Підприємства України поки що не подають до служби зайнятості списків на звільнення співробітників, запевняє Міністерство праці та соціальної політики. На основі даних регіональних центрів зайнятості не спостерігається зростання кількості звернень громадян до служби зайнятості у зв’язку з наслідками фінансово-економічної кризи. За словами директора ДЦЗ Володимира Галицького, це відбувається через те, що ринок праці інертний, і його реакція трохи спізнюється відносно динаміки економічних перетворень.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла ЛІБАНОВА говорить, що жодних явних ознак загострення ситуації на вітчизняному ринку праці поки що не спостерігається.
— Минуло дуже мало часу, щоб можна було робити якісь серйозні заяви. У нас зараз немає змін у статистиці реєстрації безробітних, соціальних конфліктів або яких-небудь правопорушень, спровокованих цією кризою, — стверджує вона. — Безробіття, безперечно, зростатиме. Гадаю, вона буде у так званій латентній формі — людей не звільнятимуть, а лише відправлятимуть в адміністративні відпустки, переводитимуть на скорочений робочий тиждень тощо. Відбуватиметься те, що вже було у 90-і роки.
Експерт пропонує ввести допомогу з часткового безробіття, як це зробила Німеччина, щоб хоч би на рік-півтора підтримати людей.
У Державному центрі зайнятості, посилаючись на опитування роботодавців на місцях, не виключають можливості зменшення чисельності працюючих уже в листопаді-грудні цього року. Це може призвести до стоку висококваліфікованої робочої сили та скорочення кількості зайнятих у певних галузях економіки. Першими «зайвими людьми» на ринку праці будуть металурги, хіміки, будівельники.
— Але ці люди ще не прийшли і не стали на облік у центрах зайнятості. Ось коли це станеться, тоді безробітні почнуть отримувати соціальну допомогу від держави. Я б радила таким громадянам не відкладати, а йти до центрів зайнятості, щойно постала загроза звільнення. Шкоди від цього не буде — отримаєте консультацію, допомогу в працевлаштуванні, — рекомендує Елла Лібанова.
Справді, у центрах зайнятості тому, хто шукає роботу, реально отримати практичну допомогу, а тому, хто має статус безробітного, — ще й фінансову. Мінімальний розмір допомоги для тих, хто платив внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, сьогодні становить 500 грн., а для незастрахованих осіб — 360. За нових кризових умов міняється і система зайнятості. Найбільше замовлень від роботодавців на електрозварників, трактористів, швачок, штукатурів, плиточників.
Ну, а поки що практично не змінилася кількість вакансій і чисельність незайнятих громадян, які перебувають на обліку в службі зайнятості, в тому числі — безробітних. Більш того, за даними ДЦЗ, порівняно з 1 листопада минулого року ситуація на ринку праці менш напружена. Так, кількість незайнятих громадян, що перебувають на обліку в службі зайнятості на момент цієї дати, зменшилася на 27,2 тисячі чоловік. А кількість зареєстрованих вакансій у середньому по Україні знизилася лише на 1%, причому в 13 регіонах — зросла. Фахівці стверджують: поки що динаміка попиту на робочу силу й динаміка пропозиції працівниками своїх послуг — в межах тенденцій двох останніх років. У областях, де помічене незначне зростання незайнятих громадян (Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Хмельницька, Чернівецька), це пов’язано з сезонними коливаннями на ринку праці. За жовтневою статистикою, найбільша потреба в кадрах була в переробній промисловості (26%), в торгівлі та сфері ремонту (13%), транспорті та зв’язку (7%), в сільському господарстві (6%), в системі охорони здоров’я (6%).
— Зараз у складній ситуації перебуває будівельна галузь. Там одного зайнятого обслуговує ще п’ять-сім робочих місць в інших галузях. Це й металургія, й хімічна промисловість, і будматеріали. Готуючись до Євро-2012, яке Україна не хоче втратити, держава має через держзамовлення розгорнути будівництво об’єктів до цього чемпіонату. У такому випадку попит на робочу силу в будівництві й інших супутніх галузях зросте, — вважає директор Інституту демографії та соцдосліджень.
Елла Лібанова радить не відмовлятися від жодної роботи, хай навіть вона не відповідає рівню вашої кваліфікації. Це тимчасовий крок, але необхідний, аби прогодувати себе та свою сім’ю в непростий час. У свою чергу служба зайнятості оперативно переформатовує систему професійного навчання, адаптуючи її до вимог сьогоднішнього ринку, щоб перенавчати доросле населення на актуальні спеціальності. За попередніми оцінками, вже наступного року зміни профнавичок потребуватимуть понад 250 тисяч громадян.
А Державний центр зайнятості попереджає:
Пропозиція роботодавця написати заяву про звільнення «за власним бажанням» позбавляє вас можливості перші 90 днів після надання статусу безробітного отримувати допомогу з безробіття.
Розлучатися з роботодавцем можна з формулюванням «за згодою сторін» — стаття 36 пункт 1 Кодексу законів про працю. Оптимально — це звільнення за статтею 40 пункт 1 — «у зв’язку зі змінами в організації виробництва та скороченням штату». В такому випадку підприємство повинне не лише повністю розрахуватися за весь відпрацьований час, а й виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку. Крім того, роботодавець зобов’язаний попередити працівника про звільнення в письмовому вигляді, під розпис за два місяці до звільнення.
