Хотілося б висловити деякі зауваження щодо відсутності в українському суспільстві дискусії про методику анонімного анкетування, застосовану в екзит-полі в день президентських виборів 31 жовтня 2004 року.
Методика таємного голосування використовується під час проведення екзит-полів з початку 90-х років, хоча перші експерименти з її використанням в електоральних опитуваннях почалися ще в 40-х роках. Проблема нещирих відповідей та відмов від участі в опитуванні є одним з впливових факторів, які можуть зменшити надійність даних екзит-полів. Тому ми виходимо з припущення: якщо респондент відчує, що йому гарантована повна анонімність, він з більшою вірогідністю відповість на запропоновані запитання.
Що таке методика таємного голосування? Під час проведення опитування замість того, щоб інтерв’юер напряму запитував: «Скажіть, за кого з кандидатів ви проголосували?» — респонденту пропонується самому позначити відповідь на це запитання на спеціальному бланку з прізвищами кандидатів та вкинути його в запечатану картонну коробку, де вже лежать бланки з відповідями інших виборців. Як свідчать результати багатьох методологічних експериментів, використання методики таємного голосування під час екзит-полів дозволяє отримати дані, ближчі до офіційних результатів, ніж ті, які дає проведення особистих інтерв’ю. Причин таких розбіжностей може бути декілька.
По-перше, якщо люди вважають, що їхню думку поділяє меншість соціального оточення, то вони ухиляються від її публічного висловлення, щоб не опинитися в соціальній ізоляції.
По-друге, деякі потенційні респонденти можуть не вірити в анонімність опитування й побоюються висловлювати свої електоральні симпатії, щоб не наразитися на певні санкції.
По-третє, може існувати вплив інтерв’юера на респондента. Тобто інтерв’юер в силу своїх соціально-демографічних характеристик та вигляду може не викликати у респондента бажання обговорювати з ним свій електоральний вибір.
Враховуючи позитивний світовий досвід використання методики таємного голосування під час екзит-полів та цікаві експерименти з цією методикою вітчизняних дослідників, ми вважали за доцільне провести експеримент та використати її під час проведення національного екзит-полу’2004 Консорціумом незалежних дослідницьких організацій. Експеримент полягав у тому, що дві дослідницькі організації проводили дослідження методом особистого інтерв’ю, а дві інші — використовували методику таємного голосування для отримання відповідей на запитання: «За кого з кандидатів ви проголосували?»
Ми передбачали, що використання методики таємного голосування в екзит- полі дозволить дещо зменшити частку людей, які відмовляються брати участь у опитуванні. Нагадаємо, що на попередньому екзит-полі під час парламентських виборів 2002 року 24,5% потенційних респондентів відмовилися брати участь у екзит-полі. Очікувалося, що цього року через загострення політичного протистояння ця частка буде ще більшою.
За оцінками різних експертів, використання методики таємного голосування може призводити до отримання даних, що статистично значуще відрізняються від результатів, отриманих іншими методами опитування, перш за все — методом особистих інтерв’ю. Зазвичай можливі розбіжності коливаються в межах 2— 3%. Застосування методики таємного голосування, як правило, дозволяє отримати дані, які (у порівнянні з прямим запитанням) демонструють більшу підтримку загалом непопулярних у цьому регіоні кандидатів та кандидатів, налаштованих опозиційно до існуючої влади.
Більш детально про історію використання методики бажаючі можуть дізнатися в:
Bishop S. and Fisher J. \«Secret ballots\» and Self-Reports in an Exit-Poll Experiment. // Public Opinion Quarterly, Volume 59: 568-588
Perry P. Certain Problem in Election Survey Methodology. // Public Opinion Quarterly Volume 1979, Issue 5
Більш детально про теорію «спіралі замовчення» можна дізнатися у:
Mcdonald D., Glynn C. and others. The Spiral of Silence in the 1948 Presidential Election. Communication Research. Vol. 28, No. 2, April 2001, 139-155
Perry P. «Certain Problem in Election Survey Methodology», Benson, Lawrence. 1941. \«Studies in Secret-Ballot Technique\», Hoek J. and Gendall P. «Factors Affecting Political Poll Accuracy: An Analysis of Undecided Respondents», Bishop S. and Fisher J. \«Secret ballots\«and Self-Reports in an Exit-Poll Experiment
М. Мищенко. «Исследование влияния интервьюера на ответы респондента: результаты методического эксперимента»
Є.Большов, Н.Харченко. «Результати експерименту із застосуванням техніки secret ballot у вивченні електоральних схильностей українських громадян» тощо.
