Як уже повідомляв «День» (№ 98 від 9 червня 2010 року), керівники «5 каналу» та «ТВі» заявили про те, що продовжуватимуть боротьбу за частоти та оскаржуватимуть рішення Окружного адмінсуду Києва. Інакше обидва канали, принаймні у тому вигляді, у якому їх знають глядачі, просто зникнуть із сітки мовлення. «День» продовжує слідкувати за подіями, що розгортаються довкола конфлікту.
— Іде багатоходова комбінація, спрямована на те, щоб згортати можливість мовлення незалежних ЗМІ., — про це в ефірі Шустер Live заявив екс-генпродюсер телеканалу Юрій Стець. — Є прямі схеми знищення: забрали ліцензію і порвали. А є більш складні: у компанії, яка є інформаційною, забирають повністю частоти, залишається тільки компанія, яка є розважальною. Якщо компанія не виконує умов ліцензії, у неї забирають ліцензію. Тобто у каналу не залишається ніяких інших можливостей, як стати розважальним, крутити кіно і музику.
У той же час, на думку голови Незалежної медіа профспілки Романа Скрипіна, яку він висловив в інтерв’ю «Німецькій хвилі», «створення альтернативних телеканалів в Україні — нереальне»:
— Створення нового телеканалу потребує інвестицій. Але навіщо вони, якщо немає можливості розповсюджувати сигнал!? Нам що — рухатися шляхом Білорусії, коли мовлення ведеться з Варшави через супутник? Але такий телеканал буде дивиться тільки обмежена аудиторія.
Тим часом, на відміну від влади, яка реагує на ситуацію доволі кволо і неоднозначно («5 канал» не закриє жоден із судів», — обіцяє Ганна Герман, але яким чином заступник глави адміністрації Президента пов’язаний із незалежним суддівством, і за яким правом відповідає за його рішення?), не знехтували можливістю засвітити свою позицію позамейнстрімові українські політики. Так, Європейська партія України оголосила про свій намір вдатися до безстрокової акції голодування у випадку закриття телеканалів, тоді як БЮТ ініціює створення тимчасової слідчої комісії для розслідування судових рішень щодо «5 каналу» і фактів утисків свободи слова.
Але представники «5 каналу» та «ТВі», судячи з їх власних слів, втратили віру в українську Феміду, тому сподіватися їм залишаться тільки на суспільство.
КОМЕНТАРI
Віталій ПОРТНІКОВ, головний редактор «ТВі»:
— З сьогоднішнього дня наші медіа-юристи будуть вивчати ситуацію з точки зору подання апеляції на рішення Київського окружного адмінсуду, а також ми будемо привертати увагу суспільства до того, що відбувається. Нічого іншого нам не залишається. Ми відслідковуємо реакцію ЗМІ на події навколо каналів, отримуємо корпоративну інформацію, що дає можливість зрозуміти, чому деякі канали говорять про ці події саме так, а не інакше. Хоча загалом з боку колег-журналістів ми відчуваємо підтримку, тому що всі розуміють, наскільки небезпечною є така тенденція в інформаційному просторі країни. Адже цензура — це не конкретні дії одного редактора, це системний наступ чи то владних структур, чи то впливових бізнесових кіл на незалежні ЗМІ. Зрозуміло, що у цій ситуації багато що залежить і від реакції суспільства. Якщо до розвитку подій навколо каналів буде прикута суспільна увага, то і суди почнуть уважніше ставитися до букви закону.
Роман ЧАЙКА, телеведучий, член редакційної ради «5 каналу»:
— Ми займаємося моніторингом ситуації ще з того часу, як нас стривожив цей судовий процес, який тривав ночами, коли відкидалися всі клопотання з нашого боку. Наші медіа-юристи час від часу повідомляли нам всі ці нюанси. Напередодні Дня журналіста відбулося позачергове засідання редакційної ради каналу, де одноголосно було прийняте рішення написати відкритий лист до Президента. Зрозуміло: те, що лист написаний на ім’я Президента — це своєрідний епатажний «стьоб». Основна його мета — це все-таки апеляція до світової громадськості, але оскільки силові структури є креатурою Президента, то лист адресований саме йому. Цей лист був зачитаний і на зборах трудового колективу, наші колеги його також підтримали. А вже після прийняття судом рішення про позбавлення частот ми, готуючись до апеляції, відслідковуємо реакцію ЗМІ на події навколо наших каналів. У конкурсі, який Нацрада проводила в січні, перемогло 19 телерадіокомпаній, тому «цехова» солідарність з боку колег з інших медіа є. Наприклад, коли Валерій Хорошковський почав говорити, що це «5 канал» здійснює тиск на нього, то журналісти інших каналів, зокрема «ТВі», почали збирати докази зворотного тиску, у тому числі стосовно нас.
Подаючи апеляцію до суду, ми розуміємо, що таке українське правосуддя. Адже суддею на процесі була дочка заступника Генерального прокурора Євгена Блажівського. А Генеральний прокурор, як і Валерій Хорошковський є членом Вищої ради юстиції. Саме ВРЮ є караючим органом для всіх суддів. Але над українськими судами є вищі судові інстанції, є Європейські суди, і нам, очевидно, доведеться звертатися й до них. Разом із тим, якщо не буде забезпечено справедливий судовий процес, ми організовуватимемо акції громадянської непокори.
