студентська молодь. Саме на співпрацю зі студентами й орієнтований проект «Мережа друзів», котрий стартує з ініціативи головного редактора НТКУ Христини Стебельської. На її думку, загальнонаціональний канал повинен мати широку мережу думок, знаходити баланс між думкою глядачів і дослідженнями рейтингів.
— Перевага прихильників — у тому, що не ми їх, а вони нас обирають. І ті, хто біля телевізора в домашніх капцях, і ті, хто знає, що діється поза кадром. Адже саме їхні відгуки не раз переконували, що є програма хороша, а може бути ще краща. Їхні контраргументи щодо ідеї програми, її втілення, іноді такі, що думаєш, чи не запросити їх у позаштатні громадські експерти. Бо оцінка компетентна і не заангажована власним інтересом.
Зауважимо, що в цьому проекті телеканал перейняв досвід газети «День» та її головного редактора Лариси Івшиної, котра запропонувала і допомогла створити Острозький клуб вільного інтелектуального спілкування молоді. Ця організація кілька разів на рік проводить студентські наукові конференції та інші заходи в різних університетах по всій країні, допомагає молоді з різних куточків України краще розуміти одне одного й висувати спільні пропозиції щодо облаштування країни.
Отже, скориставшись гарним прикладом, на Першому розпочали свій проект співпраці з активними та розумними. Формат його, щоправда, має певні відмінності.
Перша особливість полягає в тому, що всі зустрічі проходитимуть не в різних університетах, а в телецентрі на вулиці Мельникова, 42. Так вирішили тому, що телецентр — це не лише будівля, в якій багато простору для розмови, а ще й місце, де дуже легко побачити, яким є телебачення, зсередини. «Пілотна» зустріч для «Мережі друзів» пройшла в кінці червня. Аби створити невимушену й цікаву атмосферу для розмови, запрошених студентів спочатку повели на оглядовий майданчик телецентру, дали можливість оглянути Київ з даху однієї з найвищих його будівель, побачити місце, де часто знімають прямі трансляції, познайомитися з повсякденним життям першого державного телеканала.
Доречно сказати, що «Мережа друзів» Першого Національного почала діяти вже навіть після пілотної зустрічі. Редакторів каналу зацікавили відгуки молодої глядацької аудиторії щодо трансляцій матчів та програм, присвячених Чемпіонату світу з футболу. Пізніше з їхньою допомогою отримували відгуки щодо ток-шоу «Нащадки», «Легко бути жінкою», «Віра. Надія. Любов». А головного редактора і журналістів Першого запросили до організаційної та інформаційної участі в тих мистецьких та молодіжних заходах, які організовують учасники мережі та їхні громадські організації. Повною мірою проект «Мережа друзів» стартує в жовтні. Як сподівається автор ідеї Христина Стебельська, проект сприятиме розширенню глядацької аудиторії каналу.
