Цього літа розпочинається «зворотний відлік» для української політики: до виборів до Верховної Ради України лишається трохи більше року. Саме це літо й стане останнім більш-менш спокійним. Всі учасники будуть набиратися сил та здоров’я, щоб в черговий раз — у жовтні 2012 року — кинутись у «боротьбу за Україну». Цим матеріалом ми спробуємо окреслити основні лінії подальшого розвитку політичної ситуації в Україні на наступний рік.
Із великою впевненістю можна сказати — весь наступний рік, аж до жовтня, буде «роком виборів», що означатиме черговий сплеск популізму та чергову роздачу соціальних «слоненят». У такому дусі працювали і теперішній Президент за часів свого прем’єрства, і його головна опонентка на минулих виборах, і багато інших.
Зміна виборчої системи матиме значний вплив на всі політичні партії. Суттєво посилиться боротьба за місце в прохідній частині виборчого списку. Українські політики за останні роки вже звикли до «тепличних» умов партійного висування: процедура складання списку є непрозорою, й прерогатива визначення місця кожного кандидата належить лідеру партії, а 2007 року списки були великими, і місця могло вистачити всім.
При проведенні виборів за мішаною системою кількість «теплих» місць у списку скорочується вдвічі. А кількість бажаючих туди потрапити — навпаки, збільшиться. Потенційні кандидати в депутати не дуже охоче йтимуть по мажоритарних округах, адже навіть у базових регіонах для кожної партії мажоритарний округ може принести сюрпризи, і на 100 відсотків передбачити прохідність кандидата по такому округу заздалегідь неможливо. Крім того, кандидату доведеться орієнтуватись на місцеву специфіку округу, визначати конкретні проблеми, пропонувати шляхи їхнього вирішення та фінансувати свою кампанію власноруч, а це може вилитись у чималу суму при непередбачуваності результату.
Не можна випускати з уваги також і можливість повернення в політику одіозних особистостей минулого, які навряд чи змогли б отримати місце в списку якоїсь партії. Ідеться й про колишнього голову Адміністрації Президента Медведчука, й про екс-майора Мельниченка, й навіть про самого колишнього президента Леоніда Кучму.
Зміна виборчої системи дає можливість багатьом потенційним кандидатам змагатись за голоси виборців, що може призвести до конкуренції 15 — 20 або й більше кандидатів на одне місце. А це у свою чергу сильно змішає карти великим партіям, довіра до яких у суспільстві перебуває на невисокому рівні. Зважаючи на розчарування діями великих партій навіть у їхніх базових регіонах (схід — для ПР і захід — для БЮТ), імовірним є проходження в парламент мажоритарних кандидатів від невеликих, регіональних або й зовсім маловідомих партій. Якщо на рівні багатомандатного загальнонаціонального округу запобіжним механізмом виступить підняття прохідного бар’єра до 5% (за попередніми даними), то саме на рівні мажоритарних округів і буде розвиватись найзапекліша боротьба, що призведе до достатньо «різнобарвного» парламенту.
Слід відзначити й зміну конфігурації політичних партій у самому парламенті. Так, за останніми даними «Соціологічної групи «Рейтинг», до Верховної Ради наступного скликання за партійними списками проходять Партія регіонів (22,8%), БЮТ (18,8%), «Фронт Змін» (9,3%), ВО «Свобода» (5,5%), «Сильна Україна» (5,5%). Рейтинг КПУ на даний час перебуває на рівні прохідного бар’єра (4,5%), й їхнє проходження до Верховної Ради —під сумнівом. «Народна партія» Литвина та «Наша Україна» в наступному складі Верховної Ради, скоріше за все, представлені не будуть. При такому складі парламенту створення дієвої більшості під проводом Партії регіонів стане реальною проблемою, вирішувати яку планується власне за рахунок депутатів-мажоритарників.
Вибори до ВР восени 2012 року матимуть велике значення для подальшого розвитку України. Вони, з одного боку, стануть підсумком дворічної діяльності владної команди Віктора Януковича, а з іншого боку — можливістю реваншу Юлії Тимошенко та її команди. Успіх Партії регіонів на виборах остаточно утвердить цю владну команду ще на наступних п’ять років у парламенті й дасть потужний старт для президентських виборів 2015 року.
Скасування графи «Проти всіх» у виборчому бюлетені призведе, з одного боку, до зниження явки, а з іншого — до збільшення кількості недійсних бюлетенів. За різними даними, вже зараз відсоток протестно налаштованих громадян сягає чи не 20%, а подальші дії політичних лідерів можуть цей відсоток тільки збільшити. Розрахунок авторів законопроекту на те, що при скасуванні цієї графи виборці будуть змушені вибирати «менше зло», тобто за когось таки голосувати, може не справдитись і суттєво знизити явку. В такому випадку перемога буде на боці тої сили, яка зможе максимально мобілізувати своїх виборців. І в цьому випадку дуже хороші шанси на збільшення своєї присутності у ВР отримує ВО «Свобода» як партія із жорсткою дисципліною та великим мобілізаційним потенціалом.
Із великою ймовірністю в наступному складі Верховної Ради з’являться фракції ВО «Свобода» та «Фронту Змін». Вже зараз можна стверджувати, що Партія регіонів буде по максимуму створювати неможливі умови для мобілізації електорату опозиційних партій в їхніх базових областях, тобто в Західній та Центральній Україні. Можна очікувати реалізацію схожого сценарію, застосованого під час місцевих виборів 2010 року: відхилення кандидатів від БЮТ за формальними ознаками із одночасним створенням режиму максимального сприяння для представників ВО «Свобода». Ця практика спрацювала на місцевих виборах і може спрацювати на виборах до Верховної Ради. Таким чином, у ВР буде створено достатньо потужну фракцію ВО «Свобода», яка може налічувати 20—25 депутатів. А при реалізації низької явки та активній мобілізації прихильників цієї політичної сили фракція може стати ще більшою. Тоді й сама ПР зіткнеться з проблемою в парламенті: як домовлятись та працювати із відверто деструктивною та популістичною політичною силою?
Отже, Партія регіонів потрапила в складне становище. Зміна виборчої системи розглядалась нею як можливість забезпечення більшої присутності депутатів від партії у Верховній Раді та можлива побудова однопартійної більшості. Таке рішення приймалось з огляду на те, що рейтинги партії вже суттєво впали, й тенденції до їхнього збільшення в майбутньому не проглядається. З одного боку, «організація» виборів потрібного кандидата на місцевому рівні не є надто важким завданням, особливо за сприяння владної вертикалі та застосуванні адміністративних засобів. З іншого боку, при великій конкуренції «провести» потрібного кандидата може бути проблематичним.
За теперішніх обставин 30% на виборах для ПР буде вже дуже хорошим результатом. Але до виборів ще більше року, а реальних зрушень у жодній сфері життя немає. Навпаки, наявними є сильні негативні тенденції та провал іміджу «професіоналів». Тому в кращому разі можна очікувати проходження близько 80 депутатів. Решті доведеться проходити по мажоритарних округах. А мажоритарні округи — це своєрідна лотерея. Навіть у базових для Партії регіонів округах після багаторічного правління наростає незадоволення діяльністю влади. А що вже тоді казати про Західну Україну або Центр! Саме з цих причин за місця в прохідній частині списку буде точитись дуже гостра конкурентна боротьба.
Стартова позиція як самої Юлії Тимошенко, так і очолюваного нею блоку (БЮТ) напередодні виборів до Верховної Ради 2012 року є доволі складною. По-перше, заборона блоків на виборах до ВР 2012 року змушує робити ребрендинг блоку та привчати виборця до бренду партії «Батьківщина». По-друге, блок втратив багато депутатів і спонсорів за останній рік і досі перебуває в достатньо глибокій кризі. По-третє, лідер блоку перебуває в процесі розгляду проти неї кримінальної справи, а багато чиновників уряду Тимошенко — вже за гратами. По-четверте, конкуренція у блоку на виборах буде також суттєва, адже і сам блок, і «Фронт Змін», і ВО «Свобода», й «Наша Україна» спираються, по суті, на той самий електорат Західного та (частково) Центрального регіонів.
Сумнівів у тому, що блок пройде до ВР та створить фракцію, немає. Питання полягає в тому, чи знайде блок у собі сил протистояти спробам себе заблокувати на виборах та застосуванню адміністративного ресурсу. Якщо до осені 2012 року керівництво блоку зробить правильні висновки із ситуації та почне робити потрібні кроки (а це стосуватиметься найперше кадрової політики), ситуація для блоку виглядатиме доволі непогано.
«Фронт Змін» Арсенія Яценюка має хороші стартові позиції для отримання позитивного результату на виборах 2012 року. Із рейтингом у 9% та тенденцією до його збільшення впродовж останнього року майже вдвічі (від 5% в травні 2010 року до 9% в травні 2011 року) можна прогнозувати результат на рівні 12—14% у жовтні 2012 року. Крім того, зважаючи на позицію лідера «Фронту Змін» як «конструктивної опозиції», ПР буде зацікавлена в створенні потужної фракції «Фронту Змін» у Верховній Раді. Масова підтримка кандидатів від «Фронту» по мажоритарних округах видається малоймовірною — кожен мажоритарний округ буде дуже важливим для ПР.
Говорити про створення фракції «Сильної України» або Комуністичної партії України в майбутньому парламенті на даний час важко. Якщо рейтинг Тігіпка протримається ще рік на позначці в 5%, проведення 10—12 депутатів до ВР є можливим. Але й тоді багато буде залежати від позиції самого Тігіпка в системі владних впливів Партії регіонів. Імовірним є проходження лідерів цих партій по мажоритарних округах.
У підсумку можна сказати, що в будь-якому разі вибори 2012 року та виборча кампанія, що передуватиме цим виборам, будуть дуже захоплюючі та цікаві. Із великим жалем доводиться вже зараз констатувати той факт, що вибори не обійдуться без гучних скандалів і фальсифікацій. Вибори будуть достатньо брудними, із застосуванням різних (зокрема, «чорних») виборчих технологій, спеціальних проектів та жорсткою конкуренцією в мажоритарних округах. У цьому аспекті важливого значення набуде участь міжнародних та українських спостерігачів у виборчому процесі та особливо — під час підбиття підсумків голосування. У будь-якому разі до початку активної кампанії лишається ще приблизно півроку, хоча фактична підготовка до виборів у багатьох округах вже починається. Побажаємо нам всім терпіння та почуття гумору, адже на нас чекає неабияке політичне шоу.
