У травні цього року Верховна Рада України призначила ряд позачергових місцевих виборів. Всього в 154 населених пунктах, які мали відбутися 1 серпня. Але ні в одному з цих населених пунктів вибори не відбулися. Серед них і вибори міського голови Ізмаїла. Причина в тому, що пізніше Верховна Рада прийняла ухвалу про проведення чергових місцевих виборів у всій країні 31 жовтня. Окрім цього, Верховна Рада прийняла постанову «Про визнання деяких постанов Верховної Ради України про призначення позачергових виборів депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів такими, що втратили чинність».
Таким чином, Рада скасувала позачергові вибори 1 серпня, у тому числі міського голови Ізмаїла. Нагадаємо, що в цьому місті майже два роки немає міського голови. Ще у вересні 2008 року депутати міської ради достроково припинили повноваження Георгія Дубенка.
Але є й зворотний бік медалі — позачергові вибори Тернопільської обласної ради 2009 року. Тоді Верховна Рада теж спочатку призначила вибори, а потім скасувала. Президент звернувся до Конституційного Суду, який дав вичерпне роз'яснення: призначені Верховною Радою дострокові вибори не можуть бути скасовані або перенесені. В результаті, вибори в Тернопільській області відбулися.
«Верховна Рада сказала, що виборам не бути, ЦВК сказала: виборам бути. Гроші до Ізмаїла на вибори прийшли, тервиборчком почав працювати, але раптом виконувач обов'язків міського голови Ізмаїла Ірина Рудниченко, яка одночасно виконує обов'язки секретаря міськради Ізмаїла, відмовилася з 14 липня підписувати платіжні документи, пов'язані з фінансуванням виборчого процесу. Потім керівництвом міськради було заблоковано видачу міському тервиборчкому уточнених списків виборців», — коментує ситуацію голова Одеського обласного комітету виборців України Анатолій Бойко. Також відомо, що крім відсутності списків виборців проведенню виборів перешкоджав і арешт за ухвалою суду виборчих бюлетенів. Зі скаргою до суду звернулася Ірина Рудниченко.
Призначені гроші (380 тисяч гривень) для проведення виборів Ірина Рудниченко (також кандидат на посаду міського голови від Партії регіонів) повернула до державного бюджету. Тервиборчком за це подав на неї до суду, але програв. Ізмаїльському міськвиборчкому довелося прийняти постанову про те, що протиправне «невиготовлення відділом ведення Державного реєстру виборців Ізмаїльської міськради уточнених списків виборців Ізмаїла в термін до 17.00 30 липня» стало підставою для вимушеного прийняття міськвиборчкомом ухвали про скасування виборів.
У результаті, 1 серпня на одних ділянках виборців повідомляли, що вибори скасовано, а на інших висіли оголошення: «Вибори скасовано — просимо вибачення». За словами Анатолія Бойка, «у ряді випадків обдурені виборці висловлювали обурення на адресу влади та дільничних комісій, а на деяких дільницях ледь вдалося запобігти зіткненням». Виходить, громадяни в черговий раз стали заручниками ситуації. У даному випадку, з одного боку — глави облдержадміністрації, місцевої влади і ухвала Верховної Ради про проведення загальнонаціональних місцевих виборів 31 жовтня, а з іншого — ЦВК і ухвала Конституційного Суду про необхідність проведення призначених Верховною Радою позачергових виборів (за аналогією з Тернополем).
Позиція Комітету виборців України в даній ситуації така: скасування виборів неправомірне, бо суперечить згаданій ухвалі Конституційного Суду України від 2009 року. В свою чергою в коментарі «Дню» президент Українського юридичного товариства Олег Березюк підкреслив, що треба розрізняти чергові та позачергові вибори: «Ні в якому разі не можна прирівнювати чергові вибори до позачергових. Останні проходять в особливих випадках. З юридичного погляду, після того, як пройшли чергові вибори, не має значення, проводилися потім позачергові чи ні, перед наступними черговими виборами повноваження закінчуються в усіх. Ухвала Конституційного Суду від 2009 року втягує країну в перманентні вибори, вносить дисбаланс».
Але проблема, як виявилося, не лише в законодавчих суперечностях. Дуже важливою є політична складова. Адже Ізмаїльська ситуація стала чи не першою перевіркою на міцність владної вертикалі, збудованої Президентом Віктором Януковичем. Зв'язка Адміністрація Президента — голова облдержадміністрації — місцева влада спрацювала. Допомогли — МВС, КРУ. Перший заступник начальника Головного управління МВС в Одеській області Анатолій Бахчіванжі, який прибув до Ізмаїла, взяв під охорону бюлетені для виборів, а спецкомісія на чолі з першим заступником глави облдержадміністрації Наталею Чегодар і начальником обласного КРУ Мариною Зінченко за розпорядженням глави облдержадміністрації «з'ясовували ситуацію в Ізмаїлі».
У результаті цього одеський голова облдержадміністрації Едуард Матвійчук заявив, що порядок у Ізмаїлі відновлено: «Надалі на території Одеської області торжествуватиме лише закон, майданні процеси тиску на владу більше не пройдуть, ким би вони не прикривалися — дядечком із Києва чи політичними силами». Голова облдержадміністрації в черговий раз підкреслив, що «вибори хотіла провести приватна кримінальна група», при цьому не назвавши ні прізвищ кандидатів на посаду міського голови, ні партій, що їх висували.
Насправді ж — питання кандидатів одне з головних. «Регіонали», за оцінкою одеських оглядачів, просто побоялися програти боротьбу за крісло міського голови в другому за значенням місті Одеської області, оскільки потенційним переможцем на виборах міг стати представник «Сильної України» Андрій Абрамченко. Адже від Партії регіонів балотувалася не лише Ірина Рудниченко (попри те, що вона є членом ПР, висувалася як самовисуванець), а й головний регіонал Ізмаїла, а за сумісництвом і керівник районного управління МНС Сергій Павлухін. Це явно розпорошувало голоси й ніяк не забезпечувало перемогу представникові Партії регіонів.
Напередодні лідер партії «Сильна Україна» Сергій Тігіпко заявив, що всі органи влади Одеської області включилися до процесу, аби зірвати призначені на 1 серпня вибори міського голови Ізмаїла: «Якщо нова влада прийшла й намагається таким чином вплинути на ситуацію в країні, то користі для Партії регіонів від цих місцевих «царів» не буде, вона від цього лише програє». Заради справедливості потрібно зазначити, що Сергій Тігіпко теж є представником нової влади. І посада в нього серйозна — віце-прем'єр-міністр з економічних питань Кабінету Міністрів.
Слід зазначити, що кандидати на посаду міського голови Андрій Абрамченко, Георгій Дубенко, Олександр Петков та інші надсилали телеграму-звернення на адресу Президента Віктора Януковича та голови Верховної Ради Володимира Литвина з вимогою «припинити самочинство з боку місцевої влади, яка намагається шляхом правового свавілля зірвати дострокові вибори міського голови» Ізмаїла, але безрезультатно.
Таким чином, історія довкола зриву виборів міського голови столиці Придунав'я вивела на поверхню ряд суперечностей і вад виборчої та політичної систем. По-перше, законодавче поле, в тому числі ухвалений нещодавно закон про місцеві вибори, не забезпечує законності як самого виборчого процесу, так і його результатів. По-друге, чим ближче дата місцевих виборів, тим жорсткіше стає конкуренція між політичними силами і між конкурентами в окремо взятих партіях. Останнє, в першу чергу, стосується Партії регіонів. Дуже вже багато тих, хто бажає керувати на місцях від імені найбільшої й найвпливовішої на сьогодні партії в Україні. По-третє, влада, якщо вона захоче (при негативному сценарії розвитку виборчої кампанії та можливих результатів), може зірвати «неугодні» їй вибори в тому чи іншому місті, селищі, селі, області, районі.
Якою б не була ухвала Конституційного Суду, навіть якщо вона створює ситуацію нестабільності, передбачаючи постійні вибори, іншого вердикту немає. Через це потрібно або дотримуватися ухвали КС, або удосконалювати законодавство, третього не дано. Не може влада всіляко перешкоджати проведенню виборів у Ізмаїлі, називаючи їх незаконними, і, в той же час, ніяк не реагувати на аналогічну ситуацію, коли вже після ухвали ВР про перенесення всіх дострокових виборів на 31 жовтня в декількох населених пунктах Житомирської області місцеві вибори відбулися. Так, влада забезпечує стабільність, про яку говорили багато громадян, діє логічно (навіщо проводити вибори в окремо взятих населених пунктах, якщо за два місяці їх потрібно проводити в усій країні), але при цьому вона порушує закон. Так ми ніколи не навчимося жити за правилами та процедурою.
