Лідер гурту «НеДіля» — Діля (в миру — Едуард Приступа) — обдарований всебічно. Він — відомий виконавець, цікавий композитор й аранжувальник, вимогливий учитель із вокалу, оригінальний телеведучий («спеціалізація» — кулінарні шоу). Одним словом, швець, жнець і на дуді дудець, як кажуть в народі.
Цього разу «День» вирішив поговорити про його захоплення кулінарією. Скоро Водохреще і рецепт від Ділі буде дуже доречним. До речі, на його сайті www.nedilya.com поряд із афішею, новинами, фото, музикою є цілий кулінарний розділ з відеорецептами. Але ми хотіли, що називається, дізнатися з перших уст.
— Едуарде, звідки таке захоплення кулінарією?
— Так життя склалося. Ми жили четверо — мама, сестра і я з молодшим братом. Коли у мами стався інсульт, її поклали у лікарню, треба було якось давати собі раду і вчитися готувати — за нами нікому було доглянути. Тоді я був у другому класі. Пригадую, перший наш експеримент — яєчня на салі, прикрашена петрушкою та... вишневим джемом. Гидота! Раз скуштувавши, більше до неї не доторкнулися.
Потім я з Харкова переїхав до Києва. Оскільки періодично жив холостяцьким життям, як, власне, і зараз, доводилося готувати самому. Раптом збагнув, що в мене це добре виходить. Як доказ, друзі почали запрошувати «шеф-кухарем» на пікніки та вечірки.
— Ваше хобі може приносити додаткові заробітки...
— Подекуди так і було. Взяти хоча б кулінарні шоу на телебаченні. Підсумовуючи, можна сказати, що це захоплення прийшло звідкілясь іззовні, як і, зрештою, все в моєму житті.
— З роками хто ліпше готує — ви чи брат? Чи він полишив це заняття?
— Ну що ви! Звичайно, не полишив. Дуже подобається, як брат готує. Коли приїжджаю до Харкова, завжди пригощає. Мабуть, це сімейне — всі вміємо смачно куховарити.
— Нещодавно я була на презентації нового альбому ТНМК, де ви подарували Фоззі й Фаготу... капусту як символ фінансового благополуччя (всім відомий сленговий вираз — «косити капусту»). Це з вашого городу? Подейкують, що маєте дачу під Києвом, на якій самі пораєтеся?
— Зазвичай влітку на дачі живе мама. Але минулого року вона не приїжджала, і я сам порався на городі. Мабуть, тому врожай був небагатий. Що в мене там росте? Смородина сама по собі виросла, її тільки підживлюю. Торік картоплю посадив і зібрав. Кабачки й гарбузи. До речі, останні додаю в борщ.
— Гарбуз у борщ?
— Спершу відварюю м’ясо — телячу печінку, а разом з нею і квасолю. Солю. Тру на грубій тертці буряк. Додаю свіжий помідор (якщо є). Аж тоді натираю моркву, ріжу картоплю. А наприкінці разом з капустою додаю трохи гарбуза. За бажанням можна обсмажити на сковорідці трохи часнику, цибулю до золотої скоринки і шматочки сала. Коли борщ буде готовий, накриваю його кришкою. Так стоїть до вечора. А ввечері або наступного дня зі сметаною можна спробувати. Смакота! До речі, наступного дня він буде навіть смачніший.
— Мені видається, що ви як один із найкращих мелодистів у вітчизняному шоу-бізнесі маєте куховарити під музичний супровід...
— Дякую. Я дійсно куховарю під музику Моцарта або Шопена. Трапляється, що й під «забійне» техно. Між іншим, між музикою та кулінарією чимало спільного. Ми старанно вибираємо продукти до тієї чи іншої страви, щоб була не просто смачною, а мала вишуканий смак... Так само і з музичним твором: він створюється із музичних «інгредієнтів», які поєднуються в аранжуванні, і, як результат, народжується симфонія чи пісня. Чим вдумливіше підходиш до вибору складових страви чи композиції, тим краще вони виходять.
Вибір музичного супроводу залежить від настрою, як і вибір страв для приготування. До речі, багато з них мої авторські — кулінарними книгами користуюся зрідка. Як правило, їх придумую в супермаркеті. Купуючи продукти, вже знаю, що готуватиму. Я взагалі намагаюся харчуватися максимально просто. Люблю різні кухні. Коли я в Італії, подобається італійська, коли у Франції — французька. В Японії, на жаль, не був, але японська кухня теж до вподоби, зокрема суші, які вмію робити. На моїй сторінці на Facebook (http://www.facebook.com/iDilya) навіть є відео, як над ними «чарую». І, звісно, я люблю українську кухню.
— Відчувається, що ви маєте смак до їжі, музики і життя загалом.
— Я просто готую, пишу музику і живу, як відчуваю. Може, на це вплинула кількість освіт — їх в мене три, і в лютому отримаю четвертий диплом — режисера (закінчую Інститут екранних мистецтв імені Івана Миколайчука).
— Новорічно-різдвяні свята тривають. Попереду — Водохреще. Оригінальний рецепт читачам «Дня» від Едуарда Приступи.
— Що стосується новорічно-різдвяного святкового столу, то я, що називається, прихильник класики. Тобто, це — холодець, олів’є, вінегрет, картопля-пюре, курячі котлети на пару, бутерброди з червоною ікрою, квашена капуста з пахучою олією, солоні огірки і бочкові помідори, запечені качка або гуска. Мало не забув: ще печінковий паштет, який щедро маститься на хліб. На здоров’я!
Царський салат за авторським рецептом Ділі (Едуарда Приступи)
Нарізається квадратами сир Фета. Додається чимало дрібно нарізаної слабо соленої сьомги, небагато морської капусти, пекінської капусти, яку можна просто незграбно порвати на шматки, 100 г кедрових горішків, зовсім трохи потертої на грубій тертці вареної картоплі. Можна додати чорних оливок, а також чайну ложку оливкової олії. Перемішувати потрібно акуратно — щоби страва мала естетичний вигляд, адже її інгредієнти дуже «ніжні». Насамкінець це потрібно все прикрасити червоною ікрою.
Якщо це — «ключова» страва у вечері на двох, то салат подається, наприклад, під музику Шопена. Коли ж для численної молодіжної компанії, то, сказати б, під рок. Але можливі варіанти. Смачного!
