Сьогодні відомий вчений Фелікс РУДИЧ — доктор філософських наук, завідувач відділу теоретичних та прикладних проблем політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ — святкує своє 75 річчя. За роки своєї наукової дiяльностi Фелікс Михайлович надрукував понад 280 праць, у яких, зокрема, досліджував політичну систему та громадянське суспільство сучасної України, трансформацію політичних систем у країнах СНД та Балтії, Центральної та Східної Європи. «День» зателефонував ювілярові, щоб привітати його з днем народження і розпитати про сучасний стан політології в Україні.
— Феліксе Михайловичу, насамперед дозвольте вас привітати і поцікавитися — як вчений відзначає свій ювілей?
— На свій день народження хочу презентувати у колективі нашого інституту свій підручник «Політологія», призначений для студентів. А вже потім — святкування за слов’янським звичаєм: зустрінуся з друзями і піднімемо з ними келих вина.
— У зв’язку з виходом вашого нового підручника хотілося б дізнатися — як би ви оцінили сьогоднішній рівень вітчизняних політологічних досліджень?
— Незважаючи на всі труднощі, політична наука в Україні поступово займає відповідне місце в системі суспільствознавства, все помітніше впливає на реальні політичні процеси становлення демократичної державності, впевнено виходить на рівень стабільного розвитку. Помітно заявили про себе наукові установи, які досліджують політичні проблеми, ряд суспільно-політичних центрів, періодично виходять журнали політологічного профілю. Підтвердженням цьому є і те, що зараз політологія викладається як навчальна нормативна дисципліна за відповідним планом у всіх вищих навчальних закладах нашої держави. Вийшов друком цілий ряд цікавих монографічних, навчальних, довідкових матеріалів. За останні сім років вийшло близько 680 книжок. Проте, гадаю, політологія мала б активнiше впливати на державотворчі процеси, що відбуваються в нашій державі. Треба також звернути увагу на те, що сьогодні часто за політологію беруться ті, хто не має високої кваліфікації, але вважає себе визначним політологом.
— Чи є в сучасній Україні зв’язок між політикою та політологією, політиками та політологами?
— Зв’язок є. В принципі, зараз політологи — затребувані. До них звертаються і лідери політичних партій, і представники державних установ. Вважаю, що і тенденції зв’язку політології з політикою теж намічаються. Тим паче, що ми визначаємо політологію як науку про політику та механізми здійснення цієї політики. І політологія як наука відрізняється від інших дисциплін, які теж вивчають владні механізми, в першу чергу, тим, що вивчає процеси в режимі реального часу, так, як це відбувається на даний момент. Чи завжди встигає політологія за тими процесами, які сьогодні відбувається в державі, — це вже інше запитання.
— Нині, наскільки нам відомо, ви разом з колегами працюєте над темою «Політичне лідерство на пострадянському просторі». Ваша особиста доля склалася так, що ви близько спостерігали колишню правлячу еліту, спостерігаєте і нинішню. Чи є якась докорінна різниця між ними?
— Звичайно, переважна більшість політичних лідерів мають на собі відбиток радянського устрою. Однак сьогодні й розвиток суспільства, й ті проблеми, які виникають, ставлять до них підвищені вимоги. І головне, мені здається, що повинні вміти політичні лідери на даному етапі, — максимально володіти політичною культурою. Йдеться про професійне знання своєї справи, вміння професійно виконувати управлінські функції й будувати свої відносини з колегами, виявляючи політичну коректність. А цього нам, на жаль, ще не вистачає.
— У сьогоднішньому суспільстві багато розмов про «розчарування» в ідеалах «помаранчевого» Майдану. Що б ви як політолог напередодні річниці тих подій могли б сказати з цього приводу?
— На мою думку, приводом для сьогоднішніх розчарувань стали самі організатори і лідери помаранчевої революції. Ті обіцянки, які були дані, й принципи, які були проголошені, на практиці поки що не реалізовані. І чим скоріше і настійливіше ці принципи реалізовуватимуться (бо вони дійсно є демократичними і гуманістичними), тим скоріше буде повертатися авторитет до того, що свого часу відбулося на Майдані.
— Знаю, що ви є одним iз найуважніших читачів газети «День». Чим приваблює вас наше видання?
— Справді, я читаю газету «День» з першого дня її виходу. Насамперед мені імпонує аналіз у «Дні» політичних процесів. Він — своєчасний, цікавий, коректний, гострий і незаангажований. Газета «День» подобається ще й тим, що має центристський погляд на події: вона не кидається ні в лівий бік, ні в правий, а прагне об’єктивно висвітлювати ті події, що відбуваються в країні.
