Україну досить важко назвати країною високої податкової культури. Про це, зокрема, може свідчити судова статистика, яка зазначає, що кількість взаємних позовів за лінією «платник податків — податкова служба» істотно перевищує можливості вітчизняної судової системи. А ще, як заявила на нещодавній зустрічі з журналістами віце-президент і голова кваліфікаційної комісії Спілки податкових консультантів України Клавдія Чосова, людська логіка часто просто відсутня в українському податковому законодавстві. За її словами, саме ця обставина не в останню чергу визначає роль професійних консультантів як захисників інтересів платників податків в їхніх відносинах із податковими органами.
Президент СПК Леонід Рубаненко взагалі вважає, що податковий консультант повинен супроводжувати людину з перших і до останніх років її життя, тобто на постійній основі, як це роблять у цивілізованих суспільствах сімейні лікарі, адвокати, священики та психоаналітики. Початок цьому вже покладено і в Україні. Сертифікацію в кваліфікаційній комісії СПК нещодавно пройшли перші двадцять консультантів. Наприкінці лютого комісія розгляне нові заяви, і, як стверджує Чосова, охочих стати професійними консультантами буде набагато більше. Зі слів Рубаненка, незабаром цей новий вид діяльності ввійде до Державного класифікатора професій і буде остаточно легалізований після прийняття закону про податкове консультування, проект якого вже представлено парламенту. Обговорюють і готують до підписання договір між СПК та Держподатковою адміністрацією, що передбачає визнання консультанта однією з сторін у спорах між податківцями та платниками податків. При цьому Рубаненко як будь-який неофіт громадянського суспільства (свого часу ними були Асоціація і Спілка платників податків України) не без солідної частки романтизму вважає, що завдяки податковим консультантам в Україні можуть бути побудовані безконфліктні відносини в податковій сфері.
Чи користуватимуться попитом послуги цих фахівців? Таке запитання ніхто навіть і не ставив. Але, відповідаючи на запитання «Дня», чи поменшав податковий тиск на платників податків у зв’язку із здійсненням в Україні податкової реформи, Рубаненко дав зрозуміти, що справ у консультантів буде безліч. На його думку, певні, але, на жаль, поки що невагомі зміни на краще відбуваються, проте не виправдовують надій, які на них покладали. «Якби вчора (23 грудня, коли в парламенті була друга, але цього разу безрезультатна конституційна ніч. — Авт. ) у Верховній Раді розглянули закон 4000-1 — один із варіантів малого Податкового кодексу, який можна було прийняти ще влітку 2001 року, то це був би крок назустріч підприємцям та іншим суб’єктам господарювання». Навантаження на фонд оплати праці підприємств, вважає головний податковий консультант, не витримує жодної критики, оскільки відрахування до Пенсійного та трьох фондів соціального страхування перевищують допустимі межі. Зниження до 13% податку на доходи фізичних осіб, упевнений Рубаненко, могло б істотно поліпшити становище і підвищити реальну заробітну плату осіб, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Але одночасно для них вводять відрахування до Пенсійного фонду, що погіршує їхнє становище. «І знову ми не маємо результату», — вважає голова СПК. При цьому він також зазначає, що сьогодні суб’єкти підприємництва ставлять не стільки запитання про податкові ставки і тарифи, скільки про систему адміністрування податків. «Найбільші труднощі виникають саме під час стягування податків», — зазначає Рубаненко і стверджує, що саме цим визначається необхідність в інституті податкових консультантів. Він упевнений: не за горами той час, коли громадяни України зрозуміють, що податковим консультантам можна сміливо довіряти не тільки раз на рік під час заповнення декларацій, а й у повсякденній діяльності.
