Учора сотні людей зібралися на вулицях Шарм-ель-Шейха, щоб ушанувати пам’ять жертв вибухів . За останніми даними, теракти на цьому єгипетському курорті забрали життя 63-х осіб. Для ще 66-ти відпочинок закінчився в лікарні. А загалом, за оцінками міністерства охорони здоров’я Єгипту, внаслідок вибухів, що пролунали в суботу вночі, було поранено 139 осіб. Серед них, нагадаємо, є й українка. Щоправда, про неї зараз відомо лише те, що вона прооперована єгипетськими лікарями. Ні турфірма, яка надала їй путівку, ні страхова компанія, яка видавала поліс, поки що не афішуються.
Проте інциденти, подібні єгипетському (а вони, на жаль, останнім часом відбуваються все частіше), в гарантіях страхового полісу відсутні. В цьому випадку всі медичні витрати повинна взяти на себе потерпіла країна. А страховка, яку, як правило, видає разом із усіма іншими документами туроператор, зможе «спрацювати» не завжди. При цьому на неї припадає до 8% від вартості туру.
«Близькі відношення» страхових і туристичних компаній почалися з уточнення в Законі «Про туризм». У поправці зазначалося, що «зовнішній» турист, який мандрує через турфірму, повинен обов’язково мати при собі «медичний» поліс. Подивилися на Захід, прийняли до уваги рекомендації Всесвітньої туристичної організації та вітчизняних фахівців. У результаті страхувальники розробили свій продукт, який покриває всі ургентні випадки, — тобто, коли існує загроза життю і потрібна невідкладна допомога лікаря. Інакше кажучи, й апендицит, і серцевий напад, і гостре отруєння, і навіть зубний біль можуть бути страховим випадком. Але лікування психічних, онкологічних, гінекологічних, урологічних і венеричних хвороб — ніколи. Так само, як і жодна страхова компанія не візьметься покривати витрати на лікування СНІДу, аборт, пластичні операції й — увага! — такі характерні для курортів сонячні опіки. Словом, усі умови медичного страхування туристів у нас на зразок західних. Тільки ось питання: чому ж найбільше скарг на страхові компанії саме від тих, хто виїжджав за кордон?
Почнемо з того, що багато в чому винні самі туристи. Був, наприклад, випадок, коли на турецькому курорті в 40-річного чоловіка трапився сильний напад болю у спині. Ситуація начебто під страховий випадок підпадає, тому він одразу звернувся до готельного лікаря. Ні, той йому, звичайно, в допомозі не відмовив. Але попросив за укол знеболюючого «всього» 300 доларів. Хворий, не роздумуючи, виклав необхідну суму — мовляв, як-не-як застрахований, а отже, коли повернеться в Україну, витрати компенсують. Але страховики сказали категоричне «ні». А все тому, що їхній клієнт не подзвонив за вказаним у полісі телефоном і не отримав допомогу від клініки, з якою в них підписаний договір.
Або ще одна ситуація. Як розказує співробітник однiєї зi страхових компанiй, з тих семи українців, які постраждали внаслідок торішнього вибуху в готелі Туреччини, п’ятеро були клієнтами саме їхньої фірми. Так ось, постраждалі чомусь вирішили, що страховики їм зобов’язані, крім медичної допомоги, виплатити ще й компенсацію за моральні збитки. Хоча нічого подібного в договорі не зазначалося.
А взагалі Туреччина, Єгипет і Болгарія вважаються у страховиків найнебезпечнішими точками. По-перше, вибухи, теракти, землетруси. По-друге, саме в цих країнах найчастіше відпочивають діти, а отже, ГРВІ, отруєння і травми стають звичним явищем — позначається зміна клімату та їжі, а також «пересиджування» біля кондиціонера. Але в той же час сьогодні страхові компанії не мають можливості розробити для цих країн свої специфічні поліси. Закласти в них подібні ризики — означає збільшити вартість. А з урахуванням того, що в Туреччину, Єгипет і Болгарію їдуть люди переважно з середнім достатком, тариф у цьому випадку має велике значення. Від того туру, що подорожчав за рахунок медичної страховки, насамперед відмовляються турфірми, які знають про переваги українців. А якщо пригадати, що традиції страхування в нас і так не дуже розвинені, шанси на успіх зводяться до нуля.
Тим часом, у реорганізованій Державній туристичній адміністрації роботу страховиків із туристами оцінюють не на «п’ятірку». На думку директора центру туристичної інформації Володимира Царука, компаніям варто було б уважніше ставитися до розробки продукту. Наприклад, якщо турист їде на гірськолижний курорт, то все, що стосується травматизму, повинне бути розписане до дрібниць. Більш того, в цьому випадку було б непогано внести у страховку й не тільки ургентні випадки. Також, переконаний В. Царук, є пробіли у роботі туроператорів. Чомусь вони продовжують сприймати медичну страховку як певне навантаження. Тим часом як їхнє завдання — забезпечити туристу комфортний відпочинок, а отже, й пояснити: «що», «коли» і «чому».
