Ринковий збір (загалом близько 230 млн. грн.) стає основним джерелом поповнення місцевих бюджетів. Це один з висновків обстеження, проведеного Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва на 112 ринках різних форм власності по всіх регіонах України. Сьогодні в Україні 2715 ринків, в інфраструктурі яких задіяно близько двох мільйонів громадян. Тільки надходження від сплати фіксованого податку за останні 4 роки зросли майже вдвічі і торік склали понад 250 млн. грн. Втім, «повний ажур» у сфері роздрібної ринкової торгівлі спостерігається лише на папері. І це також один з висновків дослідження.
Результати обстеження засвідчили, що на ринках докорінно змінився контингент працюючих: 90% з них складають наймані особи, тоді як три роки тому там переважали власне підприємці. Це, за словами О. Кужель, «єдина приємна новина», яку можна пояснити так: ринкові підприємці накопичили капітал і продовжують працювати вже на правах юридичної особи, поповнюючи лави середнього класу. Разом з тим представники Держкомпідприємництва зіткнулися з проблемами, які, на думку голови комітету, «потребують термінового втручання держави». Насамперед йдеться про вкрай низький рівень професійної підготовки працівників, відсутність необхідних знань з питань ведення бізнесу. Працюючи без елементарних знань бухгалтерського обліку, податкового законодавства та законодавства в сфері соціального страхування, орендних і земельних відносин, підприємці часто порушують норми чинних нормативних актів, за що їх штрафують контролюючі органи. Переважна більшість підприємців, які працюють на ринках, взагалі не знають своїх прав і стають легкою «здобиччю» недобросовісних контролерів. Прикладів правової безпорадності було виявлено безліч. Так, торговці вперше довідалися про те, що вже два роки діє норма про зарахування часу роботи на ринку до пенсійного стажу. Лише 10% працюючих знали про те, що мають право оформляти трудову книжку. Незважаючи на те, що до єдиного податку входять відрахування у фонд страхування на випадок безробіття, його платники справно сплачують у цей фонд ще й окремо. Найбільше О.Кужель засмутило те, що під час обстеження 112 ринків лише двоє (!) підприємців запитали в неї дозвіл на проведення перевірки — усі інші покірливо надавали будь-які папери, навіть не цікавлячись повноваженнями тих, хто їх вимагає. «Особисто я сьогодні не відкрила би своє підприємство, оскільки не знаю, кого найняти на роботу», — зауважила О.Кужель.
ПРОФІЛАКТИКА «ЕНТУЗІАЗМУ»
Днями прем’єр-міністр України Анатолій Кінах висловився за те, щоб упорядковувати діяльність речових ринків в країні, однак застеріг від скорочення при цьому робочих місць. А.Кінах висловився проти знищення ринків, оскільки, за його словами, «на них працюють сотні тисяч людей, що втратили роботу», і ці ринки є єдиним джерелом їхніх доходів (Iнтерфакс-Україна). Він також заявив, що «наведення порядку в діяльності речових ринків потребує політичної волі, оскільки у дуже багатьох структур, які працюють на цих ринках, є «дах». В той же час прем’єр висловив впевненість, що уряду разом iз громадськими організаціями вдасться впровадити цивілізовані форми роботи цих ринків.
Висловлюється за те, щоб припинити створення нових ринків (протягом п’яти останніх років їхня кількість зросла в 1,8 разу) і провести інвентаризацію існуючих, і О.Кужель. За її словами, сьогодні найпростіша схема створення більшості ринків така: береться клаптик землі (в кращому випадку — заасфальтований) і на гроші, які зібрано з підприємців, будуються усі споруди, а потім підприємці ще й сплачують за оренду. Сьогодні на ринках, зазначає О.Кужель, склалася «рабська ідеологія» — власники ринків не відчувають себе роботодавцями і тому не несуть відповідальності за умови праці. Однак і наміри місцевої влади щодо впорядкування ринкової торгівлі не завжди радо зустрічаються підприємцями, які справедливо вбачають в них замасковану форму адміністративного тиску. Досить згадати про резонанс, який мало в середовищі київських підприємців розпорядження Київської міськдержадміністрації про проведення атестації столичних ринків («День» писав про це у номері від 20 березня 2002 року). Але столична влада наголошує й на певних резонах цього рішення. Начальник управління з питань підприємництва КМДА Віктор Білич сказав «Дню», що розпорядження вже вступило в дію, але воно не торкається підприємців, бо йдеться лише про покращання санітарно-технічного стану ринків: «Це вимога часу, вимога киян, врешті-решт це повага до працівників ринків». Свої слова він підкріпив статистичними даними: минулого року в Києві створено 21 тис. робочих місць, а протягом першого кварталу 2002 року — ще 6 тисяч.
Проте турботу влади про себе підприємці зазвичай зустрічають iз обережністю. «Санітарний стан — це проблема адміністрації ринків доти доки ринок не закрили. А як тільки його закриють (така санкція передбачена у розпорядженні КМДА. — Ред. ), проблема виникне вже у підприємців, бо робочі місця теж ліквідуються», — сказала «Дню» голова Київської міської Координаційної ради підприємців Алла Дідух. Цікавий факт навели «Дню» в адміністрації одного з київських ринків: бажаючих отримати робоче місце настільки багато, що з «проханнями» влаштувати потрібних людей до директора звертаються навіть чиновники з управління ринками. І такі звернення, зрозуміло, задовольняються, хоча й доводиться порушувати санітарно-технічні нормативи, встановлені цими ж чиновниками.
ЩО ПОКАЗАЛИ ВИБОРИ
Рейд бригади Олександри Кужель по ринках України збігся у часі із виборчими перегонами, і це зайвий раз підтвердило безпорадність підприємців у відстоюванні своїх інтересів. На виборах до місцевих органів влади, засвідчила О.Кужель, виявився такий парадокс: підприємці часто обирали тих керівників, від кого вони найбільше потерпали. Навіть у столиці, за твердженням А.Дідух, підприємці «проспали» вибори до міської ради. Внаслідок цього туди, за її словами, потрапили представники великого бізнесу, які дуже зацікавлені у тому, щоб вичавлювати дрібних торгівців з ринків і заповнювати ними місця у великих (і дорогих) торговельних комплексах. «Це вже не конкуренція, а адміністративний тиск», — сказала А.Дідух. Є в київських підприємців претензії і до нового складу Верховної Ради: поки депутати не могли поділити між собою парламентські комітети, малому бізнесу нікуди оскаржити нові «Правила торгівлі на ринках».
Подальший розвиток підприємництва в Україні О.Кужель пов’язує з прийняттям пакету із п’яти законопроектів, які знаходяться у Верховній Раді: про контрольні перевірки, регуляторну політику, спрощену систему оподаткування, реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, мікрокредитування. Їх прийняття дозволить також змінити на краще і ситуацію на ринках. За результатами обстеження ринків Держкомпідприємництва підготувало проект розпорядження Президента. Всебічно це питання буде обговорюватися на Всеукраїнській нараді представників малого та середнього бізнесу, яка відбудеться у липні 2002 року.
