Вчора «відкритий» суд над Юрієм Луценком благополучно завершився. Суддя Вовк заборонив фото-, аудіо- та відеофіксацію. Мотивація — на свідків може чинитися тиск. Олексій Баганець, адвокат Луценка, намагався заперечити, мовляв, якщо свідок, який свідчитиме, буде проти трансляції, то її можна припинити, а в інших випадках зйомка нікому не зашкодить. Але суд його аргументи проігнорував.
Поки зал суду покидали оператори і фотокореспонденти, Юрій Луценко розважав журналістів-інтернетників і газетярів, на роботу яких заборона не поширювалася (аудіозапис поки не заборонили). Він не падав духом і навіть жартував.
— Депутат Європарламенту Марек Сівець попросив звільнити вас на поруки. Як ви вважаєте, спрацює? — поцікавилася з-за спин міліціонерів кореспондент «Дня».
— Я на сто відсотків знаю, що це не спрацює. Я Марека Сівця давно знаю. Ми з ним говоримо однією мовою (я знаю польську) Його реакція — це реакція європейця, який не знає, навіщо півроку тримати у в’язниці людину, коли для цього немає жодних підстав.
Втім, спілкувався з журналістами Луценко недовго. Вслід за операторами з суду вигнали і його самого. Після перерви суддя Вовк не дозволив Луценкові подати три клопотання, пояснивши, що суд перейшов до етапу судового слідства. Зате суддя пообіцяв надати слово підсудному після оголошення обвинувального висновку. Луценко почав протестувати, відзначивши, що він хоче хоча б заяву зробити, і це суддя не може йому заборонити. Коли і це прохання суддя відмовився задовольнити (точніше — сказав, що така можливість буде надана підсудному пізніше), Луценко скипів і перейшов на особистості. «Я розумію, що вам нагадали про кримінальну справу, порушену проти вас у Харкові. Я маю право робити заяву в будь-який момент», — відзначив він.
Коли прокурор почав оголошувати обвинувальний висновок, Юрій Віталійович почав паралельно читати своє. І, звісно ж, досвідчений оратор Луценко повністю заглушив невиразний спіч звинувачувача. За що його, власне, і видалили із зали.
Коли цей матеріал готувався до друку, представники прокуратури почали оголошувати обвинувальний вирок. Луценка до зали так і не повернули.
Тепер бютівці вдарили на сполох: побоюються, як би сьогодні не заборонили пряму трансляцію судового засідання Тимошенко. І їхні побоювання більш ніж обѓрунтовані. Мотивація влади проста — при всій значущості електронних і друкарських ЗМІ всі розуміють, що телевізор — це ключ до формування громадської думки. І цей ключ, судячи з усього, вирішили забрати.
Віталій БАЛА, політолог:
— Напевно, початковою помилкою влади було те, що трансляцію дозволили. Перевели політичне шоу з телебачення в суди. Але все це тягнеться з 2005 року. В будь-якому разі легітимність рішень цього суду ставитиметься під сумнів. У цій ситуації важко підтримувати те чи інше рішення. Але якщо вже почали відкритий процес, то треба доводити його до логічного завершення.
Якщо те ж саме зроблять із Тимошенко, то я не думаю, що це піде в плюс владі. Напевно, будь-якій владі треба розуміти, що боротьба зі своїми політичними опонентами — не найкращий аргумент як для громадян, які підтримують цю владу, так і для тих, хто опонує. І, напевне, треба встановити якісь цивілізовані правила політичної боротьби та конкуренції. І не перетворювати конкуренцію й боротьбу на політичну війну.
