У Казахстані після запуску з космодрому Байконур, зазнала аварії українсько-російська конверсійна ракета-носій «Дніпро». На її борту знаходилися 18 космічних апаратів, призначених для доставки на навколоземну орбіту, в тому числі й перший білоруський супутник «Білка», за запуском якого безпосередньо спостерігав президент О. Лукашенко. Зі слів фахівців, ракета впала на землю в 25 кілометрах від місця старту. Причиною краху стало аварійне відключення ракетних двигунів.
Ракета-носій «Дніпро» була створена українськими конструкторами на основі найбільш могутньої радянської бойової міжконтинентальної ракети SS-18 «Сатана», здатної нести десять ядерних боєголовок. Ці ракети, розроблені в Дніпропетровському ГКБ «Південне» й виготовленi на заводі «Південмаш», досі знаходяться на озброєнні російської армії. Наприкінці 90-х дніпропетровці запропонували росіянам проект використання «Сатани» в мирних цілях. Використані й зняті з бойового чергування ракети після невеликої доробки ставали носіями для доставки космічних апаратів на навколоземну орбіту. Вигода від реалізації проекту виходила подвійна: по-перше, росіянам не треба було витрачатися на дорогу утилізацію старих ракет, по-друге, використання цього військового «секонд-хэнду» обіцяло чималу комерційну вигоду. Тим більше, що пуски «Дніпра», здатного підняти на орбіту майже 2,5 тонни вантажу, відрізняються відносною дешевизною.
Унаслідок домовленостей, 1997 року на паритетних засадах було створене спільне україно-російське підприємство «Космотрас». Ще через рік провели вдалі випробування «Дніпра», а з квітня 1999 року розпочалися комерційні запуски супутників. Усього за минулі роки в космос стартували шість ракет-носіїв, які вивели на орбіту півтора десятка супутників. Нинішній, сьомий запуск, став першою великою невдачею, хоча й раніше траплялося, що старти «Дніпра» відкладалися з технічних причин.
«Наші фахівці, — повідомив кореспонденту «Дня» прес-секретар ГКБ «Південне» Юрій Мошненко, — вже займаються вивченням причин аварії. На Байконурі знаходиться група ракетників на чолі з генеральним конструктором С. Конюховим, яке стежило за пуском «Дніпра». Крім того, дані телеметрії незабаром поступлять у Дніпропетровськ і тоді можна буде точно встановити, чому стався збій. Зараз можна лише передбачити, що ракета почала відхилятися від курсу, як у нас говорять, вийшла з «трубки польоту», й тому система управління з метою безпеки автоматично відключила ракетні двигуни».
Ю. Мошненко повідомив також, що на борту ракети знаходилися невеликі наукові супутники кількох західних і російських університетів, а також перший білоруський космічний апарат «Білка», виготовлений росіянами. Проте нинішній невдалий старт «Дніпра», вважає представник ГКБ «Південне», загалом не повинен відбитися на подальшій долі українсько-російського космічного проекту.
