Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

У гонитві за глобальними тенденціями

На традиційному Kyiv Media Week влаштували «мозковий штурм» — шукали успішні формати
22 вересня, 2017 - 13:54
ФОТО НАДАНО Kyiv Media Week

Жвава англійська мова в розмовах, ділова привітність і предметні перемовини — це все про Kyiv Media Week. Зали заповнені, спікери з різних країн розповідають про свій досвід, плани і аналізують кейси медіасфери. Це і стратегічна сесія, і аналіз помилок «в одному флаконі». На ньому ви не почуєте обговорення скандальної ситуації з «Суспільним» і проблемам вітчизняної журналістики (зауважимо: на жаль, ці теми потребують артикуляції і пошуку виходу). Швидше, це вузькопрофесійна подія для кластера, що створює комерційний контент, — але і це актуально для України. Конференція вперше відбувається за підтримки профільних відомств — Держкіно та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

«ЗАРАЗ САМЕ ТОЙ ЧАС, КОЛИ ПОТРІБНО ЯКНАЙШВИДШЕ ВЧИТИСЯ»

«Цього року Kyiv Media Week поєднує в собі безпрецедентно велику кількість заходів, — розповіла кореспондентові «Дня» директор компанії-організатора «Медіа Ресурси Менеджмент» Вікторія ЯРМОЩУК. — Основних заходів — п’ять, і до них цього року додалося ще дев’ять додаткових івентів. Так багато тому, що наш ринок дуже активно розвивається, відбувається багато змін усередині країни і в бізнес-моделях, нарощують оберти спільні проекти, і зокрема з іншими країнами. На нинішній конференції чітко окреслюються дві позиції: підтримка органів влади, які впливають на життя медіаринку, і ціла низка заходів, присвячена співпраці із зарубіжними ринками. Так, у нас пройшов круглий стіл із корейською, китайською делегаціями, а також делегацією з Молдови. Це свідчить про те, що наш ринок цікавий партнерам навіть із таких далеких країн як Китай. Учасники конференції — більш ніж із 30 країн.

Зауважу, що Kyiv Media Week існує вже сьомий рік. Наша компанія із самого початку організовувала різні конференції, а сім років тому вирішили, що їх необхідно об’єднати в одну платформу. Ефективніше і правильніше проводити все в одному місці, щоб забезпечити максимальну концентрацію аудиторії. До цього ми додали ринок аудівізуального контента. Важливо, що представлені різні регіони світу — Азія, Північна Америка, Європа, кожен із яких має свій локальний ринок, на якому збираються продавці та покупці прав, обговорюють і укладають операції. До нас в Україні такого не існувало, найближчий був лише в Росії, і ідея організувати його виправдалася. Після 2014 року продавців стало приїжджати менше, але великий ривок зробив напрям конференцій і круглих столів. Зараз саме той час, коли потрібно нестримно вчитися, домовлятися, дивитися на досвід зарубіжних колег. Kyiv Media Week став майданчиком для цього. Звичайно, у наш час складно недооцінити значущість медіа та контента, як ніколи потрібно створювати хороші українські фільми, серіали. На це є запит. Важливо вибудовувати медіа як бізнес, чому теж потрібно вчитися.

На форум приходять усі, хто так чи інакше задіяний на медіаринку — і чиновники з держорганів, щоб дізнатися про досвід зарубіжних колег, і ті, хто виробляють контент, щоб обмінятися ідеями, дізнатися, що нового відбувається у світі, і журналісти. Ми також намагаємося робити заходи, які направлені на початківців у цій сфері. Всього зареєструвалося понад тисячу учасників, і, повторюю, більш ніж із 30 країн».

«ІНВЕСТУВАТИ В КІНОІНДУСТРІЮ НЕОБХІДНО»

На Kyiv Media Week багато говорили про кінобізнес, digital-технології, серіальний контент і Pay TV (платне телебачення). На сьогодні одна з головних особливостей перегляду українських каналів глядачем — тенденція фоновий перегляд. Тому час переходити до вертикальних серіалів — коли кожна нова серія передбачає абсолютно іншу історію, і всі вони об’єднані знайомими героями, тому  перегляд серіалу можна розпочинати з будь-якого епізоду. Це  зобов’язує до масованої стратегії просування свого продукту.

Цікавим був аналіз дистрибуції фільмів у Європі, з чого був зроблений висновок, що ставка найчастіше робиться на локальний контекст, оскільки головна мета — завоювати національного глядача. Продюсер із Естонії Крістіан Таска розповів про свій кейс створення успішного фільму про війну «1944», маленький бюджет якого став можливим завдяки підтримці Міноборони держави. «Патріотична підготовка —  пріоритетна в Естонії, тому держава готова допомагати. В цілому інвестувати в кіноіндустрію необхідно», — наголосив він. А продюсери гучної української комедії «DZIDZIO Контрабас» розкрили секрети успіху стрічки в прокаті, який полягає у вдалій даті виходу, локальному контексті сюжетної лінії та грамотному просуванні.

Цікавою була одноденна конференція Format show, присвячена розвитку міжнародної індустрії форматів. На ній представники ТБ і медіаринків аналізували сучасні тенденції розвитку форматів шоу та серіалів, вивчали приклади провідних світових виробників і дистриб’юторів. Велику роль на Kyiv Media Week відвели темі розвитку документального кіно в Україні та світі. Продюсери країн Балтії та Скандинавії після презентацій і виступів зізналися, що зацікавлені у виробництві спільних проектів з українськими кіновиробниками.

Як і скільки можна заробити на кіно? Як боротися з піратством і скільки грошей Україна втрачає від порушення прав на інтелектуальну власність? Скільки і як можна заробити грошей в інтернеті, чесно продаючи контент. Урешті-решт, чи може і коли українське ТБ стати повноцінним медіабізнесом за західним зразком? Питань, які порушувалися на Kyiv Media Week, насправді було дуже багато. Але всі вони насамперед стосуються форми і технології, а не змісту. Звичайно, від Kyiv Media Week ніхто і не чекав заходів на зразок Львівського або Донецького медіафорумів. Власне, таку мету і не ставили організатори. Представники 30 країн світу в Києві протягом тижня аналізували кращі кейси сучасного медіаринку та намагалися спрогнозувати, якими будуть технології майбутнього. А питання політичної та ідеологічної складових кіно, ТБ і медіа в українських реаліях, вочевидь, залишили для дискусій іншим, більш спеціалізованим медіаплатформам.

Анастасія РУДЕНКО, Вадим ЛУБЧАК, «День»
Газета: 
Рубрика: