В арт-холі «Кайрос» триває виставка «Дідизна» косівського митця Василя Бовича. В експозиції — понад 80 робіт майстра, що презентують декоративно-прикладне мистецтво Гуцульщини. Всі картини вирізьблені з дерева і присвячені язичницькій духовності. У цих роботах автор звертається до витоків духовних джерел української обрядовості — язичництва.
Василя Бовича називають «корифеєм косівської різьби». Майстер використовує особливу техніку різьблення — графіку по дереву. Улюблений матеріал пана Василя — груша, однак за браком фруктових дерев, які й без того вирубують, часто також використовує ясен. Крім, власне, різьби, пан Василь застосовує тонування, аплікацію писанковою шкарлупою, декорування штучними перлами.
За словами митця, він ніколи не апелює до поняття «натхнення», тому що задум не приходить миттєво, а живе у підсвідомості повсякчас. А колекція «Дідизна» об’єднана єдиним тематичним авторським задумом, спрямованим до духовних прадідівських глибин.
«Дерев’яна графіка» (як називає власну творчість Василь Бович) відзначається піктографічною стислістю, у представлених на виставці творах втілено архетипні образи язичницької віри. Різьба та рельєфи на традиційних тарелях і декоративних пластах, як зазначає митець, — це думки, висловлені у дереві.
Василь Бович багато років присвятив вивченню вірувань давніх українців, добре знайомий з унікальною етнографічною літературою та досконало знається на рідкісній рідновірській символіці, яку використовує у своїх творах. Утім, як він запевняє, кожен, хто вважає себе українцем і бодай трохи знайомий з родоводом своєї нації, її обрядами та звичаями, «прочитає» його композиції.
Цікаво, що в роботах з колекції «Дідизна» велика кількість зображень хрестів. За словами доктора філософських наук, волхвині Об’єднання рідновірів України Галини Лозко, це є ознакою присутності у творах майстра християнської символіки, проте сам автор інтерпретує хрест як виключно язичницький символ, який означає жіноче і чоловіче начало — горизонталь і вертикаль. Майстер, з-поміж іншого, часто звертається до сюжетів української літератури, одна з його робіт дотична до повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Творчий доробок Василя Бовича містить чимало знакових творів, у яких майстер наочно підтверджує глибину та багатство символіки дохристиянського пантеону багатобожжя. Чимало робіт митця зберігаються в українських музеях та приватних колекціях, серед яких такі відомі зібрання творів, як «Писанки від діда», «Хрести України», «Дідів календар», «Квіти від мальви», «Моє кредо» та автобіографічне зібрання творів «Щаблі до вирію».
Попри очевидний талант, справжнім глибоким мистецтвом Василь Бович свої роботи не вважає. Жартома говорить: «Я не є митцем, мені дав Бог таке завдання — псувати дошки». Утім, через свої роботи він прагне повернути українців до витоків духовного джерела та донести краплини української обрядовості майбутньому поколінню.
Виставка «Дідизна» триватиме в арт-холі «Кайрос» до 17 квітня.
