Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Багач-бідняк

Усі негаразди в газовій сфері породжені непрозорим енергетичним ринком
18 червня, 2009 - 00:00

Ситуація в газовій сфері останнім часом рухається хвилеподібно. Тільки-но відкотилося занепокоєння з приводу того, чи зможе Україна розплатитися за травневі постачання російського палива, як набігла нова хвиля, викликана тим, що українська влада раптом усе-таки зрозуміла: а) НАК «Нафтогаз України» не спроможний виконувати свої зобов’язанням за газовими контрактами й б) ці контракти слід переглянути.

У результаті у вівторок до Москви вирушила делегація НАК на чолі з першим заступником голови правління Ігорем Діденком. Її мета — обговорити з керівництвом російського «Газпрому» можливість внесення змін і доповнень до угоди про постачання й транзит природного газу.

Щоправда, боязка постановка питання свідчить про те, що розбіжності в оцінці останніх газових домовленостей у керівництві країни ще повністю не усунуто. Що ж стане каменем спотикання в Москві? Гадаю, українська сторона все таки не порушуватиме ключового питання про перегляд ціни. Навряд чи вона наважиться й на те, щоб наполягати на пропозиції про купівлю газу європейськими споживачами на кордоні Росії та України, хоча її реалізація докорінно змінила б ситуацію на газовому ринку Європи. Швидше за все, предметом переговорів буде або ж скасування закладеного в контракти принципу «качай або плати», або ж його поширення й на зобов’язання Росії щодо постачань газу до Європи. Не виключено, що відбудеться «розвідка боєм» перед початком переговорів про нові, справедливіші тарифи на транзит російського газу через територію України.

Гадаю, переговорні позиції України ускладнюються тим, що вона на всіх рівнях підтвердила гіпотези про фінансову неспроможність «Нафтогазу». Позиція Президента щодо цього питання широко відома. Тепер, перебуваючи в Люксембурзі, з нею фактично солідаризувалася й прем’єр-міністр. Заявивши, що не допустить повторення газової кризи, такої як у січні, Юлія Тимошенко розповіла, що Київ чекає рішення європейських банків про надання кредиту «Нафтогазу» (за «ринковими» відсотками) для проведення розрахунків за російський газ. «Треба (для закачування газу до підземних сховищ. — Авт.) понад 4 мільярди (доларів), тому сьогодні відпрацьовується можливість запозичення цих кредитних ресурсів у Європейських банків, цьому сприяє і європейська, й російська сторони». Схоже, щодо імовірності проблем із оплатою українською стороною російського газу переконалися й у Єврокомісії. Там же, в Люксембурзі, відповідну заяву зробив наприкінці минулого тижня європейський комісар із питань енергетики Андріс Пібалгс, згадавши при цьому про лист прем’єр-міністра Росії щодо того, що ЄС «має позичити 5 млрд. євро, 4,2 млрд., якщо бути точнішим, Україні для закупівлі газу до газових сховищ».

Тим часом, у створенні зимових запасів палива ситуація дійсно критична. Щоб мінімізувати борги, Україна до мінімуму скоротила свої газові заявки й, мабуть, повністю припинила закачування газу до сховищ. «Газпром» повідомляє, що поточні постачання газу до України скоротилися в 5—7 разів порівняно з минулим роком. Щоправда, річ тут іще й у тому, що, згідно із січневими газовими контрактами, ціна третього кварталу може бути істотно нижчою, ніж зараз, і тому «Нафтогаз» не поспішає із закачуванням.

Одним із найважливіших своїх завдань він зараз бачить нарощування, по суті, «колекторської» діяльності, а в зривах оплати використаного російського газу звинувачує місцеву владу й низку підприємств-боржників. У «Нафтогазі» підкреслюють, що в значній частині регіонів місцеве керівництво не вживає заходів для поліпшення розрахунків за постачене паливо, через що в багатьох містах заручниками безгосподарності таких керівників стають місцеві жителі. Зазначається, що станом на 15 червня заборгованість теплопостачальних підприємств за спожитий з 1 жовтня 2008 року природний газ перевищила 3,4 мільярда гривень, а рівень розрахунків становить усього 60%. Держінспекції з енергозбереження доручено відключити від газової труби низку боржників. На чолі відповідного списку — ВАТ «Київенерго» (борг — 601,54 млн. грн., рівень розрахунків — 54%).

«Населення міст, що виявилися без гарячої води, може «подякувати» за це своїм керівникам місцевих органів влади та теплопостачальних підприємств», — схоже, роблять газовики політичний випад на адресу київського мера Черновецького. А «Київгаз», розвиваючи наступ, уже у вівторок обіцяв урізати газопостачання об’єктів ВАТ «Київенерго», що експлуатує енергокомплекс столиці. Але в Київській міськадміністрації вважають, що компенсувати АК «Київенерго» різницю між чинним тарифом на електроенергію та її собівартістю має держава. НКРЕ «має враховувати ціну мазуту й встановлювати відповідний тариф на електроенергію, щоб цей тариф відшкодовував вартість мазуту, який закуповується, або газу», — заявив заступник мера Анатолій Голубченко, забувши при цьому розповісти киянам, а що ж зроблено міськадміністрацією для енергозбереження, для комплексного розв’язання проблем енергоефективності в найбільшому мегаполісі країни.

Вельми здоровий підхід до цієї проблеми продемонстрував лідер громадської ініціативи «Фронт змін», народний депутат Арсеній Яценюк. «В Україні є те, що називається енергетичною корупцією. Ринок енергетики абсолютно непрозорий. І одним зі своїх завдань я бачу побудову нової економічної та енергетичної політики держави. Щоб її побудувати, треба обов’язково розібратися в минулому. І те, що стосується енергетичних відносин, починаючи з компанії ЄЕСУ й закінчуючи іншими газовими посередниками, або цим РосУкрЕнерго, або цим УкрГазЕнерго, або це інші компанії, що з’явилися після підписання прем’єром угоди з Російською Федерацією, — діяльність цих компаній треба розслідувати», — сказав А. Яценюк. На його думку, належить з’ясувати, «хто і яким чином ухвалив рішення змінити умови контракту з Росією та відмовитися від дешевого газу по 50 дол.; хто і яким чином ухвалив рішення завести на український енергетичний ринок, починаючи з 1990-х років, безліч посередників; куди поділися гроші і хто ухвалив рішення підписати такий газовий контракт із росіянами».

«Хоч як це дивно, але ми багата країна, ми видобуваємо понад 20 млрд. куб. м газу, ми покриваємо своє споживання нафти більш як на 20%. Ми багата країна, але ми цього не вміємо використовувати», — підкреслив Яценюк.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: