Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Бігом у майбутнє

Чому варто побувати на фестивалі ГОГОЛЬFEST
7 вересня, 2010 - 00:00
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Ми вже давно ліниво і байдуже ставимося до всіляких політичних акцій, улаштовувачі яких намагаються зробити центром їх — за давньою звичкою — Майдан. А ось фестивалю ГОГОЛЬfest, що відкрився там минулої суботи, вдалося зібрати рекордну кількість глядачів. Чи то парадоксальність особи геніального класика сприяла тому, чи то перфоманс Multivеrse легендарного іспанського театру La Fura dels Baus — учасника відкриття Олімпіади в Барселоні — й ЦСМ «Дах». Здійсненню цього проекту всіляко сприяло Посольство Іспанії в Україні.

Велична вистава, головним антуражем якого стало серце Києва, на думку постановників, повинна була показати химерну багатогранність Космосу в єдиній композиції. Назву цього проекту можна умовно перекласти як «Вселенська множинність». Було багато музики, спеціально написаної для цього дійства Мікки Естумом і колективом «ДахаБраха», приголомшуючі світлові та відеоефекти, багато машинерії й старання близько ста акторів-учасників.

Завершилося все приголомшуючим феєрверком, що грав усіма барвами веселки, і зображенням Миколи Васильовича Гоголя, який щомиті змінював вираз обличчя, портрет якого вознісся над Майданом у фіналі.

ГОГОЛЬfest як фестиваль сучасного мистецтва народився чотири роки тому, напередодні торжеств з нагоди ювілею одного з найпарадоксальніших творців слова, тобто — Гоголя. Його ідеологом став керівник ЦСМ «Дах» Владислав Троїцький, який для «підтримки фестивального вогню» зробив немало. Майже неймовірно, що фестиваль продовжує своє життя в наш непростий час, не отримавши від держави ні благословення, ні фінансової підтримки.

— Цього року, — сказав Владислав Троїцький напередодні відкриття, —фестиваль чекає народження. Дитя, зачате у лоні Арсеналу, вийде у відкритий світ. Ми сподіваємося, що повітря нової дійсності увійде до його легенів, розверне їх, і воно закричить. Напевно, це були штучні пологи, але дитятко виявилося живучим і продовжує розвиватися. Можливо, воно не таке красиве, пухке і рожеве, як мало бути при природних пологах, — знайшовши свою домівку, свою сім’ю, друзів і хрещених батьків. Проте спасибі Арсеналу, в чиїх стінах почалося його життя. Спасибі Арсеналу за наше народження — завдяки ньому цього року ми зрозуміли, що існування ГОГОЛЬfestу не залежить ні від чого. Тому що це наш вибір, наш жест до життя, воля до життя. І ми приймаємо невідомість, тому що вихід у невідомість — основа життя. Наше дитя чекають дороги і мандри. За часів лихоліття категорія дороги — це те, що залишається. Вона залишається, коли зникає все і світ занурюється в хаос.

На наступний після відкриття день почалися фестивальні будні, насичені всілякою програмою, які продовжаться до 12 вересня. У неї входять театр і музика, візуальне мистецтво, література та кіно.

Один із найпотужніших сегментів програми — сучасний театр, представлений 17 спектаклями, привезеними з усіх куточків України. Це особливо приємно, оскільки ми багато і часто говоримо про занепад національного театру, не помічаючи або не знаючи про те, що робиться у нас під носом.

Відкрив театральну програму спектакль Львівського театру «Воскресіння» в постановці керівника театру Ярослава Федоришина. Ці вуличні імпровізації на тему «Вишневого саду» А. Чехова вже отримали не один приз на найпрестижніших театральних оглядах, включаючи Чеховський фестиваль у Москві, а попереду — гастролі в 30 країнах.

— Чехов — всесвітній автор. Він має подвійне, навіть потрійне дно. У його п’єсах можна багато фантазувати та говорити про минуле і теперішній час — завжди предостатньо матеріалу для нестандартного вирішення, — говорить про свою роботу Ярослав Федоришин. — У цій виставі мене приваблює час, який швидкоплинно минає, як вишневий цвіт: починається життя з приїздом і закінчується з від’їздом. Я хотів звернути увагу на те, що герої вистави, та й усі люди взагалі, живуть у минулому або майбутньому і ніколи не замислюються про сьогоднішній день, наше теперішнє.

А ще театрали побачать спектакль Львівського театру ім. Леся Курбаса «Король Лір» у постановці Овлякулі Ходжакулі. Дивне капріччіо на тему шекспірівської трагедії, що поєднує філософську мудрість Сходу й акторську експресію Заходу. Студія «Паріс» покаже моноспектакль «Зрада» Яніса Ріцоса — історію загибелі одного сімейства. «Облом off» за п’єсою Михайла Угарова в постановці Миколи Осипова, що вже отримав «Золотий вінець», оповідає про загальну байдужість і невміння чути і слухати одне одного. Івано-Франківський музично-драматичний театр представить своє бачення знаменитої «Солодкої Дарусі» Марії Матіос в постановці Р. Держипільського. Коротше, є що подивитися, і є, над чим поміркувати.

У «кінофайлах» ГОГОЛЬfestу можна буде побачити білоруську анімацію — від класика Михайла Тумелі до нікому поки що невідомих дебютантів, «пошуки жанру» «Синьофантома», початого знаменитим московським парадоксалістом Борисом Юханановим, програму Марка Мерсьє Instants video, що освоює рухи тіл і звуків, а учні школи фотографії ім. Родченка представлять свою дипломну роботу — повнометражний відеофільм «Дорога Самодєлкіна».

У програмі багато ще всіляких знахідок улаштовувачів у галузі сучасного мистецтва, які, звісно, варто подивитися. Головне — не всьому вірити, а пам’ятати слова Хемінгуея про те, що таланти і генії відрізняються від простих ремісників тим, що швидко освоюють все те, що людство створило до них за багато століть, а потім йдуть далі, створюючи на потужній основі культури своє, нове.

Світлана АГРЕСТ-КОРОТКОВА, спеціально для «Дня»
Газета: