Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Акустика у храмi

З 3 по 11 вересня в Києві відбудеться Другий фестиваль «Золоті сторінки вокального мистецтва»
31 серпня, 2004 - 00:00

Нинішній фест пройде в рамках проекту «Музичні вечори в Андріївській церкві». Він присвячений 200-річчю вiд дня народження основоположника російської класичної музики Михайла Глінки. Що почують і побачать кияни, які цілі й завдання ставлять перед собою організатори музичного форуму?

— Головна мета «Золотих сторінок...» — продовжити найкращі традиції слов’янської вокальної школи, — сказала віце-президент Всеукраїнського добродійного фонду «Українське філармонійне товариство» Олена Антонович. — Цей рік оголошено ЮНЕСКО «Роком Глінки», й ми вирішили не залишитися осторонь вiд цієї знаменної події. З творчістю геніального композитора пов’язаний справжній прорив у розвитку російської музики XIX століття. Життя й доля Михайла Івановича тісно переплелися й з Україною. Він говорив, що тутешній клімат йому корисний. Обожнював яскраві, сонячні дні, а в Петербурзі страждав від надмірної вологості. Глінка часто подорожував: Італія, Австрія, Іспанія, Німеччина... Мандрівки стали невід’ємною умовою творчості композитора. Вони відбивалися в його творах. Наприклад, Михайло Глінка мандрує у своїй музиці то до Іспанії («Іспанські увертюри», романси «Нічний зефір», «Я тут, Інезілья»), то до Польщі (Другий акт «Життя за царя», полонези та фортепіанні мазурки), то до Італії (парафрази на теми з опер італійського періоду та «Венецiанська ніч»), до України (українські пісні-романси й знищена симфонія «Тарас Бульба»), на Кавказ («Не співай, красуне, при мені», лезгінка з «Руслана і Людмили»). У таких мандрівках композитора панував дух свободи. А подорожі ставали пошуком істини, набором знань, які потім знадобилися в творчості.

Михайло Іванович заклав основи російського симфонізму, камерної музики. Саме з цією частиною творчої спадщини маестро ми ознайомимо слухачів на фестивалі. Автором і художнім керівником «Золотих сторінок...» є Й. Франц. Йосипа Степановича можна назвати справжнім генератором ідей. Він уміє своїми проектами захоплювати найрізноманітніших людей. Завдяки його авторитету й тонкому музичному смаку вечори в Андріївській церкві стали популярними серед публіки. На нинішньому фестивалі прозвучать романси Глінки у виконанні знаменитого тенора Володимира Гришка. Соліст Національної опери України багато гастролює за кордоном (виступає в Маріїнському театрі, Метрополітен-опера, Нью- Йоркському театрі). Заради нашого фестивалю артист змістив свій творчий графік. З Польщі приїде баритон Володимир Опенько (український артист нині у Варшаві репетирує «Травіату»). Ми сподівалися потішити публіку майстерністю Тараса Штонди. Для «Золотих сторінок...» знаменитий український бас підготував спеціальну програму, до якої увійшли арії з опер, романси, обробки народних пісень. Але, на превеликий жаль, цього разу їх не почують гості фесту. Річ у тім, що Штонда є солістом не лише київської Опери, а й Большого театру. Терміни нашого фестивалю й початок сезону в Москві збіглися. Тому ми домовилися з артистом, що перенесемо виступ співака на пізніший термін і з його програмою обов’язково ознайомимо меломанів.

— У фестивальній афіші поруч із зірками багато молодих імен. На ваш погляд, на які концерти публіці варто звернути увагу?

— Ми хочемо презентувати найкращих співаків. Адже не секрет, що українська вокальна школа — одна з провідних у Європі. У нашому залі разом з майстрами виступлять молоді артисти. Мені важко виділити якийсь один вечір. Ми спробували побудувати програму фесту так, щоб вона зацікавила різну аудиторію слухачів: і меломанів, і тих, хто прийшов до нас уперше.

Кожний вечір буде не схожим на попередній і за репертуаром, і за іменами на афіші. Наприклад, у відкритті фестивалю візьмуть участь: Володимир Гришко, Лілія Лінчук, Оксана Германчук, Тетяна Хараузова, Юлія Франц, Тамара Зайчук. Коли ми звернулися до співаків і музикантів з пропозицією взяти участь у «Золотих сторінках....», постало питання, а хто й що виконуватиме. Річ у тім, що наше Українське філармонійне товариство проводить фест без залучення коштів спонсорів. Хоча нам допомагає Посольство РФ, але ми обмежені певними фінансовими рамками. Тому вирішили обмежити програму вечорів виконанням романсів і обробок народних пісень М. Глінки. Як відомо, композитор багато писав для чоловічих голосів (баса, баритона, тенора), а для меццо- сопрано й сопрано репертуар не такий великий. Проте я впевнена, що меломани оцінять майстерність наших співачок. У фестивалі візьмуть участь молоді солістки Національної опери України Оксана Ярова і Олена Біхунова, лауреат міжнародного конкурсу Олександра Пашкова й інші. Зал Андріївської церкви має унікальну акустику, й концерти під склепінням храму надають неповторного звучання музичним інструментам і голосам співаків.

— Чи буде реалізована ідея поставити в Андріївській церкві камерну оперу?

— Це наша мрія. Міні-опера як жанр просто проситься, щоб її поставили в нашому залі. Склепіння церкви — вже готові декорації. Ми розглядаємо декілька варіантів із світової класики. Думаю, що в цьому сезоні запросимо глядачів на прем’єру. Стежте за нашими афішами.

Тетяна ПОЛІЩУК, фото Михайла МАРКІВА, «День»
Газета: