До чого це я? Якраз перед травневими святами Леонід Кучма заявив, що вважає «абсолютно недопустимим» припинення його повноважень із видання економічних указів, неврегульованих законодавством. Як відомо, таке право йому надано перехідними положеннями Конституції. Він нагадав той факт, що, на його думку, закладена в Конституції структура державної влади є «недієздатною» й заявив, що це «негайно треба змінити».
Доводилося вносити корективи в сюжет безпосередньо з перебігом справи. В результаті вовк взагалі нікого не з’їдав. Щоправда, й не перетворювався при цьому на овечку. Запитання «Чим, власне кажучи, харчувався хижак, поки гасав по лісу в пошуках бабусі?» ми благополучно замовчували...
В.о. голови Народного руху України Геннадій Удовенко вважає, що Президент вчиняє правильно, висловлюючись за продовження дії своїх повноважень із видання економічних указів, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Сам же Л.Кучма, відповідаючи на запитання журналістів про його ставлення до припинення дії таких повноважень, пояснив це «недієздатністю парламенту».
Президент нагадав, що у Верховній Раді зараз знаходиться понад 600 законодавчих актів, до яких парламент «і не приступав».
Цікаво й показово, що згідно із тим же перехідним положенням Конституції укази Президента, видані із законодавчо не врегульованих питань, набувають чинності, якщо впродовж тридцяти календарних днів із моменту подачі аналогічного указу законопроекту в парламент ВР не прийме його або не відхилить. І ці президентські укази будуть діяти доти, поки не набуде чинності відповідний закон, прийнятий парламентом.
Тобто, грубо кажучи, бездіяльність ВР із економічних питань, не врегульованих законом, якнайкраще сприяє набуттю чинності відповідних указів Президента. Причому у Президента було три роки для того, щоб врегулювати указами все, що не врегульовано законами. Отже, вказуючи на бездіяльність парламенту, Президент, по суті, визнає те, що не видавав необхідних економічних указів?
Нарешті настав той момент, коли моя дитина перестала вимагати відступів від класичного сюжету. Й річ не в тім, що він змирився з ковтанням живих людей, нехай навіть із їхнім подальшим тріумфальним виходом із вовчого черева...
Лідер альтернативного крила НРУ Юрій Костенко вважає: оскільки норму про видання економічних указів записано в перехідних положеннях Конституції (термін дії яких закінчується влітку поточного року), то змінювати конституційні норми слід шляхом представлення відповідного законопроекту до Верховної Ради, яка повинна ухвалити такі зміни. Зауваживши, що існуючий інститут влади має «чимало недоліків», пан Костенко заявив про те, що він підтримує доцільність проведення адміністративної реформи, починати яку «необхідно з виконавчої влади».
Петро Симоненко, коментуючи заяву Президента Леоніда Кучми про неприпустимість припинення повноважень глави держави видавати економічні укази, підкреслив, що в Конституції «чітко записано» термін припинення таких повноважень. «Подобається мені Конституція чи ні, але в ній є чітко встановлені повноваження законодавчої, виконавчої та судової влади...», — сказав лідер комуністів. Перший віце-спікер парламенту Адам Мартинюк підкреслив, що висловлювання глави держави «не відповідає чинній Конституції». Він нагадав, що після прийняття Основний Закон отримав «найвищі оцінки». (Який пасаж: комуністи захищають Конституцію від гаранта Конституції, котрий, у свою чергу, є «єдиною альтернативою» комуністичному реваншу!)
П’ятирічний чоловічок видав приголомшуючу (як на мене) філософську сентенцію: «Якщо ми можемо переробити казку, то й Сірий Вовк також може переробити. І тоді в його казці він з’їсть усіх, у тому числі й мисливців, і рятувати буде нікому й нікого».
«Після президентських виборів, а я певен, що перемога буде за чинним Президентом, я знаю, що робити», — підкреслив Л.Кучма. Він заявив, що першим указом у разі його переобрання президентом країни на виборах восени 1999 року буде указ «Про парламент», якщо парламент «відмовиться співробітничати з президентом».
Судячи з усього, найближчим часом потрібно чекати подальших не регламентованих законом спроб пошуків обхідних шляхів, ігнорування Конституції з «найкращими намірами». Як засвідчує наша історія, ігнорування владою законів із метою «революційної доцільності» завжди призводило до одного — до тоталітаризму.
Складається враження, що влада згадує про Конституцію тільки тоді, коли їй це вигідно. Й з легкістю забуває, коли — навпаки. Як довго це буде тривати? Важко сказати. Утім, своєрідною відповіддю може служити повідомлення зі славної Дніпропетровської області, в якій виявлено факти протиправної діяльності групи осіб із найближчого оточення екс-прем’єр-міністра Павла Лазаренка.
Перебуваючи на посту прем’єр-міністра України в 1996-1997 роках, П. Лазаренко продовжував очолювати Дніпропетровську облраду, чим прямо порушував ст. 120 Конституції. Тепер, коли пан Лазаренко просить політичного притулку в США, про це можна пригадати, не згадуючи, однак, інших поки що необхідних режимові «сумісників».
