Олександр Гнилицький завжди належав до топ-п’ятірки української «нової хвилі», засновників та учасників ключових українських мистецьких течій. Він одним із перших почав експериментувати з відеоартом, але після експериментальних 1990-х, інсталяцій та відео у 2000-х повернувся до живопису. Надзвичайно цікаві не лише його роботи, а й внутрішній світ.
Аби відтворити інтимність творчості митця, організатори виставки зібрали його автопортретні та портретні роботи, написані в різні періоди життя. Серед картин художника найбільше вражають полотна «Автопортрет у автодзеркалі» та «Автопортрет у образі Моцарта», для яких характерний той автентичний психоделічний романтизм, який вирізняє роботи О. Гнилицького в сучасному живописі.
Цікаво, що організатори заходу прагнуть не так популяризувати полотна, як допомогти відвідувачам заглибитися у внутрішній світ митця, його авторський стиль. Куратор проекту Оксана БАРШИНОВА розповіла «Дню», що акценти виставки справді дещо зміщені в бік особистості художника: «Ми хотіли б показати Гнилицького передусім таким, як його пам’ятають сучасники. Для першої музейної виставки такий варіант є найцікавішим; це позбавляє художника непотрібного «бронзового» лоску класика. Тим більше, що і його творчість, як і роботи його колег, дають чудову нагоду представити митця через, умовно кажучи, автопортрет і портрет. Такий задум дає змогу показати роботи всіх періодів творчості — від ранньої (1979 р.) до останньої, і представити те жанрове й видове різноманіття, яке було загалом характерне для Гнилицького як художника».
Для українського мистецтва Олександр Гнилицький став дійсно революційною особистістю, започаткувавши в 1990-х роках такі жанри, як інсталяція та відеоарт. Його роботи фахівці відносять до актуального мистецтва, яке в Україні, на жаль, не надто популярне, хоч позитивні тенденції все ж простежуються: «Із музейного досвіду можу сказати, що виставки актуального мистецтва дійсно найбільш відвідувані. Я вважаю, що тут свою роль відіграє дедалі більша відкритість світу. Люди подорожують, бачать це мистецтво в Інтернеті, їм стає зрозуміло, що світ бурхливо розвивається і мистецтво не може бути таким, яким було ще донедавна. Що мистецтво — це доволі рухлива субстанція, і саме актуальне мистецтво, чи подобається воно кому, чи ні, віддзеркалює сучасність, нас самих», — каже пані Оксана.
Варто сказати, що крім доробку митця експозиція міститиме твори художників, які зображали О. Гнилицького (В. Цаголов, І. Чічкан, О. Сай, О. Ройтбурд, К. Гнилицька та інші митці), серію світлин та відео 1980-х — 2009 рр., серед яких, зокрема, фото В. Рябченка, О. Друганова, О. Шевчука, К. Проценка. У роботах своїх друзів і колег О. Гнилицький виступає героєм перформансів, фотопостановок, відеоарту, об’єктів та інших жанрів, тобто учасником життя певного мистецького кола, що сформувало важливий етап у розвитку українського мистецтва кінця ХХ — початку ХХІ століть.
