Дивні справи діються в державі. Президент у черговий раз заявляє народу, що піде на оголошення референдуму зі скасування депутатської недоторканності. Депутатам стає відомо про «вказівки», які пішли з адміністрації Президента на місця, по організації «народних ініціатив» з проведення цього референдуму. Потім спікер Ткаченко телефонує Президентові і отримує запевнення, що нічого не планується. Вочевидь, не вірить, і різко виступає на сесії. А з АП йдуть у люди спростування типу «я — не я, і хата не моя» — з поясненнями, що організація референдуму — це партійна ініціатива в регіонах, НДП і Рух збирають підписи.
Один із лідерів НДП Володимир Філенко ще раз підтвердив, що партія збирає підписи не за референдум, а як засіб політичного тиску на Верховну Раду. Лідер Руху В’ячеслав Чорновіл обурений: «Ми ніколи такого рішення не приймали. Нас просто обмовили в АП, бо їм хочеться на когось перекласти «дурниці», які вони роблять».
Тоді розмова про «дурниці» має бути детальнішою. Якщо ані Президент, ані АП не мають відношення до дій, які загострюють відносини між гілками влади, то чия це робота? Хто може безкарно дестабілізувати політичну ситуацію в країні? Комуніст Георгій Крючков — проти політичної наївності: «Якщо дано команду провести повсюдно, до кожної сільради, збори громадян у конкретні терміни — може це в державі робитися на розсуд якоїсь політичної сили, навіть такої «партії влади» як НДП? Не може! Тому всі виправдання АП, що підготовка до референдуму проводиться без відома Президента — тупуваті вигадки, а якщо таке витворяється насправді без відома Президента — значить, у нас немає Президента. Все це розпачливі потуги режиму, який вичерпав себе».
Дуже може бути. Бо діло, за повідомленням інформованих джерел, було так або приблизно так. Президент сказав: «Референдум!». Глава АП Білоблоцький зібрав компетентну нараду і сказав: «Уперед!». З усіх професіоналів професійний висновок дав тільки голова Центрвиборчкому Михайло Рябець: «Не можна!». Заступник глави адміністрації Президента Підпалов написав папір на місця: на першій сторінці — вказівки, що і в які терміни, на інших — рекомендації. Розумні люди подивилися і сказали: «Так не піде. Першу сторінку зняти, а інші відправити з супроводжувалкою — мовляв, народ звертається, роз’яснюємо...» Але вже через 1 годину 40 хвилин саме забракований варіант був у Олександра Ткаченка. І в електронну пошту, далі — скрізь, він потрапив також у первородному вигляді...
Президент сказав спікеру, що дав доручення провести службове розслідування — мовляв, якби він знав, звідки ця ініціатива, він би заборонив. Але насправді йде службове розслідування на тему — хто сказав «няв», іншими словами — хто здав інформацію? Напевно, в АП справедливо припускають: для цього однієї «дурості» може бути недостатньо...
Та й правда. А то прокинешся якось уранці — і побачиш на трамвайних коліях бронепоїзд. Хто послав, хто дав команду?! А біс його зна... «Я буду у вас, секретаря РНБО, через газету запитувати: чи дійсно в країні можна безкарно поставити всіх на вуха?», — пообіцяла кореспондент «Дня» Володимиру Горбуліну. Володимир Павлович мудро відповів: «Маєте право. Всі мають право запитувати».
