Поки планетою гуляє криза, люди раз у раз вигадують усілякі способи, аби подолати депресію та пережити ці невеселі дні. Один із них — ударити по кризі вишуканими кулінарними стравами. Їжа, як відомо, це відмінний антидепресант (виробляються ендорфіни, схожі за біохімічною будовою з морфіном).
До ресторанів зараз не походиш — буде надто дорого. Але щось вишукане можна створити й удома. Тепер кожної п’ятниці відомі люди ділитимуться з читачами «Дня» своїми улюбленими рецептами та гастрономічними фантазіями. А почнемо ми з політика Романа Зварича та філософа Мирослава Поповича.
Роман ЗВАРИЧ: «Я примусив арабських продавців на Бессарабці говорити українською»
Мало хто знає, що Роман Михайлович є майстерним кулінаром. Віддає перевагу італійській кухні та знає безліч цікавих нетривіальних рецептів. Причому, продукти купує сам. Кореспондент «Дня» навіть кілька разів заставала Зварича за цим заняттям у «Фуршеті», що знаходиться в торговому комплексі «Мандарин-Плаза».
— Я ходжу за покупками кожної суботи або неділі. Це вже ритуал. Я збираюся на Бессарабку рано вранці. Там уже всі мене знать. До речі, арабські продавці з моєї подачі вже заговорили українською. Я їх «виховував» приблизно 15 років. Інакше я відмовлявся купувати їхні яблука. А зараз уже змушений купувати їхні яблука, черешню або виноград, тому що вони розмовляють зі мною українською мовою. Починаю з Бессарабки, а потім їду до супермаркету і там докуповую всі продукти, які мені потрібні.
КРЕВЕТКИ «ЕЛЬ ДІАБЛО»
— Одразу скажу, що це складний рецепт. Щоб його правильно приготувати потрібно не менше години. Для цього рецепта потрібні три складові.
Перша — це креветки, які 2—3 хвилини смажаться в олії сезам (вона надає додаткового аромату креветкам.) Додається зелена цибуля, орегано. (Орегано — це типова пряність мексиканської та італійської кухонь, без якої неможливо уявити їхню традиційну страву — піцу. — Авт.). Я також додаю червону паприку. Вони дуже швидко смажаться, але їх постійно потрібно помішувати.
Друга складова — салат. До салату можете додавати будь-які спеції на свій смак, головне, щоб там було багато орегано. Заправити салат оливковим маслом.
Дві ці складові, креветки і салат, є несумісними. Тому є третя складова, яка їх об’єднує — це звичайна італійська паста. Тобто по-нашому — макарони. Вони повинні бути, як кажуть італійці, аl dente (трохи недовареними). Коли вони варяться, я додаю трошки оливкової олії й зубчик часнику. Потім їх потрібно дуже добре промити в холодній воді. Потім заправити зеленим італійським соусом «Песто». Його потрібно дуже мало, буквально дві ложки.
Наприкінці перекладаєте це все в одну велику каструлю, добре перемішуєте і зверху додаєте японський соус «Теріякі». Страва готова!
Мирослав ПОПОВИЧ: «Можу з однієї картоплі зробити десятки різних страв»
Мирослав Попович — академік, учений-філософ, суспільний діяч, а ще... видатний кулінар. Після кулінарних уроків на «1+1», він, напевно, став найбільш розкрученим у мас-медіа українським філософом.
Для Мирослава Володимировича кулінарія — це частина філософії життя. А почалося його захоплення з кулінарії в аспірантурі.
— У студентські роки ми варили різне: картоплю, супчик, але це було далеким від кулінарних шедеврів. А вже в аспірантурі я почав готувати більш складні речі. У нас була комуна, і ми по черзі готували.
Попович з однієї картоплі може зробити десятки різних блюд.
— Мені багато не потрібно: були б борошно, картопля, і вже на цьому можна влаштувати якесь благополуччя... Дуже люблю добре попоїсти, пригостити людей. Це те, що займає велике місце в моєму житті, і не пов’язане прямо з прибутками. Ресторани я ніколи не відвідував. Зате вмів приготувати вдома.
КУР-ПОПОВИЧ
Цей рецепт вигадав я сам. І в моїй родині його люблять. Напевно це нескромно, але донька, за аналогією з беф-строганом, назвала цю страву «кур-попович». («Беф» — це по-французьки яловичина, а Строганов — це прізвище російського дипломата графа Григорія Олександровича Строганова).
Отже береться куряче філе, відбивається, ріжеться соломкою, як робиться м’ясо на беф-строганов. Далі все схоже на беф-строганов, лише з одним доповненням: м’ясо птиці потрібно посолити, поперчити та додати часнику. Його варто подавити чи подрібнити, це вже хто як уміє.
Потім підсмажити дрібно порізану цибулю, зняти її зі сковорідки. І в цій же сковороді можна підсмажити наше м’ясо, заздалегідь обвалявши його в борошні. Смажити можна в будь-якому жирі. Краще, звичайно, у вершковому маслі, але можна взяти й соняшникову олію.
Потім у сковороду викладається борошно, яке було вже заздалегідь обсмажене. Підливається трохи води, додається сметана й зовсім трошки томатної пасти або кетчупу. А потім — за смаком трохи цукру. Усе це недовго тушкується. Страва взагалі готується дуже швидко.
На гарнір можна подати смажену картоплю або вермішель. Це вже на ваш розсуд.
