З новим (третім!) рішенням Верховної Ради про звільнення Сергія Куніцина в Крим повернулися «мєшковські» часи, коли на кожну більш менш вагому посаду було призначено дві людини: тоді вже були в Криму і два прем’єр-міністри, і два міністри внутрішніх справ, і два голови служби безпеки, і так далі. Сьогодні у Криму створилася ситуація, коли знову з’явилися фактично два Голови Ради міністрів: Сергій Куніцин вважає своє зміщення незаконним і не йде, а «призначений» тимчасово виконуючий обов’язки комуніст Лентун Безазієв вже вважає, що він не підкоряється Куніцину й групує міністрів-комуністів навколо себе. У другій половині дня в середу, коли закінчилася сесія, Сергій Куніцин запросив членів уряду і голів адміністрацій до себе, щоб порадитися, що робити далі, але п’ять чоловік засідали окремо, у кабінеті Безазієва: міністр освіти Валентина Левіна, міністр культури Михайло Голубєв, міністр праці та соціального захисту Олексій Нестеренко, голова комітету в справах молоді Тетяна Єжова. Лентун Безазієв сказав, що його кабінет не гірший Куніцинського і він відмовляється від штурму першого кабінету й збирається керувати урядом зі свого колишнього кабінету. Шкода тільки, поскаржився він, що це не відіб’ється на пенсії…
Президент України Леонід Кучма, що перебував цього дня у робочій поїздці по Херсонській області, як виявилося, спеціальною телеграмою привітав Сергія Куніцина зі збором більше 1 млн. тонн кримського хліба, але про нову «відставку» і не передбачав: «Якщо є інформація абсолютно чітка, що Президент жодних доручень чи рішень не приймав з цього питання, то про що ще можна говорити?».
Цього ж дня Верховний Суд Криму оприлюднив своє рішення, в якому говориться, що «Колегія Верховного суду Автономної Республіки Крим 18 липня 2001 року відхилила скаргу Верховної Ради автономії і залишила у силі рішення Центрального районного суду Сімферополя про скасування рішення парламенту про відставку уряду». Як відомо, 19 квітня нинішнього року Центральний районний суд Сімферополя визнав неправомірними рішення Верховної Ради Криму від 24 травня 2000 року і від 21 червня 2000-го року, якими Рада міністрів Криму була відправлена у відставку, а глава уряду Сергій Куніцин звільнявся від своїх обов’язків. Таким чином, рішення Центрального районного суду Сімферополя вступило сьогодні в законну силу і всі акти Верховної Ради автономії прийняті на основі визнаних неправомірними рішень Верховної Ради про відставку уряду і його голови, є незаконними.
Не можна передбачити, що Президія Верховної Ради, яка у середу знову внесла питання про відставку Куніцина у порядок денний, не знала про цей судовий вердикт. Проте знову просувала свою ідею відставки. Чому? Що ж стоїть за цим рішенням кримських депутатів? По-перше, насторожує легковажність і несерйозність, з якою Леонід Грач жонглював іменем (а так само й репутацією!) Президента і приховав від депутатів рішення Верховного суду. Леонід Кучма на прес-конференції у Херсоні сказав, що він говорив з Грачем півтора місяця тому і спитав його, чи буде Грач працювати на благо народу, а не на свої вузькопартійні інтереси. Леонід Іванович же на сесії удавав, що він тільки переговорив з главою держави і досяг згоди... Сергій Куніцин сказав, що ця Верховна Рада може ухвалити будь-яке рішення: аж до вступу Криму в ООН або приєднання його до Африки, і він був не так далеко від істини. Внаслідок такого ставлення до своїх рішень з боку Леоніда Грача, постанови кримського парламенту серед населення втратили свою значущість і авторитет: хто їх тепер стане виконувати?
По-друге, Верховна Рада Криму під керівництвом Леоніда Грача тільки номінально залишилася представницьким органом населення Криму, але насправді перетворилася в інструмент вирішення осо бистих і кланових інтересів різних груп, що мають вплив на спікера. Але хто сьогодні спитає з цього приводу зі спікера, який підкоряється тільки самому собі? На думку кримських спостерігачів, Київ вже вкотре отримав підстави для різких дій, здатних раз і назавжди відновити стабільність у Криму. Але чи він цим скористається?
Які можуть бути сценарії подальшого розвитку подій?
Сценарій перший: Президенту набридло, що його іменем жонглюють і до його думки вже півтора року не прислухаються, і він розпустить Верховну Раду Криму, і введе в автономії президентське правління — малоймовірно. Досвід показує, що Президент не схильний до таких різких рухів.
Сценарій другий: з таких же причин Президент розпустить Президію і доб’ється переобрання спікера, як несумлінного, як такого, що зловживає своїм службовим становищем держслужбовця. Перші два сценарії пояснюються тим, що Президент, мабуть, «не залізний» і півторарічна кримська вакханалія може вже чисто по- людськи йому набриднути.
Сценарій третій випливає з того, що Президент досі офіційно не відповів на червневе офіційне звернення кримської Верховної Ради про надання згоди на відставку Куніцина. Як би там не було, але Леонід Кучма, як держслужбовець, на офіційний лист повинен відповісти офіційним листом: даю згоду або ж не даю через те й те. Президент доручив вивчити правові основи питання комісії Юрія Єханурова, але ж це не означає, що вона може працювати декілька місяців, тим більше, що правові основи, точніше їх відсутність, червневого рішення кримських депутатів більш ніж прозорі. Вони просять дати згоду на те рішення, яке сьогодні вже скасоване Центральним судом і незаконність якого підтверджена Верховним судом Криму. Якою в такому випадку може бути відповідь глави держави і гаранта Конституції? Тому лист Президента з рішучим «не даю згоди» може розставити в Криму все на свої місця, однак не надовго, якщо ця відмова не буде підкріплена серйозною роботою з підвищення відповідальності керівництва кримської Верховної Ради, яка все частіше «сходить з рейок» законності.
Останні дві сесії переповнені рішеннями з майнових питань і законність їх, звичайно, ще буде перевірена у майбутньому. Представник Президента в Криму Анатолій Корнійчук сказав, що приватизація в Криму не закінчена, а тому багатьма рухає особистий майновий інтерес.
З іншого боку — наближаються вибори і лідеру комуністів досить принадно усунути як конкурента сильного господарника і лідера регіональної організації НДП Сергія Куніцина. «Леоніду Грачу потрібен свій кишеньковий слухняний прем’єр, який не складе конкуренції і допоможе приватизувати все необхідне», — сказав Сергій Куніцин.
У Києві відзначається суцільне здивування не стільки сенсом, скільки сумнівними методами кримських рішень. І для цього є немало підстав: по- перше, усього два тижні тому в Криму новий прем’єр-міністр Анатолій Кінах офіційно просив обидві гілки влади порозумітися й не дестабілізувати ситуацію на півострові. Тепер, коли Сергій Куніцин проінформував його з приводу прийнятого рішення, з його слів, Анатолій Кінах сказав, що тепер стало зрозуміло, що не всі кримські політики слухали проханням Києва. По-друге, відзначається дійсно політичний нонсенс: на загальнодержавному рівні НДП і «Трудова Україна» укладають рішення про створення блоку, а на регіональному рівні «Трудова Україна» «валить» голову кримської організації і члена політради НДП. «У зв’язку із звільненням Сергія Куніцина з посади голови Ради міністрів Криму можуть бути розірвані політичні відносини НДП і партії «Трудова Україна», фракція якої в парламенті Криму зіграла вирішальну роль у голосуванні за звільнення Сергія Куніцина з посади», — заявив у Києві лідер НДП Валерій Пустовойтенко. Сам Сергій Куніцин сказав журналістам у Сімферополі, що він «зустрівся з головою Політичної ради «Трудової України» народним депутатом України Андрієм Деркачем. Під час цієї зустрічі Деркач сказав, що його партія жодних рішень щодо відставки Сергія Куніцина не приймала, і «діяльність «Трудової України» в Криму є їх самодіяльністю».
