«Янукович піде в депутати!» Така чутка вчора пролетіла в парламенті ще до початку ранкового засідання. Причина — рішення члена фракції «Регіони України», народного депутата-мажоритарника з Донеччини Володимира Зубанова скласти з себе депутатські повноваження. Версію про те, що 60-й округ звільняється саме під кандидата Януковича, який втратив упевненість у своїх президентських шансах, кореспондент «Дня» почув у парламентських кулуарах. За коментарями «День» звернувся до першоджерела. Розмова з депутатом відбулася відразу ж після невдалих спроб парламенту схвалити прохання Зубанова позбавити його депутатських повноважень. Голосували за це двічі, однак максимально вдалося набрати лише 216 голосів. При цьому практично повністю підтримала ініціативу свого товариша фракція «Регіони України». А от фракція Ющенка «Наша Україна», навпаки, немов підозрюючи каверзу, майже вся не голосувала. Завжди усмішливий і доброзичливий Володимир Зубанов цього разу виглядав дещо розчарованим. Однак з якої причини — чи те тому, що «не відпускають» колеги на партійну роботу (про ідею будувати свою партію, яка була зареєстрована відносно нещодавно, Володимир Олександрович останнім часом говорив з великим ентузіазмом), чи то у зв'язку з чимось іншим, залишається тільки здогадуватися. У ході розмови не могла, зі зрозумілих причин, бути не порушеною й тема президентських виборів. Прогнози довіреної особи кандидата в президенти Віктора Януковича по 60-му округу Володимира Зубанова виглядали неоптимістично.
— Ваше рішення скласти з себе депутатські повноваження — прецедент за всі роки Незалежності України. Що штовхнуло вас на такий крок? Чи правда, що ви звільняєте округ для «самого» Віктора Януковича?
— Правда лише в одному: місце справді звільняється. Хто там балотуватиметься, я не знаю, — це теж правда. Я знаю тільки, що кандидатів буде дуже багато, і це може бути хто завгодно. Згідно з законом, вибори на округу, що звільнився, мають відбутися десь через три місяці. За три місяці ще стільки може змінитися в державі, що як воно буде — ще ніхто не знає.
Я складаю депутатські повноваження, тому що хочу присвятити себе будівництву своєї партії — Партії державного нейтралітету України, яка здатна дати відповіді на ті запитання, на які не відповіли наші кандидати. А саме: як об'єднати нашу країну — схід і захід, центр і південь. Як голова партії, я маю намір почати поїздки по регіонах, щоб нести в суспільство об'єднувальні ідеї. Одна з головних цілей нашої партії — 2006 рік. Для того, щоб потрапити в парламент на найближчих виборах, треба дуже добре попрацювати. А це — час, якого у мене, як у депутата, не вистачає. Тому доводиться вибирати — чи законодавча діяльність у парламенті, чи партійне будівництво. На двох стільцях не всидиш. Та це й нечесно, особливо якщо ти мажоритарник.
— Ваші колеги вважають інакше...
— Так, багато хто вважає, що партію легше будувати, знаходячись у парламенті. Але це не так. Особливо якщо ти знаходишся у фракції однієї партії, а намагаєшся будувати іншу, власну. Вийти з фракції я не можу. Ми йшли на вибори єдиною командою, і було б надто непорядно так поступити — розвернутися спиною до соратників і своїх виборців і стати нефракційним. Тому я прийняв дане рішення. Та й ті місяці, які залишилися до нових парламентських виборів, мало що означають. Як кажуть, перед смертю не надихаєшся.
— Тобто ви однозначно відкидаєте версію про те, що ви «під Януковича» округ звільняєте?
— Так, відкидаю. Та ви ще й не уявляєте, хто може піти по цьому округу.
— Ви добровільно написали заяву?
— Звичайно, моїм почерком написано.
— Що вашим почерком, це зрозуміло. Але чи не тиснули на вас?
— Ні, не тиснули. Просто я дійшов думки, що неможливо побудувати партію за рік у такому оточенні, в якому я зараз перебуваю.
— Чому?
— Простий приклад. Приходять до мене як до лідера партії люди — кияни. Говорять: хороша ідея у Вас — державний нейтралітет. Ми готові з вами співпрацювати. А скажіть, у якій Ви фракції в парламенті? Я говорю: «У «Регіонах...». А, відповідають, з Вами все зрозуміло, до побачення! А в Донецьку — інша картина. Там говорять: як же так, Ви у фракції «Регіони України», а замість того, щоб Партію регіонів будувати, будуєте свою? Тобто і там, і там нерозуміння.
— Поки що вас колеги «не відпустили». Будете «вириватися»?
— Звичайно. Рано чи пізно відпустять.
— Ви продовжуєте залишатися довіреною особою кандидата Віктора Януковича. Що чекаєте як член його команди від голосування 26 грудня?
— Я переконаний у тому, що перевага одного з кандидатів буде дуже невеликою — до мільйона голосів. Знову виникне тяжба через Верховний суд. Я вважаю, що згідно з цим законом обрати легітимного президента неможливо.
— Ви думаєте, буде повторення історії 21 листопада?
— Вважаю, так. Подання до Верховного суду напевно буде. Хоч відносно Верховного суду теж є питання. Та підозріла одноголосність, яку він проявив при розгляді позову від імені Ющенка, наштовхує на думку про те, що або на суддів було вчинено тиск, або всі вони є симпатиками одного з кандидатів і тому не можуть бути об'єктивні. Тут, навіть якщо Верховний суд і вирішить щось, виборці протилежного кандидата не будуть вважати його рішення легітимним. І результати виборів спростовуватимуться настільки довго, наскільки можливо. І це не принесе стабільності нашій державі.
— Який вихід?
— Перевибори з абсолютно новими кандидатами в депутати.
— Чи правда, що зі Сходу України 27-28 грудня підтримати Януковича приїдуть до Києва десятки тисяч людей?
— У мене немає такої інформації. Якщо мислити логічно, то подібна ідея важко виконувана. Галичан, як ми бачили, кияни і годували, і вдома у себе розміщували. До донецьких шахтарів теж ставилися нормально, але ні борщу в намети їм ніхто не носив, ні тим більше — додому не запрошували. Розмістити безліч людей у місті, яке проти тебе, дуже проблематично. Адже Київ — майже три мільйони населення, з яких 350 тисяч студентів, і майже всі підтримують Ющенка. Це ж яку армію треба сюди привести, щоб активно протидіяти місцевому населенню?
