Нагадаю, що після того, як генеральна прокуратура видала санкцію на арешт Березовського й колишнього першого заступника генерального директора «Аерофлоту» Миколи Глушкова, котрий перебуває зараз в Ізраїлі, Березовський стверджував, що обов'язково повернеться в Росію й ніхто його там не заарештує. Упевненості Березовського не похитнуло навіть демонстративне звернення російських правоохоронних органів до «Інтерполу» з проханням сприяти в його пошуку й видачі. Березовський мав рацію: у четвер заступник генерального прокурора Михайло Катишев замінив йому запобіжні заходи підпискою про невиїзд, яку бізнесмен і напише в понеділок під час першого допиту.
Тим часом російські ЗМІ твердять, що Березовський повертається до Москви не стільки з політичних, скільки з економічних мотивів: зібрана ним по цеглинці бізнес-імперія буквально розпадається на очах, оскільки засновувалася не на прямому володінні власністю, а на довірчих відносинах з державою і розставлянням на відповідальних посадах близьких Березовському людей. Зараз відносини з владою залишають бажати кращого, а багато вірних Березовському людей або не в змозі, або не хочуть вплинути на ввірені їм структури. Найнебезпечніше для Березовського — це втрата ним контролю над ГРТ. Один із головних висуванців Березовського в цій компанії Бадрі Патаркацишвілі практично усунувся від участі в її управлінні, «голос» Бориса Абрамовича — Сергій Доренко — після нерівної заочної телевізійної сутички з Євгеном Примаковим відчужений від ефіру — і, мабуть, надовго. Щодо генерального директора ГРТ Ігоря Шабдрасулова, котрий очолював прес-службу уряду при Черномирдіні, то його в повній мірі не можна було й раніше назвати людиною Березовського. Таким чином, спиратися на телебаченні — та й чи тільки на ньому! — Березовському практично ні на кого. Змінити цю ситуацію, перебуваючи в Парижі, неможливо. І Березовський повертається до Москви. Він їде працювати.
