Спочатку хотіла долучити до розмови про білоруську кухню когось із членів білоруської громади Львівщини, а потім передумала, бо маю реального сябра під боком уже майже сорок (!) років. То навіщо когось розпитувати, коли сама давним-давно усе знаю?.. Та й готувати люблю...
А в назву статті винесла жартівливу приповідку про смаки білорусів (а ще їх називають бульбашами) тому, що в Білорусі вирощують дуже смачні, з високим умістом крохмалю сорти картоплі, з яких навіть простенькі деруни (по-білоруськи — драники) виходять такими, що пальчики оближеш. А особливо смачні драники, фаршировані грибами, яких у Білорусі хоч греблю гати... Варто зазначити: особливістю білоруської кухні є те, що зазвичай господині готують не з цілої, а з подрібненої на тертці картоплі — сирої та вареної. Картоплю також тушкують, і страва ця називається тушанкою, або смажениками. Ще з овочів білоруси полюбляють капусту (з неї виходить чудовий біѓос), горох, боби та моркву.
Перші страви готують зазвичай на овочевих відварах і дуже густими.
Дуже полюбляють білоруси сало. Тож і свинину. А ще — баранину, з якої готують, наприклад, пячісто. Серед свійської птиці «перед веде» гуска. А спиртного — гарєлка.
КРУПЕНЯ ГРИБНА
Інгредієнти: 6 — 8 білих сухих грибів, 2 цибулини, 3 картоплини, 1 морква, 1 корінь петрушки, півсклянки гречаної крупи, 2 літри води. Гриби відварити, вийняти з води, порізати соломкою. У грибний відвар покласти картоплю, крупу, порізані соломкою і злегка підсмажені разом із грибами на салі чи на олії овочі. Усе це варити на невеличкому вогні до напівготовності. Потім посолити і поставити в розігріту до 180 градусів духовку на 15 хвилин. Крупеню можна підбілити, додавши півсклянки сметани, перш ніж поставити каструльку в духовку.
ДРАНІКІ З ГРИБАМИ
Як готувати деруни, українцям не треба розповідати. Тому рецепта не даватиму. Розповім, як приготувати фарш із сухих грибів. Їх потрібно 150 г, а ще — дві цибулини. Гриби відварити, подрібнити, додати попередньо покришеної та підсмаженої на олії цибулі, трохи (чверть склянки) грибного бульйону, посолити і все добре перемішати. На пательню покласти ложку маси для дерунів, зверху — ложку грибного фаршу, на неї — ложку маси для дерунів. Смажити з обох боків, доки вони підрум’яняться.
ТУШАНКА ГРИБНА
Інгредієнти: 1 кг сирої картоплі, порізаної на чотири частини, 150 г дрібно порізаного і розтопленого сала, 1 склянка дрібно порізаних свіжих грибів (їх можна замінити сушеними, тоді треба долити півсклянки води), 1 велика цибулина, петрушка, кріп, сіль та чорний перець горошком — кому як смакує. Страву готують у глиняному посуді під кришкою в духовці при температурі 180 градусів упродовж години.
ТУШАНКА СВИНА (АБО БАРАНЯЧА)
Інгредієнти: 1 кг свинини, 1,5 кг картоплі, 3 цибулини, 1 морквина, 1 корінь селери, 1 головка часнику, 3 склянки води, зелень петрушки, сіль та чорний перець — за смаком. М’ясо розрізати на чотири частини, обсмажити на сковороді до золотистої шкірочки, перекласти в каструлю, засипати покришеними соломкою селерою та морквою, залити водою і поставити на середній вогонь. Коли вода майже википить, додати порізаної на четвертинки картоплі, притрусити зеленню петрушки та дрібненько покришеним часником. Тушкувати на маленькому вогні до готовності.
ГУЛЬБИШНИК (БУЛЬБИШНИК)
Ця страва добра тим, що пропорції продуктів для неї добирають довільно — залежно від того, що є в холодильнику. Також гульбишник вигідний тим, що його можна подавати і як окрему страву, і як гарнір до м’яса. Отож, варимо картоплю, робимо з неї пюре — чи то на молоці, чи то на сметані, чи то на вершковому маслі, чи то на майонезі. Додаємо перед тим покришеної та обсмаженої на олії чи смальці цибульки. Добре вимішуємо й викладаємо у змащену маслом чи олією форму. Змащуємо зверху сметаною чи маслом. Запікаємо в духовці при температурі 180 градусів хвилин зо двадцять.
ПЯЧІСТО
Великий шматок м’яса (це може бути і свинина, і баранина) покласти у форму, посолити, притрусити покришеними часником та цибулею, залити кількома ложками окропу, по краях обкласти крупно порізаною картоплею, накрити кришкою та запікати в гарячій духовці до готовності.
ПИРІГ ІЗ НАЛИСНИКІВ
Готують цю смакоту з вершковим маслом чи сметаною. Потрібен також цукор.
Тісто робимо, як для звичайних налисників — його можна готувати і на молоці, і на воді. І смажимо, як зазвичай, на гарячій сковороді тоненькі млинці. Фокус у тому, щоб кожен щойно знятий млинець помастити маслом чи сметаною та притрусити цукром. Налисники накладаються один на одного, і що вища гірка, то краще, бо цей пиріжок смакуватиме і щойно приготовленим, коли ще не вихолонув, і на завтра холодним — наприклад, на сніданок до кави, бо такий же смачний, як і тістечко.
А насамкінець дозволю собі згадати добрим словом свекруху — Марію Антонівну, котра прищепила своєму сину — моєму чоловікові велику любов до рідної Білорусі. І це не просто гарні слова, а щира правда, бо, живучи з 20 років в Україні, він дотепер, причому щороку (!), знаходить і час, і гроші на те, щоби приїхати до батьківської хати в селі Велика Мощаниця, що в Могильовській області, зустрітися з трьома братами і сестрою, поговорити рідною мовою, полагодити паркан чи ґанок, скупатися в річці, на березі якої минуло дитинство, піти в лісу по гриби чи журавлину...
І нехай батьки давно уже в засвітах, є їхні могили і добра пам’ять про мамину настанову: «Рабі, сынок, так, каб было добра» («Роби, синку, так, аби було добре»).
