347 голосів, відданих учора народними обранцями на підтримку претендента на пост Генпрокурора України Святослава Піскуна, стали, без перебільшення, сенсацією. 347 — це більше, ніж конституційна більшість (300), більше, ніж необхідні для прийняття особливо важливих рішень три чверті депутатських голосів (338), це просто якась супербільшість! Рекорд, встановлений Верховною Радою попереднього скликання під час позбавлення Павла Лазаренка депутатської недоторканості, який тримався протягом тривалого часу, побили.
Проте, якщо цифри, що висвітилися на табло і були трохи несподіваними (навіть сам С. Піскун у цей момент здивовано підняв обидві руки), то загальний результат голосування здивував мало кого. До того йшло: спочатку голова комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик повідомив колегам, що профільний комітет на засіданні, де були присутні 14 із 16 його членів, 11 голосами «за» при 3 «утримався» вирішив рекомендувати парламенту підтримати кандидатуру Святослава Піскуна. Потім депутати явно одним вухом вислухали самого претендента, з чого можна було зробити висновок, що його програмна промова навряд чи могла вплинути на заздалегідь прийняте ними рішення. До речі, головне, що хотілося б почути від претендента на пост Генпрокурора, у виступі С. Піскуна з парламентської трибуни прозвучало: за його переконанням, Генпрокуратура підлягає реформуванню, а «наявні застарілі підходи до її діяльності необхідно переглянути».
Не дуже вже й збентежили кандидата і запитання із зали, зокрема представників так званих опозиційних фракцій. У відповідь на запитання одного з лідерів БЮТ Олександра Турчинова, чи готовий він порушувати кримінальні справи проти високих посадових осіб, які фігурують на плівках Мельниченка, С. Піскун заявив, що готовий служити народу України і законам, які приймає Верховна Рада. Генпрокуратура, — сказав він, — займається не політичним переслідуванням, а розслідуванням кримінальних злочинів, причому для неї не має значення, хто їх здійснює.
Завершували процедуру виступу від фракцій. Олександр Мороз говорив про те, що у соціалістів немає особистих претензій до кандидата, проте вони не можуть погодитися з використанням Генпрокуратури і ДПАУ (заступником голови якої працював С. Піскун) як «інструмента розправи з інакомислячими». А БЮТівець Сергій Головатий чомусь назвав принцип верховенства права «сталінським», що заперечується Європою (?!), а також бурхливо протестував проти «злиття потебеньківщини та азаровщини, азаровщини у квадраті, кучмізму в кубі».
Банк «Слов’янський», до розслідування ситуації навколо якого мав безпосереднє відношення С. Піскун, ні той, ні інший оратори не згадували. Хоч у думці, напевно, тримали.
Проте переважна більшість депутатів почуттів «опозиції» до претендента на пост Генпрокурора не поділяла. Віктор Ющенко, щоправда, вимовив красиву фразу: для неструктурованого парламенту, мовляв, жоден вітер не буде попутним, оскільки він не знає порту приписки... Не втратив нагоди лідер «Нашої України» і розпочати розмову на свою улюблену тему — про необхідність змін у Конституції, без якої, на його думку, «ми будемо знаходитися у тупику». А щодо ставлення до запропонованої Президентом кандидатури, то погляди «нашеукраїнців», зі слів Ющенка, поділилися на два полярні: «стратити» та «помилувати». Тому фракція прийняла рішення ні до чого своїх членів не зобов’язувати: нехай, мовляв, кожен голосує, як йому заманеться.
Зате представники всіх інших фракцій і груп — НДП, «Аграрії України», СДПУ(О), «Народовладдя», «Регіони України», партій Промисловців і підприємців і «Трудова Україна» — лаконічно нагадували колегам про неприпустимість перебування на чолі Генпрокуратури протягом найближчих мінімум півтора місяця не повноважного Генпрокурора, а всього лише виконуючого обов’язки і заявляли про свою підтримку кандидатури Святослава Піскуна. «Ми вирішили, що маємо справу з принциповою людиною та професіоналом, — зазначив, зокрема, лідер фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук. — А щодо випадів на адресу Податкової адміністрації, то ми повинні подивитися у дзеркало на себе: які закони ми прийняли, щоб змінити ситуацію в сфері оподаткування на краще?»
Але й не глянувши у дзеркало, депутатський корпус в єдиному, можна сказати, пориві (за винятком фракцій СПУ і БЮТ, які не брали участі у голосуванні) затвердив Святослава Піскуна на посаді Генерального прокурора.
Ще одним тріумфатором почувався учора голова бюджетного комітету Верховної Ради Петро Порошенко, маючи на те як мінімум дві підстави. 233 «за» у момент повторного голосування проекту постанови про визнання звіту уряду Анатолія Кінаха про виконання бюджету-02 незадовільним компенсували Петру Олексійовичу розчарування позаминулого четверга. Тоді, нагадаємо, даний проект не добрав десять голосів. «День» неодноразово звертав увагу на «бюджетні» проблеми Кабінету Міністрів цього року, але вчорашнє волевиявлення народних обранців виглядало симптоматично. Що, до речі, зайвий раз підтвердив Петро Порошенко з парламентської трибуни. Як і передбачається, щоб переконати сесійну залу вліпити уряду «незадовільно» за бюджет, йому не довелося напружуватися у пошуках додаткових фінансових обгрунтувань. За його словами, жодних пропозицій і зауважень у процесі доопрацювання вищезазначеної постанови бюджетний комітет не отримував. І тому раніше відхилене, а учора проголосоване не міняли ні за формою, ні за змістом.
Що спонукало ще сімнадцять депутатів висловити своє незадоволення роботою Кабінету Кінаха? Не раптове ж осяяння чи серйозний аналіз проблем із виконанням бюджету в цьому році (хоч і таке можливе, оскільки складнощі тут об’єктивно існують). Більш правдоподібною здається версія, що знайти додаткову підтримку в парламенті Анатолію Кириловичу так і не вдалося. Перші, так би мовити, офіційні поранення від уламків колись «Єдиної України». Сумно, але факт — ледве почавшись, «бюджетна» епопея вже накладається на погано прикриту політичну підоснову.
Додатковим аргументом на користь цього може слугувати друга причина радості опонентів нинішнього прем’єра. Урядові напрями бюджетної політики-03 парламентарії, дотримуючись юридичної термінології, «взяли до уваги». Просто кажучи — замiнили, доповнивши своїми зауваженнями і пропозиціями. На цьому терені чуйне керівництво бюджетного комітету постаралося справді на славу. І Петро Порошенко, і його перший заступник із «Регіонів» Валерій Коновалюк називали парламентський варіант резолюції «конструктивним», «соціально орієнтованим», «вигідним підприємцям», «економічно грамотним»... Усе це, як стало зрозуміло з документа, цілком обгрунтовано. Ось тільки...
Чи реально, з прагматичного погляду, «забезпечити соціальну спрямованість бюджету», «ослабити боргове навантаження на державні фінанси», «підвищити рівень реальних прибутків населення і купівельної спроможності громадян», «погасити заборгованість із зарплати у бюджетній сфері» та «не допустити виникнення такою надалі», «забезпечити пропорційне, неупереджене фінансування державних програм, затверджених Верховною Радою»... і т.п.? Це та багато іншого, зауважте, на базі податкової реформи повинне бути вписане до «безумовно збалансованого бюджету».
Проте бюджетна резолюція, як їй і належить, носить досить загальний характер. І навіть має досить конкретні переваги (наприклад, фактична ліквідація спеціальних фондів, а отже, і зловживань ними). Адже саме загальне і питатимуть із Кабінету Міністрів восени. І тоді нескладно передбачити, атестація уряду з бюджетної резолюції багато в чому залежатиме від того, хто буде другим у виконавчій вертикалі. Петро Порошенко, до речі, як і раніше вважає за необхідне розглянути питання про відставку уряду Анатолія Кінаха до літніх канікул.
Сьогодні — друга серія «урядових слухань»: парламентарії розглянуть програму діяльності Кабміну. Однак відповідь на запитання, чи видадуть Анатолію Кириловичу «індульгенцію на рік» (як відомо, у разі схвалення парламентом урядової програми Верховна Рада на рік позбавляє себе права підіймати питання про висловлення Кабміну недовіри), ми отримаємо все ж, швидше за все, не раніше осені. Вiрогiдно, пiд бюджетним «соусом».
КОМЕНТАРІ
З проханням висловити ставлення до програми Кабінету Міністрів і спрогнозувати подальший розвиток подій «День» звернувся до самих народних депутатів.
Георгій КРЮЧКОВ, фракція КПУ:
— Те, що критичних зауважень до програми уряду буде дуже багато, причому практично від усіх фракцій, безсумнівно. Позиція нашої фракції залежатиме від того, що саме запропонує Кабмін. Однак я б не став перебільшувати значення того вердикту, який винесе Верховна Рада. Якщо парламент підтримає програму — навіть формально — уряд отримає індульгенцію на цілий рік. Не підтримає — жодних юридичних наслідків для уряду не буде, і він просто махне на це рукою.
Сергій ТЕРЬОХІН, «Наша Україна»:
— Ми не підтримуємо програму. Уряд не запропонував абсолютно нічого нового. Думаю, документ провалиться. Як наслідок, до осені питання про відставку уряду буде знову винесено на порядок денний.
Іван КУРАС, фракція «Аграрники України»:
— Вважаю, що уряд треба підтримати. Він сьогодні є однією з небагатьох ділянок стабільності у країні. Якщо Верховна Рада проголосує проти, буде зроблено крок до дестабілізації ситуації. Крім того, особисто мене у програмі уряду підкупило те, що її автори роблять ставку на інноваційний чинник у розвитку економіки. Уже тільки за це буду підтримувати програму обома руками.
Сергій МАТВІЄНКОВ, «Єдина Україна»:
— Програма уряду вимагає певного доопрацювання. Зокрема, там не зовсім чітко представлено модель реформування податкової системи. Інший момент — недостатньо опрацьовано питання про те, як зробити більш ефективними відносини між банками і промисловістю, як поліпшити кредитування вітчизняного виробника, зробивши відсоткові ставки на рівні 3-5%, а не 30%, як зараз. Я прихильник того, щоб наявний документ прийняти за основу, доручивши уряду його допрацювати. Тільки в такому випадку програма має шанси отримати остаточне схвалення.
Олександр ТУРЧИНОВ, фракція БЮТ:
— Програма абсолютно неприйнятна для країни. Наша фракція вже давно визначила свою позицію — ми будемо голосувати «проти», незалежно від того або іншого нюансу.
Леонід КРАВЧУК, фракція СДПУ(О):
— Ми підтримуємо програму уряду. Я не заперечую, що там є ті чи інші недоліки, які треба усувати. Наша фракція має у цьому відношенні досить конкретні пропозиції. Однак діяти треба конструктивно. Якщо когось програма чимось не задовольняє, треба аргументувати. У нас же з’явилася своєрідна традиція: як тільки уряд бере слово, відразу — оцінка «незадовільно». Щось уряд пропонує — відразу бездумне заперечення. За бюджет протягом останніх 5 років усі уряди мали незадовільну оцінку. Мені здається, справа тут не лише у роботі уряду.
Дмитро ТАБАЧНИК, фракція «Трудова Україна»:
— Наша фракція не тільки буде підтримувати Кабінет Міністрів, але й постарається переконати у необхідності цього колег з інших фракцій. У нас також є пропозиція розглядати програму діяльності уряду разом з проектом держбюджету на 2003 рік. Ці документи дуже взаємопов’язані, адже бюджет залежить від успіхів уряду. Думаю, питання підтримки або непідтримки уряду буде вирішено вже восени. Саме рішення буде залежати від дуже багатьох чинників, у тому числі від курсу гривні відносно до європейських і світових валют, від урожаю, від проблем у ПЕК. Однак у будь-якому випадку в Анатолія Кінаха є всі шанси одержати підтримку своєї програми.
