Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

10 днів, які...

24 квітня, 2007 - 00:00

У середині травня урядом буде схвалений в цілому та переданий на розгляд парламенту проект Податкового кодексу. Якщо, звісно, буде парламент. Але чому сталося це саме тепер — на шістнадцятому році незалежності та ще й у розпал політичного протистояння? Можливо, наші еліти вже усвідомили свою суспільну роль? І саме податкова угода, нові фіскальні правила, які, перш ніж набути чинності, неодмінно повинні бути сприйняті суспільством і його елітою, допоможуть йому подолати розкол, повернути повагу до Конституції та гілок влади?..

На жаль, на ці запитання відповіді поки що немає. Хоча враження про економічну конституцію, як ще іноді називають Податковий кодекс, схоже, не найгірші, й наміри уряду впровадити його в дію вже цього року з тим, щоб на його підгрунті виробити бюджет 2008 року, сприймаються в суспільстві загалом позитивно. При цьому всі розуміють, що Податковий кодекс вимагає згоди еліт і схвалення бізнес-середовища. Саме такий підхід можна побачити в дорученні уряду міністерствам у 10-денний термін підготувати й обговорити на своїх колегіях (за участю бізнесу) відповідні пропозиції. Викликає схвалення також і те, що в процесі роботи над новелами кодексу уряд намагався максимально залучати наукову еліту. Вчені провели експертизу розділів проекту Податкового кодексу й висловили свої зауваження та пропозиції. Найвдалішим у проекті, на їхню думку, є розділ, присвячений ПДВ, оскільки він адаптований до європейського законодавства.

У той же час експерти звернули увагу на те, що в процесі роботи над Податковим кодексом основна увага приділялася новелам, тоді як усунення різночитань і уніфікація термінології часто випадали з поля зору. Серед рекомендацій вчених, які, до речі, були враховані, зокрема, пропозиція переглянути види місцевих податків і зборів, а також види діяльності, на які не розповсюджується спрощена система оподаткування.

Голова Міжнародного економічного комітету Ігор Куль навіть називає новий проект Податкового кодексу України «революційним». Але при цьому, спілкуючись із журналістами, колишній народний депутат зауважив, що «у випадку, якщо політична криза перешкодить нормальному затвердженню Податкового кодексу, держбюджет на 2008 рік не можна буде сформувати на новій податковій базі». А це, у свою чергу, може означати, що «2008 рік буде роком втраченої можливості лібералізації податкового тиску на платників податків». Куль закликав вчених і підприємців «приєднатися до широкого обговорення проекту, із тим, щоб була збережена тенденція, направлена на лібералізацію, уникнення двозначного трактування одних і тих самих податкових норм, спрощення громіздкої системи нормативно-правових актів».

Однак голова МЕК вважає, що десять днів, відведених на обговорення проекту, — «термін надзвичайно короткий, і по справжньому всенародне обговорення Податкового кодексу організувати навряд чи вдасться». При цьому Куль досить скептично («50% на 50%») оцінив шанси підписання Податкового кодексу Президентом. «Все впиратиметься в те, наскільки дієздатним буде парламент, яке рішення винесе Конституційний Суд і чи буде досягнуто домовленості щодо виходу з політичної кризи». Прийняття нового Податкового кодексу, на думку Шарова, повинно фігурувати як один із пунктів майбутніх політичних домовленостей.

Проте досягнути їх, мабуть, буде непросто хоча б тому, що далеко не весь бізнес і його професійні організації були своєчасно залучені до роботи над новим кодексом. Так, Ліга страхових організацій України надіслала листа прем'єр-міністру Віктору Януковичу з вимогою узгодити позицію уряду та страхового бізнесу. Ліга виступає проти переходу страхової галузі на загальноприйняту систему оподаткування й наполягає на збереженні для страховиків нинішньої системи, оскільки це дозволяє направляти левову частку прибутку на підвищення капіталізації ринку. Чи прислухається уряд до цієї пропозиції? Принаймні, страховики стверджують, що в інших країнах ефективно діють різні системи оподаткування страхової діяльності... А кожна країна обирає такий спосіб оподаткування, який найкраще відповідає її правовій та економічній культурі. Ось із цим у нас, на жаль, поки що складно... На думку ЛСОУ, система оподаткування, запропонована проектом Податкового кодексу, не буде стимулюючим чинником розвитку страхування. Схоже, страховиків можуть підтримати тісно пов'язані з ним банки. І це вже означатиме розкол також і у сфері бізнесу... Можливо, зараз потрібно терміново спрямувати всі зусилля на те, щоб не допустити цього? Без об'єднуючої ролі бізнесу політикам буде ще важче знайти консенсус у своєму середовищі.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: