Анна Мілевська брала участь у багатьох художніх виставках, але лише колективних. Коли київська арт-весна почалася з Міжнародної виставки-конкурсу «Український тиждень мистецтв» у Центральному будинку художника, організатори заходу запропонували публіці, крім споглядання творів мистецтв і широкої конкурсної та виставкової програм, також різноманітну освітню та розважальну програми. («День» писав у березні про цю гучну подію в арт-житті столиці.) Новацією «Українського тижня мистецтв» стало проведення декількох персональних виставок лауреатів конкурсу задля підтримки талантів. Серед них була й Анна Мілевська.
Мистецтво, на думку Анни, — то є форма суспільної свідомості, складова частина духовної культури, специфічний тип практично-духовного освоєння світу. До нього мисткиня прийшла не одразу. Саме життя, а точніше, його круті повороти й затори, привело Анну до мистецтва. Одразу пригадалися навички, набуті в художній школі. А потім були індивідуальні заняття з професіональними художниками і напрочуд сильне бажання постійно вдосконалюватися в мистецькому самовираженні.
«Я працюю у стилі, який важко визначити, хоч мене доволі часто запитують про нього... Можу тільки сказати, що це має щось від мистецтва авангарду й арт-хаусу. У кожній роботі, крім олії та полотна, ще й моя душа. Хочеться сподіватися, що комусь стане в пригоді те, про що пишу, як працюю... Може, когось надихне побачене», — міркує художниця.
Цікаво, що Анна Мілевська не вважає інтер’єрність недоліком у мистецтві. Навпаки, вона позиціонує свої полотна як доповнення до будь-якого інтер’єру. Художниця навіть створила спільноту в одній із популярних соціальних мереж, де представляє свої роботи для будинків, офісів, ресторанів або банків... Каже, що саме вони створюють нерозривний зв’язок людини з природою й усім прекрасним, яке навколо нас. А отже, то є корисна річ.
Неможливо не сказати про символізм у мистецтві Анни Мілевської. Художня свідомість розрізняє в речах внутрішній сенс і зовнішню оболонку, в якій просвічує сенс потаємної сутності. У цьому розумінні «символізм» у мистецтві Анни Мілевської — всюди. Наприклад, у роботі «Діалог душ» кожне з 12-ти вікон на полотні — свій окремий символ. Як і саме число 12 — теж, абсолютно не випадково обрано авторкою...
Символізм у мистецтві Анни Мілевської акцентує увагу на невловимості, таємничості саме внутрішнього змісту, завдяки чому співвідношення між зовнішнім та внутрішнім, чуттєвим і тим, що осягається розумом, не тільки може, а й має бути туманним, загадковим — шифром, який не має ключа. Таким чином, доктрина символізму передбачає, що все видиме, те, що є, — це знаки та шифри одвічних, позачасових ідей. І саме за допомогою мистецтва відбувається їх інтуїтивне осягнення.
Виставка «Дебют» триватиме в Музеї сучасного мистецтва України (вул. Глибочицька, 17) до 30 червня включно.
