Починаючи перегляд нинішнього й складання майбутнього бюджету, уряд раптом виявив ще одну діру, через яку «витікають» прибутки країни. Нею виявилося сільське господарство, чий внесок у внутрішній валовий продукт цього року, незважаючи на хороший урожай, навіть менший, ніж минулого. Звідси й вчорашня заява в Кабміні першого віце-прем’єра і міністра фінансів Миколи Азарова про те, що головним завданням нинішнього уряду є поліпшення в 2007 році фінансової ситуації на селі.
Розповідаючи про те, як йде підготовка проекту держбюджету, він розговорився: «Прямо скажу, що в процесі роботи виникла низка проблем (що з’явилися «не вчора»), пов’язаних з підтримкою й фінансуванням села». І визнав, що зусилля держави не дали очікуваного ефекту щодо нарощування темпів і обсягів сільгоспвиробництва, а також не забезпечили поліпшення матеріально-технічної бази агропромислового комплексу. Азаров вважає, що необхідно шукати інших варіантів рішення. Він також підкреслив, що пільги, які надаються сільгоспвиробникам, не доходять прямо до них, а осідають у посередників. У той же час віце-прем’єр не вимагає їх скасування...
Словом, звернувши свій погляд на село, уряд сьогодні нагадує витязя на роздоріжжі: пільги неефективні, але й скасувати їх у селi, що вкрай зубожіло, якось боязко й не по-людськи.
Пам’ятається, в минуле своє прем’єрство, причому на самому початку виборчої кампанії, Віктор Янукович висував ідею підйому села шляхом підвищення зарплати селянам, які працюють за наймом, до 50% собівартості продукції. Нині про це вже мало хто пам’ятає, але думка була слушна. Інша річ, чи знає сьогодні уряд, як здійснити цей корисний намір без того, щоб підняти ціни на хліб та інші сільгосппродукти...
Головний знавець сільськогосподарських проблем країни, міністр агрополітики Юрій Мельник учора також багато часу приділив сільським прогалинам. Тепер йому про це можна говорити сміливо, оскільки час для відповідальності нового уряду ще не настав. Але особливої сміливості в конструктивній частині його пропозицій поки не помітно. Міністр озвучив позицію щодо податку на додану вартість, яка відпрацьовується в його відомстві. Вона полягає в тому, щоб на 2007 рік і, можливо, на 2008-й, зберегти наявний режим роботи на селі податку на додану вартість. Він підкреслив, що якщо буде ухвалене рішення змінити систему оподаткування села, то треба буде адекватно, на суму податкових пільг, які нині отримує сільське господарство, збільшити для нього розмір державної бюджетної підтримки. Разом із тим міністр не втримався, щоб не зачепити уряд, що пішов, і в якому, нагадаємо, був ні ким іншим як аграрним віце-прем’єром. Він підкреслив, що 2006 року ні по жодному комерційному кредиту не були компенсовані відсотки за кредитами для села (їх, за його словами, було залучено приблизно на 5,5 млрд. грн., і для погашення відсотків необхідно 430 млн. грн.).
За словами міністра, МінАП подавало бюджетний запит на 12 мільярдів гривень, виділивши певні пріоритети за бюджетними програмами, які підтвердили свою ефективність, і зажадав задовольнити фінансовий апетит села. «Ми наполягаємо на тому, щоб було максимально враховане здешевлення вартості кредитів, отриманих у комерційних банках», — підкреслив міністр. На відміну від віце-прем’єра, він упевнений, що держпідтримка сільгосппродукції продемонструвала свою ефективність, і вважає, що її необхідно лише дещо удосконалити (в частині низки пріоритетів).
Одночасно, як вважає Мельник, 2007 року необхідно виділити не менш як 300 мільйонів гривень на державну програму підтримки виробництва вітчизняної сільгосптехніки. Проте при цьому він підтримав Азарова в частині закупівель імпортної сільгосптехніки, звернувши першорядну увагу на прийняття рішень стосовно придбання ліцензій на її складання на території України, й підкреслив, що у нашої країни вже є позитивний досвід у цьому питанні.
Цілком можливо. Як і в колишньому Союзі, позитивного й навіть передового досвіду у нас цілком достатньо. Не виходить лише, як свого часу у комуністів, з повсюдним його впровадженням... Зараз інші часи, але, як бачимо, й ця система працює не без збоїв. Щоб запобігти їм, уряду належить зрештою розкрити страшну таємницю: куди діваються гроші від продажу величезних урожаїв. Минулого разу винного знайшли в особі аграрного віце-прем’єра попереднього уряду Леоніда Козаченка. Невже тепер на відсидку доведеться йти нинішньому міністру?
