Людині, і це очевидно, властиві не тільки розум, але й почуття. У певному значенні почуття первинні. Адже ми пізнаємо світ лінійно, спершу сприймаючи інформацію про світ «помацки» — очима, вухами, тактильно, на запах і навіть на смак. І лише потім ми осмислюємо те, що відчули.
Те ж саме стосується й телебачення: спершу люди реагують на зображення, а вже потім заглиблюються в зміст і деталі. Хоча глядацьке око вже набуло досвідченості професійного аса-спостерігача, тому в миготінні каналів при буденно-автоматичному перемиканні воно здатне вмить виділити якісний продукт. Дисгармонія, що так часто зустрічається в людей у з овнішньому й внутрішньому змісті, для телевізійного простору — явище рідке. Це пояснюється тим, що художнє оформлення телекартинки є продовженням, візуальним втіленням основної ідеї, стилю та загального інформаційно-розважального посилання ТБ-мовника. За нею навіть можна визначити, наскільки канал йде в ногу з часом. «Ми не можемо бути поза модою, — пояснює арт- директор каналу, керівник компанії «1+1 Відеодизайн» Ольга Захарова, — тому що дизайн — це упаковка, а упаковка повинна привертати увагу, відповідати сучасним тенденціям, щоб не бути вторинною. Щоб ми не втратили глядача. Тому ми намагаємося відслідковувати всі тенденції й бути «в ключі». Іноді у нас виходить навіть передбачити щось».
Про еволюцію ТБ у нас говорять часто і багато — це те, що кидається в очі завдяки новим тенденціям, форматам, підходам і телепроектам. Про еволюцію теледизайна чути доводиться не часто, хоча саме він первинний в логічному ланцюжку глядацького сприйняття. У цьому році відділ дизайну «1+1» святкує свій 10-річний ювілей, тому, можна сказати, що етап розвитку даного напряму в Україні збігся з віхами «дорослішання» арт-команди каналу «1+1». Коли в його ефірі з’явилися перші міжпрограмні ефірні ролики, ще навіть не існувало поняття «бренд». «Не був навіть описаний образ каналу, — розказує Ольга Захарова. — Існував тільки смак і чітке структурне бачення в голові генпродюсера Олександра Роднянського, який дозволив нам втілювати всі маркетингові й бізнес-ідеї в рамках одного каналу. Слоган «Ти не один» з’явився вже потім».
Відділ дизайну був створений у той момент, коли канал як телевізійне явище, усвідомив необхідність виробництва власних програм, в тому числі й новин. Через рік після першої появи в українському ефірі логотипу «1+1» команда Захарової зайнялася оформленням і самого каналу, і ТСН, а також програм «Телеманія», «Проспорт», музичного формату «Пісні року» і «Кіноманії», пізніше перейменованої в «Імперію кіно». На перших етапах дизайнерські роботи в основному знаходилися в сфері монтажних рішень, але навіть із урахуванням «перших кроків» це було помітним явищем. Фурор зробила програма «Табу з Миколою Вереснем», де в промо-ролику був знятий оголений ведучий в одній білизні, який сором’язливо прикривав чоловічі принади своїм знаменитим капелюхом. Вже тоді це було досить сміливо, навіть для творчого експерименту. Але, як сказала арт-директор, напевно, саме так і закладався їхній творчий почерк. «Є одна дуже категорична, але точна фраза, — зауважує вона. — На одній з конференцій відомий нью-йоркський дизайнер Міха Рісс сказав: «Якщо ви хочете робити щось для себе, для власної самореалізації — це шлях художника в мистецтві. У жорсткій формі це називається самозадоволенням — в мистецтві ви можете задовольняти себе нескінченно. Це не дизайн. Дизайн — це любов, що робиться для мільйонів, і цим він відрізняється від високого мистецтва». У нашій команді не втрималися люди, які не розуміють основного призначення дизайну, а саме — служити глядачу й реалізовувати задачі, які ставить режисер, автор програми. Дизайн — це не форма самовираження, це служіння. Дуже якісне ремесло. Воно не може бути елітарним, тому що призначене для масового глядача».
Ще один із дивовижних проектів, що залишаються в пам’яті, — «Нічна розмова з жінкою», де Анатолій Борсюк інтерв’ював відомих жінок. Увесь дизайн передпрограмної заставки був побудований на танці танго — найбільш чуттєвому діалозі між чоловіком і жінкою. Зараз можна говорити, що це було своєрідним прогнозом, передчуттям того, що може статися з цією людиною. Анатолій Давидович став єдиним з ведучих телеканалу, який взяв участь у першому проекті «Танці з зірками». Ще одне передчуття — минулорічний проект дизайнерів, танцювальні «льодові» заставки за участі іменитих українських фігуристів. Сьогодні в ефірі йдуть «Танці на льоду», і сам канал збирається зайнятися реалізацією цього британського формату. Так що для думки співробітників відділу, що вони ніби кодують глядачів, випереджають своїми творчими експериментами розвиток або тенденції ТБ, є всі підстави.
Коли до арт-фахівців звернулися автори нової програми «Сніданок плюс», вони сказали, що хотіли б чогось свіжого, чого немає на сучасному українському телебаченні! Спеціально для цієї програми дизайнери реалізовували ідею з дуже модною зараз у світі площинною анімацією. Коли варіант показали ведучому Юрію Горбунову, він зауважив, що це те, про що він може тільки мріяти.
«1+1» з початку позиціонував себе як канал зірок, тому його представлення будувалося саме на найяскравіших ведучих: Аллі Мазур, Юрії Макарові, Олександрі Ткаченко, В’ячеславі Піховшеку, Людмилі Клепаковій. Ця ідея прозвучала й зараз, через десять років, коли в новорічній серії «Карнавалу» у веселих маскарадних костюмах з’явилися всі обличчя каналу. Якщо дуже часто ідеї нових проектів арт-групі дарують музика, фотографії, постановки й архітектура, то на цей раз основним імпульсом стали спогади про дитячі ранки, де всі учасники наряджалися у веселі вбрання зайчиків, сніжинок, ялинок і... мухоморів. Проект здобув таку популярність, що було вирішено повернути його в ефір, на прохання телеглядачів.
Скільки нагород і скільки годин зробленої графіки вже у багажі команди Ольги Захарової не знає ніхто з її співробітників. Щоправда, архівні дані свідчать, що їхня кількість вже облічується кількома годинами ефірного часу — мільйонами кадрів та ідей. Дехто, такі як режисер і провідний дизайнер Олександр Корєшков, в команді з першого дня, інші, як Дмитро Рибак, влилися в колектив нещодавно. «Вони всі дуже різні, — говорить Ольга, — але це тільки добре, бо стимулює творчість, змушує рухатися творчу енергію. Чим складніша задача, тим цікавіше її реалізовувати».
