23—24 травня у центрі наукового та культурного співробітництва «Український дім» пройшов V Конгрес Незалежної Асоціації телерадіомовників. У ньому взяли участь близько півтори сотні журналістів та керівників медіа-компаній майже з усіх регіонів України. Загалом на 4 конференціях та 15 панельних дискусіях учасники конгресу говорили про менеджмент, сучасні технології, шкідливий контент, обсяги реклами та проблему утримання своєї аудиторії, яка, згідно з медіа-звітами, кожного року все більше «тікає» в Інтернет. Цікаво, що саму аудиторію про якість інформаційного продукту, яким вітчизняні телеканали й радіостанції її «годують», не запитали. У конгресі взяли участь критично мало експертів з моніторингу контенту та членів немедійних громадських організацій, яким у ролі потенційних глядачів, очевидно, було що сказати керівникам телерадіокомпаній.
— На конгресах кожного року ми робимо аналіз наших помилок і досягнень, — розповіла «Дню» почесний голова Національної Асоціації телерадіомовників Тетяна ЛЕБЕДЄВА. — Постійно прагнемо вдосконалюватися. Цьогорічний конгрес організований так, щоб учасники могли від нього отримати максимум конкретної допомоги у покращені своєї роботи: практичні поради щодо покращення ефірів, певні навички. Абсолютно все, що тут почули учасники, можна використати на практиці.
Найбільш дискусійною темою стало обговорення концепції нової редакції Закону України «Про телебачення та радіомовлення», яку учасникам конгресу презентували експерт Дмитро КОТЛЯР, а також голова та перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації ВРУ Юрій СТЕЦЬ та Олена БОНДАРЕНКО.
— Сьогодні медіа-ринку важко розвиватися, бо провайдери, які представлені на ринку, мають отримувати не одну, а відразу кілька ліцензій, — зазначила Олена БОНДАРЕНКО. — В Україні досить зрегульована процедура ліцензування. Буде змінено в законі й багатостраждальну тему розподілення частот. У нас є ідея впровадити принцип аукціону, який застосовується у багатьох країнах. Це допоможе відійти від суб’єктивізму, який часто відчутний зі сторони Національної ради з питань телебачення і радіомовлення при розподілені частот. Також потрібно більш чітко прописати в законі штрафні санкції, щоб не було двоякого трактування.
За словами експертів, цей законопроект передбачає максимальне обмеження втручання регуляторних органів у діяльність телерадіокомпаній, але разом із тим шляхом великих штрафів та позбавлення ліцензії дасть змогу збільшити відповідальність за контент. Зокрема, в новій редакції закону передбачено створення постійної комісії із захисту прав неповнолітніх. З іншого боку планується скасувати державну реєстрацію суб’єктів інформаційної діяльності та вилучити із закону положення щодо необхідності редакційних статутів та редакційних рад.
— Сьогодні регуляторний орган не має дієвого інструменту контролю контенту. У нього фактично є лише одна санкція — оголошення попередження, якою орган може тримати «на гачку» будь-яку телерадіокомпанію, незалежно від того, наскільки серйозне порушення. Одним із механізмів нового закону буде система штрафів, а також власне попередження, коли регулятор вказує на нетяжкі порушення, а мовник їх відразу виправляє. Фактично питання контролю контенту в проекті закону ще не прописані, — прокоментував нову редакцію закону про «Телебачення і радіомовлення» експерт Інституту медіа права, медіа-юрист Ігор РОЗКЛАДАЙ. — У зв’язку з переходом на ефірну цифру виникає чимало питань, які нині активно обговорюються в експертному середовищі та які мають бути відображені в новій редакції закону. Ще одне спірне питання — необов’язковість редакційних статутів і редакційних рад. Західна практика показує, що зобов’язувати приймати щось розцінюється як втручання у свободу. Насправді за шість років дії Закону України «Про телебачення і радіомовлення» редакційні ради створені, але вони фактично недієві. Дуже часто працівники компанії не знають ні про існування статуту, ні про роботу ради. Також дискусійною є передбачена в новій редакції закону пропозиція розподілу частот на аукціоні. Будемо відверто говорити, воно у нас все одно так відбувається, але таким чином гроші принаймні йтимуть у бюджет, а не так, як сьогодні — у нетрудові доходи певних осіб, які приймають остаточні рішення. Аукціон не передбачає продаж частот. Регулятор запровадить конкурс, виставить вимоги, наприклад, про бажання мати дитячий канал — хто запропонує кращу ціну, той переможе. Єдине застереження: аукціон не повинен дозволяти великим мовникам захоплювати маленькі ринки в регіонах. Концепція практично готова, але написання самого тексту законопроекту ще займе трохи часу. Очевидно, його розглядатиме вже новий склад Верховної Ради України.
Чи не найважливішим питанням конгресу, яке організатори запланували першим у плані роботи, мало стати обговорення взаємодії влади й медіа, зокрема, в контексті цьогорічних виборів. Однак головний доповідач із цієї теми — радник Президента України Ганна Герман — попри попереднє підтвердження участь у конгресі не взяла. Відтак єдиним спікером був прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давід СТУЛІК.
— Проблеми українських медіа не існують самі по собі, а відображають частину загальних процесів, які відбуваються у вашій країні. Надання ліцензій на цифрове мовлення компаніям, які контролюються провідними членами нинішньої адміністрації чи пов’язаними з ними особами, викликає занепокоєння щодо майбутнього засобів масової інформації, плюралізму їхнього мовлення. Журналісти електронних ЗМІ та преси все частіше повідомляють про випадки цензури, — розповів Давід СТУЛІК. — Нещодавно Європейський Союз оприлюднив щорічний звіт про політичну ситуацію в Україні. На прес-конференції, де ми його представили, була рекордна кількість журналістів — понад 95 людей; більше 20 телекамер, включаючи всі центральні канали. Увечері, коли я переглядав новини центральних телеканалів, був просто шокований: жоден із них не показав інформацію про цей звіт. Ваша держава навіть на законодавчому рівні закріпила європейську інтеграцію як напрямок зовнішньої політки. Натомість погане висвітлення у медіа цього звіту показує, наскільки Україна рухається у бік ЄС. За словами Д. Стуліка, Європа сьогодні занепокоєна тим, що відбувається зі свободою слова в Україні, зокрема — відмовою Першого Національного телеканалу транслювати форум об’єднаної опозиції.
— Влада зазвичай співпрацює зі ЗМІ лише у своїх інтересах. Головне завдання медіа — об’єктивно інформувати свою аудиторію, а інтерес влади — виглядати в тому інформуванні якомога краще. Сьогодні ми бачимо активні прояви тиску влади на електронні ЗМІ чи явні домовленості з власниками ЗМІ щодо комфортного висвітлення влади. Насправді саме така «співпраця» вже давно практикується в Україні, — розповіла «Дню» директор Інституту масової інформації Вікторія СЮМАР. — Сьогодні можна більш-менш нормально співпрацювати з владою, пропонуючи варіанти вирішення певних професійних проблем у межах міжвідомчої робочої групи, яку очолює Дарка ЧЕПАК. Туди входять працівники прокуратури, міліції... Групі може поскаржитися кожен журналіст. З точки зору доведення своєї позиції для журналістів ця група є достатньо дієвою. Можна говорити про парламентський Комітет із питань свободи слова та інформації, який сьогодні ніби налаштований на співпрацю та взаємодію. Однак жодних ініціатив там немає. Очевидно, що парламентська більшість сьогодні не налаштована на ухвалення давно обіцяних важливих законопроектів, наприклад, про суспільне мовлення чи прозорість медіавласності. Між владою і ЗМІ має бути комунікація рівних: журналісти висловлюють конкретні пропозиції, а влада бере їх на озброєння. Натомість ми бачимо дещо іншу ситуацію. Нині влада створила собі фактично некритичний інформаційний простір, що її повністю влаштовує.
