Керченська протока знову принесла морякам України небажаний сюрприз. Ще й донині — сьогодні вже сьомий день! — у південній частині Азовського моря продовжується пошук восьми зниклих членів екіпажу болгарського суховантажного судна «Ванесса», яке прямувало з Бердянська до Болгарії з вантажем трьох тисяч тонн металобрухту і 3 січня потрапило в шторм, було зруйноване й потонуло практично на вході в Керченську протоку. Всі ці дні, в негоду, вдень і вночі пошуки ведуться силами приблизно 100 людей на 10—20 автомобілях на всьому північному узбережжі Криму. Вже ретельно обстежено близько 200 кілометрів узбережжя північної частини Керченського півострова, від Керчі й аж до Арабатської стрілки, однак доля восьми болгарських моряків і одного українського лоцмана, що прибув на судно для того, щоб провести його Керченською протокою, невідома. На момент катастрофи всього на борту «Ванесси» перебували 10 членів екіпажу та українській лоцман. Після катастрофи рятувальникам вдалося підняти з води одного моряка, якого повернули до життя. Ним виявився другий механік судна Ніколай Демитров. Із сильним обмороженням він був доставлений у лікарню. Над Азовом в ці дні та ночі температура повітря знижувалася до 15—20 градусів морозу, швидкість вітру сягала 20 метрів на секунду. З води рятувальникам вдалося також підняти ще два тіла без ознак життя — це помічник капітана Петко Мочев і старший механік Георгій Желєв. Доля решти осіб, що перебували на судні, досі невідома. Пошукові групи в обстежених районах знайшли два рятувальні надувні плоти, один з яких, хоч і належав суховантажу «Ванесса», виявився порожнім, другий був зовсім з іншого судна.
Повітряна розвідка Азовського моря і місцевості Керченського півострова здійснювалася гелікоптером Мі-8 МНС України і літаком Ан-26 Державної прикордонної служби України. Як інформує прес-служба МНС України, зокрема, авіацією обстежено 5250 квадратних кілометрів акваторії. У готовності до пошукових робіт перебувають морські буксири «Витязь» та «Нептунія» Керченського морського торговельного порту.
Координувати пошуки потерпілих Президент України Віктор Ющенко доручив прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко. За її розпорядженням створена міжвідомча комісія з пошуків, яку очолює міністр транспорту України Йосип Вінський, в яку входить також голова Ради Міністрів Криму Віктор Плакида, а також штаб із ліквідації надзвичайної ситуації. В МНС України на базі Головного управління в Криму цілодобово працює оперативна група. Крім того, до пошуків залучалися працівники, сили і засоби МНС з Херсонської області для пошукових робіт по косі Арабатська стрілка до мису Валок, зокрема, — на косі Бірючий острів. Однак жодні пошуки поки не дали результатів.
Редакція нашої газети може цілком слушно заявити, що якби всі працівники морського транспорту України прислухалися до висновків дискусії за круглим столом «Дня», (див. № 210, 211 за 1—4 грудня 2007 року «Як Україні йти «проти шторму»? Після катастрофи в Керченській протоці експерти «Дня» за круглим столом в редакції розробили рекомендації для перебудови екологічної сфери країни»), то фактично січневого повторення листопадової катастрофи в Керченській протоці могло б і не бути. Голова міжвідомчої комісії міністр транспорту України Йосип Вінський заявив, що причиною катастрофи з суховантажем «Ванесса» стала недбалість власника болгарського судна, який в гонитві за прибутками, незважаючи на подвійне штормове попередження українських метеослужб, примусив капітана вийти в штормове море. В результаті, як і 11 листопада, вночі 3 січня знову сталася трагедія — хвилями заввишки в чотири метри корпус та надбудови судна були зруйновані, теплохід накренився на лівий борт на 10 градусів, штормовим вітром на ньому зірвало 70 метрів фальшборту, повітряні «гусаки» другого і третього баластних танків — і судно потонуло. Екологічної катастрофи не сталося тільки тому, що «Ванесса» не танкер, а суховантаж, і перевозила не нафтопродукти, а металобрухт, який більш безпечний і не призводить до забруднення морського середовища. Разом з тим замовчується ситуація зі станом палива на судні, адже на ньому мало бути кілька тонн легких нафтопродуктів, яких мало вистачити для подорожі як мінімум до Болгарії через все Чорне море. Ймовірно, що воно може витікати з танків судна і забруднювати акваторію Азовського моря на вході в Керченську протоку.
Більше того, і ця катастрофа знову призвела до значних людських жертв, в тому числі, ймовірно, до загибелі українського лоцмана, який повинен був надати капітанові допомогу з проводки судна по Керч-Єникальському каналу. Чому ж досвід катастрофи 11 листопада минулого року нічого не навчив нас?
КОМЕНТАР
Віктор МУСІЯНЕНКО , заступник голови Кримського регіонального відділення Партії зелених України.
Екологічні служби Криму дуже стурбовані тим мовчанням, яке існує навколо затонулої «Ванесси». По-перше, сам цей випадок фактично повторної катастрофи свідчить, що події 11 листопада 2007 року зовсім не стали уроком для транспортних організацій України. По-друге, коментар міністра транспорту України Йосипа Вінського з приводу того, що винен власник судна, який ніби «виштовхнув» «Ванессу» у море, не витримує критики. Повний господар становища на судні, згідно із законодавством, — його капітан, який сам вирішує, вийти в море чи залишатися в порту, а тому і на ньому лежить значна частина провини за катастрофу. По-третє, треба сказати, що розділити її повинні й портові служби Бердянська, які некоректно повели себе щодо команди судна і не порекомендували капітану «Ванесси» кращий вихід із ситуації, ніж вихід у штормове море. По-четверте, на затонулому судні безумовно перебувають десятки тонн палива, яке в будь-яку мить може потрапити у воду і містить загрозу екології моря. Завдання рятувальних і екологічних служб полягає в тому, щоб блокувати можливий викид нафтопродуктів, або в терміновому порядку організувати відкачку палива з танків судна, поки воно не потрапило до моря. Однак усі ці проблеми вирішили, очевидно, просто замовчати...
