Відразу в двох містах Харківської області стартували пілотні проекти з реформування у первинній медицині, розроблені громадськими організаціями раніше, ніж щось зрушилося на загальнонаціональному рівні. Чугуїв та Куп’янськ стали місцями, де до 2017 року випробують різні моделі роботи сімейних лікарів, з урахуванням успішного європейського досвіду — в проектах беруть участь експерти з Естонії та Німеччини. Аналогічні проекти запустять і в Одеській області.
Фінансовий бік підтримали міжнародні донори, але розмір вкладень організатори на разі не розголошують. «Можу сказати, що ми виграли тендер, але договори ще не підписано, тому ми не повідомляємо обсяг фінансування», — каже Михайло Довгопол, координатор проекту та член Харківської експертної групи з питань підтримки медреформи. Саме ця група, до якої увійшли представники різних громадських організацій та Чугуєвських органів самоврядування, створила «дорожню карту трансформацій первинної медицини». Простіше кажучи, прописала схему основних напрямків в роботі лікарів, які змінять. Проте як діятимуть схеми в реальному житті, стане зрозуміло тільки під час роботи проектів, кажуть ініціатори, практика покаже, що може бути застосовано для українського ґрунту, а що — ні.
Основні проблемні питання «пілотів», що запускаються, обговорили 28 квітня у Харкові на круглому столі «Дієві діалоги про первинну медицину», де зібралися близько 60 фахівців, які підтримали проект. Тут були сімейні лікарі, медичні управлінці, керівник із департаменту охорони здоров’я Харківської ОДА, прибули також експерти з Естонії, яка успішно провела радикальні реформи в первинній медицині.
Президент естонської асоціації сімейних лікарів Рут Калда каже, що Україна за організацією медицини зараз знаходиться в тому самому стані, що й Естонія в 90-ті роки, проте в їхній країні зміни в медицині відбувалися одночасно з впровадженням системи страхування. При цьому перевага України в тому, що можна взяти готовий практичний досвід інших країн. «У вас є можливість «перескочити» через тривалий шлях розвитку, проб та помилок, який пройшла медицина в цивілізованому світі, й відразу використовувати наявні моделі — але пристосувати їх до місцевих умов», — впевнена Рут Калда.
На обговоренні практикуючі фахівці говорили про те, що час вже прибрати «плани» прийому пацієнтів, коли виділяється 15 хвилин на людину, що якість роботи лікаря найкраще регулює ринок і вигідний контракт, а не штрафи, під страхом яких лікар вважає за краще не діяти, щоб не помилитися. Легалізацію ринку, демонополізацію медичної освіти називали кращими стимулами для розвитку лікарів. Міркували, як виправити абсурдну ситуацію, коли й без того недостатні кошти, виділені на медицину, використовують неефективно. Йшлося і про виховання відповідальності пацієнта за стан власного здоров’я.
У розробці «пілота» врахували власний досвід впровадження сімейної медицини, оскільки подібні спроби робляться в Україні вже близько десяти років, проекти з трансформації медреформи успішно реалізували в Комсомольську, Дніпропетровську, Вінниці. «У нас у Чугуєві реформування почалося ще в 90-ті роки, але на разі значних зрушень не відбулося, — пояснює головний лікар Чугуївського центру первинної санітарно-медичної допомоги Тетяна Черевань. — Гострим залишається питання навчання, перекваліфікації лікарів для сімейної медицини. Також лікарям бракує адекватної заробітної плати та обладнання. Але зараз назріла слушна мить для реформ, коли можна вибрати з різних варіантів найбільш прийнятний, змінити структуру надання медичної допомоги, коли сімейний лікар зможе стати менеджером».
«Запуск «пілотів» у Чугуєві та Куп’янську дозволить навчатися, обмінюватися досвідом, а головне — допоможе підібрати локальні моделі, які відповідають потребам місцевих громад, — пояснює координатор проекту Михайло Довгопол. — Через 12 місяців роботи «пілотів» їх результати стануть основою подальшої широкої реформи, держструктурам залишиться просто підтримати проекти, що вже успішно працюють, готовий досвід застосують на рівні Харкова.
