Регіональному телебаченню важко змагатися зі столичним. Зрозуміло, що в столицях і грошей більше, і кадри кращі. Але ні для кого і не секрет, що здебільшого і гроші прибувають в столицю з регіонів, та й кадри (як звичайно — найкращі) осідають у столиці, пройшовши сувору виучку буднів де- небудь, скажімо... в Харкові. Пригадаймо військового нині журналіста Андрія Цаплієнка (який починав у Харкові передачею із симптоматичною назвою «Буря в склянці»). Чи знавця «модного часу» Станіслава Янкельовського, чи експерта з «усього живого» Андрія Гапченка. Не кажучи про дослідника всіх історичних таємниць Дмитра Харитонова (який і до НТВ через Київ доїхав). Зрозуміло, що згадуємо ми журналiстiв регіонального телебачення сьогоднішнього, нового часу.
Адже телебачення на сході України завжди розвивалося інтенсивно. Варто пригадати, що і День працівника телебачення і радіомовлення, 16 листопада, відзначається з того часу, коли в Харкові в 1926 році було відкрито перший у країні радіовузол. А обласне харківське телебачення, наприклад, з’явилося відразу після війни, невдовзі після київського, і потім кувало кадри для багатьох студій, в тому числі і центральних.
Сьогодні в першій столиці України працюють одна державна обласна телестудія (її програми йдуть по двох каналах) і кілька комерційних каналів. Вони розміщують як власний телепродукт, так і продукт інших продакшн-студій, а також ретранслюють програми російських ТБ-гігантів.
Лідером серед них, на мiй погляд, є «Сьомий канал». Будучи правонаступником першого незалежного каналу в СРСР «АТВ-1» (що перетворився потім на «Тоніс-Центр»), «Сьомий канал» за 13 років пройшов тернистий шлях становлення. Сьогодні вiн концептуально орієнтований на сімейний перегляд.
У програмній сітці суспільно-політичні програми: «Телевізійне перехрестя» і «Ревізор», в яких не тільки обговорюються наболілі міські та регіональні проблеми, а й «програються» типові побутові ситуації. Готує обидві програми одна команда, а структури програм абсолютно різні. «Телевізійне перехрестя» — це дискусійно-аналітична програма, яка включає елементи т. зв. «громадського телебачення», а «Ревізор» — сатиричний тележурнал, в якому гег, пародія і сатира зайняли належне місце. Знову з’явилася інформаційно-аналітична програма «Постфактум», яка підводить підсумки соціально-політичного життя регіону за тиждень, ток-шоу «Вечірній Харків», у якому відомі люди міста обговорюють суспільно значущі проблеми. За словами генерального директора каналу Олександра Марченка, саме блок суспільно-політичних і публіцистичних програм «тримає» найбільш високі рейтинги та займає приблизно 60% власного телевізійного продукту.
Переглянеш два-три блоки регіональних новин різних телекомпаній («Сьомий канал» — новини «АТН», канал «Симон» — новини «Объектив-но», «Харківські новини» на каналі «АТВК») — i можна скласти більш-менш об’єктивну картину того, що відбувалося в місті за день. Новинні програми в Харкові даються двома мовами, російською і українською, враховуючи мовну специфіку мегаполіса.
Старше ж покоління більше прислухається до «Сьогодення», що виходить у зручний час — новин на державному каналі «Харків» — там і теми для старих близькі, і подача їх не дуже змінилася за останні тридцять років.
Харківські тележурналісти враховують і потреби окремих верств населення. Жiноча програма «Одна» «Сьомого каналу» обговорює не тільки жіночі проблеми. Її темами стали кинутi дiти, аборти, проституцiя, тобто питання, що стосуються всього українського суспiльства. Тележурнал «Кентавр» («Приват-ТБ») призначений чоловікам, що, навпаки, не проти відпочити від турбот.
Дiлова програма «Еко-бліц». Орієнтована передусім на бiзнесменiв. Вона розглядає спеціальні питання економіки, банківської справи. А на простих споживачів розрахована «Азбука споживача». Зовсім нещодавно в економічному блоці каналу з’явився ще один власний телепродукт — аналітико-просвітницька програма «Час і гроші», яка поєднує в собі фінансовий лікнеп для простого мешканця міста й аналітичну частину для фахівців цієї сфери.
Ще одним вдалим проектом каналу останніх двох років є ранкова програма «7 студія». Як ведучих запрошено членів команди КВК ХАІ. У прямому ефірі — інтерактивні конкурси, шоу, анонси; репортажі й інтерв’ю. Вдала структура програми стабільно забезпечує високий рейтинг.
«Ахіллесовою п’ятою» багатьох регіональних каналів, включаючи і «Сьомий канал», є висвітлення спортивних подій.
Розважальні програми «Сьомого каналу» займають 35% в частці власного телепродукту. Це молодіжно- розважальна «POP-3000», дитячий проект «Теледіти», розважальний проект «Світський прогноз» тощо.
Невелика кількість регіональних передач, що освітлюють теми та проблеми духовного життя людини. Тільки лідери регіонального телевізійного ринку мають власний такий продукт у своєму «портфелі». Так, «Сьомий канал» по недільних днях транслює пряме звернення Владики митрополита Никодима до своєї пастви, а канал «Симон» готує щотижневу авторську програму «Православне життя».
І все ж основну аудиторію збирає біля екранів телевізора нехарківський телепродукт. Цей сегмент зайнятий різними програмами московських каналів, які за рейтингом «попереду планети всієї…», і, звичайно ж, фільмами.
Наприклад, харківський канал «АТВК» основну свою ставку зробив саме на показ кінофільмів, в середньому до шести-семи фільмів на добу. Інша стратегія кiнопоказу у «Сьомого каналу» і «Симона». При цьому на каналі «Симон» виходить ще спеціальна кінознавча програма «Справжнє кіно». А «Сьомий канал» по певних днях збирає біля екрана любителів «золотого фонду» радянської кінокласики.
Якось Гей Деборд помітив, що в сучасному суспільстві Святу Трійцю підміняють творці, герої і самий дух всепроникних ЗМІ… Судячи з опитувань реальної аудиторії харківських телеканалів, напевно, він був правий.
