Дачники — то особливі люди. І не лише тому, що вони з особливим ентузіазмом ставляться до роботи на землі. Це щире захоплення часто-густо продиктоване не тільки прагматичним бажанням мати свіжу, чисту від сучасних хімічних домішок городину на власному столі, а й, вочевидь, має іншу — романтизовану, культурну складову. Тлумачний словник вказує на давнє походження слова дача: «дарована князем земля». Такі земельні наділи зазвичай давали знаті. Пізніше дачі мали лише дворяни і знатні родини. Старі жителі Києва свідчать, що в столиці 1920-х років ще зберігалися залишки дач. Колишнє місце їх розташування можна було визначити за кількістю вцілілих альтанок. Нині таких місць у столиці, хоч як це прикро, майже немає.
Сучасне ж захоплення дачним життям подібне до бажання вирватися з нескінченного кола урбаністичних проблем, відділитися від життя натовпу, існування в багатоповерхових «будинках-шпаківнях» та усамітнитися на лоні природи.
У творчих людей слово «дача», мабуть, викликає й інші асоціації. Усім відомо, що дачі письменників, музикантів, поетів, як правило, не схожі на звичайні. Це своєрідні творчі студії, майстерні, де вечорами і навіть до пізньої ночі вирує життя, ведуться філософські розмови, дискусії, поетичні читання. Чи не найяскравішим прикладом такого творчого осередку в минулому був будинок у Коктебелі українця за походженням, нащадка запорізьких козаків, відомого поета і художника Максиміліана Волошина. Його будинок став рідним для творчої інтелігенції тих часів — тут побували Ілля Еренбург, Костянтин Богаєвський, Костянтин Бальмонт, Осип Мандельштам. Та й побудована ця дача як своєрідний будинок творчості, де люди вчилися б цінувати ще й повноцінну культурну складову відпочинку. Максиміліан Олександрович умів театралізувати навіть побут у своїй оселі.
Коли я дивлюся, як облаштовують своє дачне життя деякі мої сусіди, то розумію, що їхній підхід до облаштування свого помешкання досить невибагливий, хоч і вони перебувають у постійному пошуку гармонії. Один мій сусід перевіз на дачу мало не всю бібліотеку. Перечитує те, що не встиг у шаленому ритмі життя.
Дедалі частіше я чую історії про те, як люди, які все життя прожили в місті, залишають мегаполіси на користь дачі. Розмірене життя, без щоденного поспіху, приваблює багато кого. А ще на дачах часто народжуються нові кулінарні шедеври.
КАПУСТА ГОСТРА, КВАШЕНА
Інгредієнти: капуста квашена 7—8 кг, часник 200 г, два гострих перці, листя селери 10—12 шт., солодкий перець — 1 кг, перець духмяний, лавровий лист, 2 ст. ложки солі.
Приготування:
Нарізати на чотири частини нетверді головки капусти, опустити в окріп на одну-дві хвилини, після чого вкласти в десятилітрову каструлю. Коли качани прохолонуть, полити їх перед цим приготовленою сумішшю з часнику і гострого перцю, приготувати яку можна за допомогою м’ясорубки чи блендера. Капусту викладати шарами, прокладаючи між кожним шаром по черзі солодкий перець та листки селери. Після цього залити капусту заздалегідь приготовленою сумішшю: на 1 літр води 2 ст. ложки солі (можна перекип’ятити), додати лавровий лист і перець горошком. На п’ять днів поставити в тепле місце. Через п’ять днів капуста готова до вживання. Далі зберігати в холоді.
БАКЛАЖАНИ В МАРИНАДІ
Інгредієнти: 5 кг баклажанів неочищених, 5 склянок води, 3 повні столові ложки солі, 300 г часнику, 1 ст. ложка цукру, 1,5 ст. ложки олії, 1 кг цибулі, 1 кг солодкого перцю, півлітра оцту, укріп, петрушка, селера, гіркий перець за смаком.
Приготування:
Розрізати баклажани навпіл. Смажити на розжареному маслі, прикривши кришкою. Не солити. У воду додаємо всю сіль, цукор, доводимо до кипіння, вливши оцет, сіль, масло. Кип’ятити три хвилини. Кидаємо перець, нарізаний смужками, і кип’ятимо три хвилини. Синенькі перекладаємо почергово шарами нарізаним кружечками гірким перцем, а далі — цибуля, часник, зелень. Залити прохололим маринадом. Поставити під гніт у холод на п’ять днів.
ВАРЕННЯ З КАБАЧКІВ
Інгредієнти: 3 кг кабачків, 3 кг цукру, 500 г кураги, 1 лимон.
Приготування:
Кабачки вимити, обсушити, почистити і порізати. Курагу викласти на сито й обшпарити окропом. Кабачки та курагу пропустити через м’ясорубку або подрібнити блендером. Викласти отриману масу в каструлю, додати цукор, довести до кипіння і варити, помішуючи на маленькому вогні 30 хв. Додати до кабачків лимонний сік і натерту на терці цедру й варити ще 15 хвилин.
ВИНО З ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ
Інгредієнти: 2—5 кг ягід чорної смородини, 1,5 кг цукру.
Приготування:
2—5 кг ягід чорної смородини очищають від хвостиків, віджимають сік за допомогою соковижималки та отриманий сік виливають у балон. В окремому посуді розчиняють 1,5 кг цукру в 5 л води. Цукровий розчин вливають у балон із соком смородини. Бродіння проводять за помірної температури (22—25°С) протягом шести-семи днів. Після закінчення бродіння отримане вино пропускають крізь марлю або вату і розливають у чистий сухий посуд. Краще зберігати вино розлитим у пляшки в горизонтальному положенні в сухому й прохолодному приміщенні.
ВАРЕННЯ ІЗ ЗЕЛЕНИХ ПОМІДОРІВ
Інгредієнти: 1 кг зелених помідорів, 1 кг цукру, 1 лимон.
Приготування:
Зелені помідори завбільшки з горіх промити, просушити, розрізати на половинки, вибрати зернята, пересипати цукром і залишити на ніч. Коли пустять сік, варити до прозорості. Під кінець варіння додати лимон, порізаний на кружальця без кісточок, або пів чайної ложки лимонної кислоти. Варення охолодити і скласти в банки.
ВАРЕННЯ ІЗ ЗЕЛЕНИХ ВОЛОСЬКИХ ГОРІХІВ
Інгредієнти: волоські горіхи (зелені) — 100 шт., цукор — 1 кг 250 г, вода — 2 л, лимонна кислота — одна чайна ложка, гашене вапно — скільки буде потрібно.
Приготування:
Щоб позбутися гіркоти, горіхи замочують у холодній воді на три-чотири тижні, упродовж яких щодня змінюють воду. Після цього горіхи чистять, видаляють зелену шкірку, промивають, заливають на ніч вапняним розчином з розрахунку 1 ст. ложка гашеного вапна на 1 літр води. Гіркота ще залишилася, тому треба поварити горіхи в трьох водах, щоразу даючи горіхам час охолонути. Далі горіхи порізати навпіл. Потім залити їх першим сиропом, який готувати заздалегідь з 1 л води і 250 г цукру. Проваріть горіхи у сиропі дві-три години і злийте сироп повністю. Далі заливаємо горіхи другим сиропом, звареним із літра води, кілограма цукру і чайної ложки лимонної кислоти, й варимо вже до готовності. Готове варення має темно-коричневий колір.
ВАРЕННЯ З КУЛЬБАБИ
Інгредієнти: 360—400 квіток травневої кульбаби без стебла. Квітки збирати подалі від дороги за сонячної погоди.
Приготування:
Квітки промити, залити двома склянками холодної води і кип’ятити дві хвилини. На друшляк покласти шматок чистої марлі, відкинути на неї кульбаби й ретельно віджати. У віджату жовту воду всипати сім склянок цукру, поставити на вогонь і довести до кипіння. Кип’ятити протягом семи хвилин з моменту закипання. Варення готове. Розлити його в чисті скляні банки і закрити кришкою.
ТРОЯНДОВЕ ВАРЕННЯ
нгредієнти: 1 склянка пелюсток троянди, 2 склянки цукру, півлимона (лимонна кислота).
Приготування:
Із пелюсток зрізати жовті кінчики. Викласти пелюстки тісно у склянку. Висипати їх у миску, всипати цукор, добре розтерти, додати лимонного соку або лимонної кислоти до смаку. Покласти в банку. Це варення можна приготувати й на сиропі. Підготовлені пелюстки залити сиропом (дві склянки цукру на одну склянку води) і варити на легкому вогні до прозорості.
