Ім’я Мирослава Дочинця (українського письменника та журналіста родом із Закарпаття, чий батько відбув сім років у ГУЛАГу за націоналізм) з’явилося в ЗМІ серед номінантів на Шевченківську премію за роман «Вічник».
Проте в пана Мирослава є ще одна книжка, яка має того ж героя, що й «Вічник», — сточотирирічного Андрія Ворона — закарпатського мудреця, народного філософа, травознавця й гомеопата. Вона називається «Многії літа. Благії літа». Це — зібрання порад людини, збагаченої як своїм власним життєвим досвідом, так і переосмисленою мудрістю предків. Цю книжку товариство лікарів-натуропатів (спеціалістів з нетрадиційної медицини) з Будапешта планує перекласти на угорську мову.
Андрій Ворон пережив розкуркулення, пройшов калмицькі степи, ріку Печору, гори Алтаю, заплави Колхіди, доки не повернувся на Закарпаття. Свої життєві спостереження за природою, спогади від побаченого та почутого, рецепти страв, приповідки, молитви, а найцінніше — маленькі секрети-поради, які дозволяють створити цілісний кодекс усвідомленого довгожительства, він старанно занотовував упродовж життя. Проте читати нікому не наважувався.
Тільки після його смерті ці записи, яких накопичилася велика валіза, потрапили до Мирослава Дочинця. Перші публікації уривків із записів Андрія Ворона відразу знайшли своїх читачів, люди просили продовження. Ось так і з’явилося видання «Многії літа. Благії літа».
Спочатку може здатися, що деякі записи Ворона викладено безсистемно, але, як пише пан Мирослав, при уважному читанні вони об’єднуються в цілісний, продуманий спосіб духовного життя та розумного харчування. Андрій Ворон завжди наголошував на тому, що в здоров’я не лише тілесна, а й духовна складова. Книжка пронизана великою шаною до всього живого, насамперед — до рослин, від яких сторічний травознавець черпав свою життєдайну силу.
До речі, поради Андрія Ворона доктор медичних наук, академік В. Білоног називає «свіжим струменем у сучасній дієтології, валеології, соціальній психології й людинознавстві». Тому пропонуємо читачам секрети вміло підібраного й перевіреного столітнім досвідом харчування Андрія Ворона.
ВИНОГРАДНИЙ КВАС
Перекрутити на м’ясорубці листя винограду. Півлітра отриманої маси покласти в трилітрову банку, залити літньою перекип’яченою водою, додати склянку цукру, розмішати, закрити й поставити в теплому місці. Через добу кришку замінити тканиною. Надалі щодоби помішувати квас паличкою за годинниковою стрілкою, збагачуючи його киснем. На четверту добу рідину процідити, розлити в скляний посуд. Можна додати ізюму. За таким же рецептом можна готувати квас із листя ожини, смородини, малини.
КВАС ІЗ БЕРЕЗОВОГО СОКУ
У посуд з березовим соком покласти просмажені окрайці житнього хліба. Через дві доби додати кору дуба, можна й вишневі, малинові та смородинові гілочки. Буде чудовий аромат і винний колір. Посуд закорковується, й за два тижні квас готовий.
КАПУСТА ГОСТРЕНЬКА
Капусту нашинкувати, пересипати сіллю, дати кілька годин постояти. У порізану цибулю і часник всипати меленого червоного перцю, змішати з капустою у глиняному посуді. Тримати під гнітом 3 дні. На стіл подавати із зеленню.
ХОЛОСТЯЦЬКА ВЕЧЕРЯ
Зварити 100 г рису. Додати подрібнені 2 солодкі перці, 1 помідор, 1 квашений огірок, 1 морквину, 1 цибулину. На смак додати сіль, оцет, цукор, перець.
ГРИБНІ КОТЛЕТИ
Зварити гриби, найкраще — білі. Дрібно посікти й змішати з підсоленим рисом, який варимо з петрушкою. Зліпити котлети, обсипати їх мукою або обкачати в яйцях. Підсмажити.
БУРЯК З ЧАСНИКОМ І СЛИВАМИ
Зварити буряк, натерти, додати посічений часник, запарений і порізаний чорнослив, потовчені горіхи. Покропити олією і присмачити зеленою петрушкою.
ДІДОВІ ГОЛУБЦІ
Відварити до напівготовності качан капусти в підсоленій воді. Розібрати її на листя й кожен загорнути конвертом, обваляти в сухарях й обсмажити на олії.
КОРЖІ КАРТОПЛЯНІ
Відварити 15 нечищених картоплин, розім’яти, додати 20 г дріжджів, трохи води, дати піднятися. Додати 1 склянку муки, сіль, перемішати й дати ще раз піднятися. Викладати ложкою на змазаний олією лист і випікати.
ОВОЧЕВА ЗАПІКАНКА
Стручкову квасолю та цвітну капусту відварити і кинути на друшляк. Помідори надрізати навхрест, опустити на З секунди в окріп, дрібно нарізати. Солодкий перець нарізати кубиками. Цибулину із зубком часнику нашинкувати і пасерувати в олії. Столову ложку муки підсмажити в олії, розвести водою до сметаноподібного стану, додати цибулю, овочі скласти у вогнетривкий посуд, залити соусом і запікати в печі або духовці півгодини.
РИБА В ЧЕРВОНОМУ СОУСІ
Рибу нарізати, посолити, обваляти в муці й обсмажити в олії. Скласти в чавунок і приготувати соус: моркву, петрушку, солоний огірок і цибулю дрібно порізати й спасерувати на олії. Наприкінці додати протерті помідори, лавровий лист, перець, можна трохи червоного вина. Залити соусом рибу і дати прокипіти на тихому вогні 7 хвилин.
Усі рецепти взяті з книжки Мирослава Дочинця «Многії літа. Благії літа»
