Тиждень залишається до старту проекту «Танці із зірками», що набрав широкого розголосу на каналі «1+1». Друга частина «марлезонського балету», де непрофесійні, але дуже амбіційні ньюс-мейкери українського шоу-бізнесу виконують бальні па, стартує вже 10 березня. Всі страшенно хвилюються, і це не дивно. Хочеться і себе не осоромити, і суперників переплюнути. Тренування, тренування і ще раз тренування. Примірки, шиття костюмів, останні повчання хореографів, закупівля реквізиту й корективи основних ідей… І якщо зірки сповнені нових вражень, нових мозолів, то професіонали з усією розсудливістю і холодністю оцінюють непросту обстановку. Поділитися думками погодилися наступні фігуранти процесу.
Максим НЕЛИПА, ведучий телеканалу «1+1»:
— Зрозуміло — мандраж є. До прем’єри завжди готуєшся з острахом. Докладаємо всіх зусиль на паркеті, щоб до страху прем’єри не домішувався страх за композицію. Зараз я — учень, і хоча в танці веде партнер, на даний момент я повністю покладаюся на свою партнершу Аню. Єдине, що я зі свого боку не соромлюся робити, так це висловлювати їй певні свої ідеї. Аня все вислуховує й деякі речі схвалює. У неї погляд танцюриста, а у мене — більше постановочно-театральний, пов’язаний з участю КВК. Гадаю, що, змішавши все це, у нас щось вийде. Напевно, найголовніше — це шоу. Хоча, можливо, це й неправильно. І все-таки, це лише початок. Для того, аби оцінити культуру кожного танцю, кожного руху, чіткість виконання, це має бути близьким для всіх людей. А для них зараз це щось нове, погодьтеся. Танці існували завжди, у нас великий танцювальний рух в Україні. Багато шкіл, учителів, пар. Інша річ, що все це нині занедбане і йому ще розвиватися і розвиватися. Коли народ звикне, коли 50% жителів мікрорайону зустрічатимуться вечорами в місцевій школі мистецтв, стежитимуть за правильністю виконання, технікою, тоді почнеться… Але якщо зараз увага зосереджена на шоу, то це добре. У танцях я б не хотів робити акцент лише на музиці, ідеї.
Снєжана ЄГОРОВА, актриса, телеведуча:
— Буквально за два дні до прем’єри, восьмого березня, ми збираємося з Антоном і дітьми піти на прем’єру спектаклю Олени Коляденко, яку вона робить в балеті «Фрідом», «Ромео і Джульєтта». Причому головні ролі в постановці виконують Влад Яма і Олена Шоптенко. Жодної секунди не сумніваюся, що це буде цікаво й геніально. Ми з Оленою давно товаришуємо. Річ у тому, що я дуже довго в шоу-бізнесі, щоб не знати багатьох талановитих людей. Я сама активно й довго умовляла Олену сісти в журі в першому проекті «Танці із зірками». Вона не наважувалася піти на цей крок, аргументуючи тим, що, мовляв, ось, там такі метри сидять, а я... Я говорила, що після того, як вона з’явиться в програмі, люди зовсім інакше подивляться на неї, вона зможе проявити себе в новій якості. Так все й вийшло. Недавно у мене був день народження, ми всі збиралися, і Олена розповідала, що зараз журналісти її часто запитують — як же вона судитиме Ірину Білик, колишню дівчину її колишнього чоловіка? «А я собі й думаю, — говорила Коляденко. — Що мені ця дівчина? Як Єгорову судити, не знаю!» Я, до речі, і з паном Чапкісом давно знайома. Він був заступником директора театру «Драми і Комедії», де я працювала актрисою. І з Олексієм Гончаренком товаришуємо. І з Юрою Горбуновим (сміється). Суцільний блат!
Лілія ПОДКОПАЄВА, спортсменка:
— Якщо чесно — дуже хвилююся. Навіть не скажу, де я хвилювалася більше — на олімпійських іграх чи зараз, виходячи на паркет. Хоча треба було б зробити контрольне тренування, запросити друзів, показати їм свою програму а-ля «без ефіру». Складно те, що мені потрібно довіряти своєму партнеру, а я звикла в спорті все робити сама. У спорті ти змагаєшся зі снарядом, а тут треба перемагати саму себе і навчитися довіряти партнеру, аби бути з ним одним цілим. Можна сказати, що я шалено перелякана — відповідально божевільна. Перший проект дуже високого підняв планку. Хочемо ми того чи ні, а нас будуть порівнювати з його учасниками.
Я за все боюся — за всі «па» і за всі «ма». Ще й на паркеті дуже слизько. На паркеті ти чіпляєшся за все, що можна. Якщо ти ніколи не стояв на паркеті раніше — думаєш, що ж тут складного? А на ньому, як на льоду. Дуже хвилюватимуся за це. І, звичайно, за те, що в композиціях треба не лише все станцювати правильно, а ще й чути музику. Мені сподобалося, як сказала Ірина Білик в інтерв’ю одному журналу: «Почуття ритму — ніякого, зате є почуття партнера». Добре, що є партнер, на якого можна спиратися.
Найскладніший елемент у нас зараз у квік-степі, там є дуже красива підтримка. Я вже переборола себе, свій страх. І стала довіряти своєму партнеру Сергію. Це сальто — не сальто, переворот — не переворот, але дуже складний. Я Сергію сказала — «йди спершу тренуйся на кішках, а потім вже будеш на мені». Безумовно, почуття страху буде завжди. Його треба перебороти й довести все до автоматизму.
Усі, звичайно, чекатимуть від нас гімнастичних елементів, але ми намагаємося не зловживати цим. Так, ми будемо щось показувати, адже безглуздо не використати ті навички, які були напрацьовані в спорті. Але я хочу, щоб Подкопаєву побачили не як гімнастку, а як танцівницю.
Ми готуємося в жорстких і жорстоких рамках. Але розуміємо, що всі в однакових умовах, тому — навіщо скаржитися? Працювати потрібно. І все. Після кожного тренування у мене болять нові м’язи. Не все так легко й просто, як це тобі здається, коли ти лежиш на дивані й спостерігаєш. А коли стала на паркет — зрозуміла, як все складно, небезпечно. Ти зовсім інакше починаєш відчувати себе. Ти просто починаєш ліпити своє тіло навантаженнями. У мене вже все поменшало на сантиметри — груди, талія, стегна…
Ліза ДРУЖИНІНА, партнерка Олега Скрипки:
— Ми, звичайно ж, дуже хвилюємося. Але, як не крути, більше часу поки приділяємо першим двом танцям. Олег відмінно впорався з адаптацією під себе вальсу й румби — пропустив ці танці через себе, і, здається, у нас вони добре вийшли. Саме за відчуттям і характером. Хоча Олег дуже хвилюється щодо техніки. Він досить серйозно всім переймається. Зараз я користуюся його відсутністю й частіше їжджу на примірки костюмів. Уже підготовлені фасони для перших двох танців. І як тільки Олег повернеться з Барселони, ми влаштуємо прогін у костюмах. Це буде буквально в останні дні перед прем’єрою. Хоча я не знаю, можливо, Олег таємно уже орендував фрак для вальсу й репетирує — він так відповідально до цього ставиться. Наприклад, усе аранжування наших танців контролював. Репетирував з оркестром, відточував звучання для наших номерів. А я в цей час «ходила на сторону». Ми хоча з суперниками й не перетинаємося, але ось з Лілею Подкопаєвою склалися дивно теплі стосунки, і я навіть допомогла їй з жіночою партією у квік-степі.
Андрій МАТВІЄНКО, партнер Світлани Лободи:
— Мандражу не буває лише у мертвих. Тому я також як нормальна людина хвилююся, але мені це лише на користь. Коли я хвилююся, то відчуваю шалену відповідальність, і це допомагає. Перші наші танці — ча-ча-ча, квік-степ, і, якщо чесно, потом і працею ми із Світланою впоралися навіть із найскладнішими па. Вірніше, найскладніше — це якраз звичайна техніка. Кроки, положення рук, тіла… Вже коли починаєш танцювати — танцює душа, а до цього треба виховати тіло. Ми все це робимо разом. Що ж до того, якими ми вийдемо до глядача — скажу одне, це буде дуже сексуально, зі смаком і актуально. Така собі стилізована класика.
