Два місяці тому топ-менеджмент «5-го каналу» прийняв рішення суттєво оновити дизайн і функціонал сайта. На відміну від інших веб-сторінок телеканалів, де здебільшого намагаються адаптувати контент мовників під вимоги мережі, на 5.ua зробили ставку на окремий розвиток інтернет-платформи. Чому «5 канал» почав боротися за увагу інтернет-користувачів, кого вважає основними конкурентами на ринку інформаційного ТБ та яким бачить майбутнє нішевих каналів в Україні, «Дню» розповів шеф-редактор «5-го каналу» Володимир Мжельський.
— Якщо говорити відверто, то частка інформаційних каналів в Україні — 2—2,5%. Спочатку, коли на ринку був один канал, відповідно ці відсотки міг забрати він. Потім з’явилося п’ять інформаційних каналів, і вони між собою поділили цей же відсоток. Нині ми можемо говорити про умовні 10 каналів, і що в результаті? Тепер ці 10 каналів будуть ділити свою обмежену кількісно аудиторію. Так, у період виборів цей відсоток може максимально сягнути позначки 5—6. Але навіть за таких позицій ми в середньому говоримо про менше відсотка на кожен канал, — зауважує шеф-редактор «5-го каналу» Володимир Мжельський. — Рекламодавцям продавати таку аудиторію стає все важче.
— Нещодавно продюсер «Тоніса» Олексій Семенов у розмові з «Днем» сказав, що рекламний ринок скорочується лише для центральних каналів...
— Я поважаю Олексія Семенова як людину, яка зробила кілька чітких і дієвих інформаційних каналів. Вони сучасні, конкурентні, вони не просто звідкілясь «здерті», а ним, так би мовити, вистраждані. Питання в тому, що якщо ми далі робимо лише інформаційний продукт, то це, на мою думку, не найкращий варіант розпорядження грошима інвесторів. Сьогодні очікувати, що ще більше людей буде дивитися інформаційні канали, не варто. Повторюся, вибори, суспільні чи політичні потрясіння — так, це загострює увагу аудиторії. Але у відносно стабільний час всі ці люди «йдуть» в інтернет. А на ТБ дивляться безкінечні розважальні талант-шоу, дітки — мультфільми, а домогосподарки — мелодраматичні серіали.
«КЛАСНИЙ КАНАЛ ПРО КУЛЬТУРУ — ДОРОГЕ ЗАДОВОЛЕННЯ»
— Чи бачите майбутнє в Україні у так званому сегменті нішевих каналів? Здається, канал, присвячений історії чи якісній класичній музиці, міг би у нас знайти свою аудиторію.
— Так, нішеві канали в України могли б мати аудиторію. Але це питання рівня культури людей та взагалі національної свідомості. Якщо ми говоримо про можливість існування нішевого каналу з умовною назвою «Історія», то теоретично такий канал, безумовно, потрібен. Але практично йому не було б за що існувати. Проблема в тому, що для таких історичних, культурних каналів треба не просто великі кошти інвесторів, а державна підтримка. Адже це дуже дороге задоволення — утримувати класний канал про культуру. Думаю, держава має підтримувати, шукати спонсорів або забезпечувати бюджетним фінансуванням. Тобто, по факту, робити все те, що зараз, принаймні позиційно, «вішають» на Суспільне ТБ. Відтак саме Суспільне телебачення, якщо виходити з наших реалій, в теорії має зайняти цю нішу. Це, так би мовити, їхнє поле для маневру. Вони мають займатися інформаційно-просвітницькою діяльністю, інформаційною пропагандою суспільних цінностей. Суспільний канал має задовольнити потреби передовсім думаючих людей.
— Якщо повернутися до теми інформаційних мовників, кого вважаєте головними конкурентами «5-му каналу»? За ким, так би мовити, звіряєте годинники?
— Існує така дилема: є канали, які варто дивитися — не за рахунок того, що в них кращий рейтинг, а саме тому, що вони демонструють класні професійні підходи. А є канали, які мають рейтинг, але я б їх не дивився, навіть якби мені за це платили.
Мої колеги знають, що час від часу проводжу так звані дні моніторингу роботи конкурентів. Тобто від ранку до вечора дивлюся, що там у інших. Отак просто сиджу в кабінеті упродовж дня і перемикаю канали... Як людина, яка давно на цьому ринку працює, я точно розумію, що левова частина інформації — це зовсім не новини. Ця інформація з’являється саме на цих мовниках, саме в цей час не просто так. І такі канали важко назвати конкурентами.
Також увагу звертаю на канали, які намагаються зараз позиціонувати себе як інформаційні. Вони крутять те ж колесо, що і ми. Але ніби по-іншому, принаймні постійно говорять про це вголос.
...Олексій Семенов зробив із NewsOne канал прямих ефірів, а зі «112 Україна» — канал, який в ефірному мовленні «не зупиняється», продукуючи такий собі безкінечний потік інформації. Можливо, зараз з’явиться запропонований ним якийсь третій формат на базі «Тоніса». Але що це все за фактом? Ми створюємо нову нішу, в нішевій інформаційній сфері. Ми живемо в своєму «замкненому світі». Так, збоку може здатися, що це великий, роздутий світ інформаційного мовлення, але від того, яким ми його вдаємо, реальність не змінюється — глядача більше не буде, і канали все далі і далі розподілятимуть частку, але тепер між більшою кількістю конкурентів. Що я про все це думаю, про таку конкуренцію? Що більше роздути повітряну кульку, то швидше вона лопне.
Зрештою, наш глядач втомився від інформації. Він всі ці роки був активно заінтригований тим, що відбувається, більше того — відчував себе дотичним до політичних процесів. Але зараз цей активний глядач, це наше молоде покоління — в інтернеті.
«ТЕПЕР РОБИМО СТАВКУ НА МОЛОДЬ»
— Саме тому «5 канал» суттєво оновив дизайн і функціонал свого сайта? Менеджмент вирішив боротися за інтернет-аудиторію?
— Наша аудиторія поступово старіє. А люди старшого покоління в інтернет «не підуть», принаймні не масово. Вони звикли сприймати інформацію з телевізора. Ми робимо тепер ставку на молодь, оці 25—30-річні українці, які хочуть жити в ногу з країною, але не мають змоги, та, будемо відвертими, і бажання дивитися телебачення у незручний для них час. Ми пішли на те, щоб забезпечити її всією необхідною інформацією в їхньому життєвому просторі.
Зараз у нас на сайті, як на ринку інтернет-ЗМІ загалом, оновлення «йдуть» одні за одним. Ми просто не можемо зупинитися. Коли ми зупиняємося перепочити, ринок «йде» далі. До прикладу, зараз популярні лонгріди — так звані довгі історії. Ми вирішили поєднати їх з історіями, які показуємо на каналі. Але в ефірі — це сюжет максимум на три хвилини, а в інтернеті — повноцінна закінчена історія. І це користується попитом.
Ми оновили фотогалерею — крута і клікабельна тема. Словом, є чимало «фішок», які треба розуміти і активно використовувати. Звісно, інтернет дає омолодження аудиторії і водночас утримує та повертає нашу аудиторію ще з часів першого Майдану. Крім того, сьогодні він підкидає нам теми для телебачення. Зараз «Час он-лайн» запускаємо паралельно в мережу і телеефір — і найцікавіше «йде» саме в інтернет. До того ж практикуємо історію позаефірного спілкування, коли на ТБ реклама, а на сайті глядачі бачать в цей момент невимушене спілкування гостей студії. Також спільно — мережа та ТБ — проводимо онлайн-чати. І це показує неймовірні рейтинги.
Тобто наш оновлений сайт не дублює канал. Такої мети не було. Зараз він доповнює основний мовник. Коли ставиш важливу тему оперативно на сайт, а потім аналізуєш її в телевізорі, це має вибуховий ефект.
— Як сприймаєте конкуренцію з таким популярним нині явищем, як інтернет-телебачення?
— Сьогодні чимало інтернет-каналів просто переносять принципи роботи традиційного ТБ в мережу. Повірте, якщо сигнал інтернет-каналів дати в телевізор, то дуже важко відрізнити, де який канал. Вони працюють за тими ж стандартами. А це — хибний підхід. Інтернет — більш швидка, динамічна річ і живе за абсолютно іншими стандартами. Тому певною мірою ми, звичайно, виходимо на їхнє «поле». Але якщо нам вдасться реалізувати задумане, то це виглядатиме якісно по-іншому. Не хочу нікого критикувати, але вести відеоблог і створювати інтернет-ТБ — абсолютно різні речі.
