Томливе очікування дій нового складу Нацради, з якими деякі спостерігачі пов’язують неминучість глобального, або не дуже, але все-таки переділу нашого телепростору. Зміцнення медіа-холдингу, до складу якого входять, зокрема, ICTV і газета «Факты и комментарии», новою інформаційною службою, яка, як планується, з початком нового сезону робитиме для телеканалу декілька проектів. Переговори, що, за чутками, проводяться менеджерами СТБ та Нового каналу про продаж частини акцій нинішніх власників. Причому серед участників цих переговорів згадуються як різні вітчизняні бізнес-структури, в тому числі і ті, що мають відношення до ІСТV, так і зарубіжні. Всі ці пертурбації породили на початку нового телесезону у вітчизняному телепросторі щось на зразок «бурі в склянці води». Ми сьогодні представляємо читачам «Дня» спробу журналіста Дениса Чорнолуцького проаналізувати можливі варіанти перебігу подій і їхніх наслідків, а також опитування «Дня» про проблему ротації кадрів у вітчизняному телепросторі. Це опитування — не марне, оскільки навіть заява відомих журналістів СТБ Артема Шевченка, Єгора Чечеринди, Сергія Швеця та ведучої «Вікон» Олени Фроляк про перехід на ICTV примусила топ-менеджерів багатьох телеканалів заворушитися. Якісь телеканали серйозно побоюються втратити своїх журналістів, операторів, відеоінженерів і, як кажуть, уже вживають рішучих контрзаходів. Для інших можливість запропонувати професіоналам кращі (передусім матеріальні) умови — це аспект ринкової конкуренції й не більше. Проте ми спробували подивитися на цю проблему і крізь призму професіонально-етичних аспектів. Адже, врешті-решт, конкуренція не скасовує й журналістської колегіальності, і проблеми вибору журналістами політичної позиції. А поняття «школи», що виростила того чи іншого професіонала, можливо, передбачає й взаємну відповідальність.
МIГРАЦIЯ КАДРIВ З ПОЛIТИЧНИМ ПIДТЕКСТОМ
Олександр РОДНЯНСЬКИЙ, генеральний продюсер «1+1»:
— Проблема кадрової міграції завжди існувала, оскільки завжди і скрізь є якась група фахівців — або людей, що вважають себе такими, — які з тих чи інших причин не відчувають себе прив’язаними до тієї чи іншої компанії і, відповідно, готові мігрувати. В умовах телевізійного — та й взагалі ринку мас-медіа — в Україні кадрова міграція часто зумовлена ще й тим, що конкуренція на ринку має не економічний, а, насамперед, політичний характер. Постійно створюються нові компанії, що мотивовані політичними завданнями й існують за рахунок інвестицій політичних коштів. Саме цей чинник зумовлює нестабільність «рівня цін на фахівців», якщо можна так висловитися. Якби на нашому ринку існували тільки компанії, що жили б за економічними законами, — тобто такі, що витрачають на свою діяльність і утримання свого персоналу реально зароблені гроші на рекламному ринку, — рівень зарплат залежав би від економічної ефективності діяльності того чи іншого телеканалу, наприклад, й ці зарплати були б значно стабільнішими й логічнішими. Ще один істотний аспект у цьому плані, який стосується не лише телевізійної сфери, — захист вітчизняного виробника, відсутність піратської конкуренції та легітимізація телевізійного простору. Компанії, що працюють і конкурують на одному ринку, мають керуватися єдиним стандартом, а не «подвійним» чи «потрійним».
На щастя, проблеми кадрової міграції торкаються каналу «1+1», на мій погляд, найменшою мірою. Уникаємо ми їх головним чином тому, що намагаємося розуміти мотивації вчинків наших співробітників і в міру можливості вживати «профілактичних» заходів, які, в принципі, досить прості. Перше — це створення можливості самореалізації. Без цього чинника мені уявляється неможливою ситуація, за якої серйозні й обдаровані люди працюватимуть у компанії тільки за гроші, хай навіть і дуже великі, але при цьому не маючи можливості реалізувати себе як особистість, не маючи права приймати рішення в рамках своїх повноважень. Це принципова обставина, яка насичує інтересом та інтригою життя кожної людини.
Другий, дуже важливий, момент — це завдання, яке завжди було й є актуальним, — створення командного, корпоративного духу, відчуття того, що ти працюєш у компанії, в якій цікаво й престижно працювати, в якій тебе оточують цікаві та талановиті люди. Таке «відчуття команди» — потужний інструмент не лише утримання працівників, а й розвитку, зростання професіоналів всередині колективу.
І третє, безумовно, обсяг винагороди за професійну й кваліфіковану працю, тобто досить гнучка цінова політика, що враховує й цінність конкретної особистості, й наявні рівні заробітної плати на телевізійному ринку праці.
Нас досить рідко «шантажують зарплатою» — мовляв, платіть більше, бо піду — не в останню чергу тому, що поважають компанію й пишаються своєю роботою в ній. А ще тому, що знають — компанія теж поважає своїх працівників і теж пишається їхньою працею.
Михайло ПАВЛОВ, виконавчий продюсер ICTV:
— Будь-яка людина у вільній країні має вільно вирішувати, де їй краще працювати — це нормально. Як керівник я завжди зрозумію вибір своїх підлеглих. Якщо в них з’явилася пропозиція на більш цікаву роботу, я тільки вітаю це: значить, людина. Мені здається, це проблема дещо надумана — весь сучасний світ тримається на тому, що люди самі визначають, де їм краще працювати. Ті часи, коли в нас викликали людину в партком і робили «пророботку», вже минули.
Гліб КОРНИЛОВ, віце-президент телеканалу СТБ:
— Я вважаю, що перетік кадрів між телеканалами — річ абсолютно нормальна. Риба шукає, де глибше, а людина — де ліпше. Причому тут роль відіграють не лише гроші, а й стабільність їх отримання, атмосфера в телекомпанії, її технічна оснащеність тощо. Взагалі ж ротація кадрів навіть корисна, оскільки дозволяє телеканалам «оновити кров» і не дає їхнім менеджерам задовольнятися досягнутим.
Впродовж останніх тижнів чимало працівників СТБ отримали надзвичайно спокусливі пропозиції від нової інформаційної структури, що створюється на телеканалі ICTV. Відгукнулися на них тільки четверо. Звільнення трьох журналістських ставок на каналі дасть можливість проявити себе талановитій молоді. Те, що від нас йде ведуча Олена Фроляк, звичайно, є для каналу певною втратою, адже вона п’ять років працювала в ефірі «Вікон», хоча, напевно, «Вікна» теж для неї багато означали. Бажаючи їй всіляких успіхів у роботі, керівництво каналу суто по-людському стурбоване її подальшою творчою долею. Немає потреби пояснювати, якими важливими для ведучої є стабільний ефір і нормальна робоча обстановка. Сьогодні ж на ICTV можуть зіткнутися між собою різні підходи до побудови телеканалу та теленовин, і невідомо, який переможе.
А повертаючись до питання кадрів, то сьогодні навіть набагато більший відтік кадрів навряд чи хоч якось зашкодить поступальному розвитку каналу СТБ, який відрізняється найдемократичнішою атмосферою та найстабільнішою виплатою зарплати. А у «Вікнах» дух об’єктивності та незалежності відтворюється немов би сам собою, незважаючи на будь-які зміни журналістів, в чому, напевно, є велика заслуга як покійного шеф- редактора Мар’яни Чорної, так і Юрія Горбаня, котрий прийшов у січні. До речі, щойно звільнилося місце ведучого «Вікон», СТБ отримав інформацію про готовність деяких ведучих загальнонаціональних телеканалів вести переговори про перехід на СТБ, але в результаті було прийнято рішення самостійно підготувати людей під вакансії, що утворилися, що СТБ завжди з успіхом вдавалося. Що ж до тих, хто пішов з СТБ на ICTV, то їх чесно попередили, що ні за яких обставин вони не зможуть повернутися назад.
Марія МІСЬО, доктор юриспруденції, директор Програми правового захисту та освіти ЗМІ IREX ProMedia/Ukraine:
— На Заході намагання однієї компанії отримати високопрофесійних спеціалістів — нормальний прояв конкурентної боротьби. Недозволеними прийомами вважається намовляти спеціаліста порушити контракт, коли, наприклад, завтра конкуренту раптом нікого буде посадити в ефір. Так що кожна компанія захищає себе укладанням контрактів зі співробітниками. Наскільки я знаю, на телебаченні до деяких контрактів включається умова про те, що якщо працівник звільняється за власним бажанням, то протягом певного часу після звільнення зобов’язується не працювати на конкурентів. Підписувати такий контракт чи ні — це особисте рішення людини. А якщо всі умови контракту виконуються, то перехід спеціаліста з одного каналу на інший вважається цілком нормальним. Рабство у цивілізованому світі заборонене.
