Там, де збираються хоча б три жінки, причому навіть із сімей середнього достатку, розмова обов’язково йдеться про ціни. Де це бачено, сало — колись головний продукт харчування українців, що сьогодні вже не користується таким великим попитом, підскочило в ціні до 70 гривень за кілограм. І це в умовах, коли нові газові ціни ще практично не набрали чинності й впливають лише на очікування. Люди не приховують обурення й тут-таки починають перебирати можливих наступних керівників країни. На жаль, на думку багатьох, — голосувати немає за кого.
Авжеж, саме українське керівництво також занепокоєне інфляційними тенденціями нинішнього року. Днями Президент України Віктор Ющенко сказав: «Інфляція — це чинник, який завжди буде. Питання в тому, яка інфляція. Коли ми говоримо про показники, досягнуті в січні-лютому, ці показники зобов’язують уряд сформувати новий бюджет, захистити ті верстви населення, які постраждали від такої інфляційної складової, — сказав Президент і додав: — Чому за два місяці вибрано 60% річної інфляції? Хто не спрацював, хто винен у цьому? Адже йдеться про те, що обдурені десятки мільйонів людей».
Неприємні оцінки пролунали днями і з Національного банку. Начальник відділу макроекономічного аналізу та прогнозування НБУ Інна Співак пояснює, що в структурі бюджетних витрат цього року зросла частка поточних витрат, що посилює інфляційний тиск. «Саме цей чинник несе в собі великі ризики, оскільки ці кошти будуть винесені на внутрішній ринок і розкручуватимуть інфляційну спіраль», — підкреслює начальник відділу НБУ.
Інфляційними картами традиційно грає будь-яка українська опозиція. Свого часу цим активно займався нинішній міністр фінансів Віктор Пинзеник, зараз йому в цьому питанні протистоїть опозиційний уряд Віктора Януковича. «Минуло три місяці, й ми бачимо в країні інфляцію на рівні 5,7% — це найбільший показник за останні вісім років. Що ми можемо чекати надалі? Різні експерти говорять про 20—30% за підсумками року», — сказав екс-прем’єр на засіданні опозиційного уряду, присвяченому аналізу діяльності нинішнього Кабміну за 100 днів. «Закінчився перший квартал, а ми змін до бюджету не бачимо. Де вони, де розгляд «Українського прориву»?» — обурюється тіньовий прем’єр. При цьому він також повідомив, що, за його даними, останнім часом ВВП скоротився майже на 3%, промислове виробництво — майже вдвічі, вартість послуг зросла на 15—20%, продуктів — на 30—35%.
Не дуже радісну цінову картину малюють і урядові структури. Як повідомляється на веб- сайті Мінекономіки, прогноз інфляції 2008 року (грудень до грудня) в березні нарешті погіршено до 14,1% з 9,8% в жовтні. Але чинний держбюджет України на 2008 рік грунтуєтьсяі саме на прогнозі інфляції в 9,6% (зростання реального ВВП — 6,8%). Отже, бюджет треба змінювати. Однак уряд щодо цього, незважаючи на підказки Президента, не поспішає. «Немає жодного сенсу, не ухваливши програму дій уряду «Український прорив», не затвердивши головної концептуальної речі в програмі — немає необхідності зараз руйнувати бюджет», — сказала прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, непрямо підтверджуючи, що її уряд звернувся з проханням перенести розгляд змін до держбюджету на 21 квітня. Вона зазначила, що уряд розробляє зміни й доповнення до держбюджету, а також нові розрахунки макропоказників. «Ми чекаємо, поки в парламенту все-таки дійдуть руки ухвалити програму дій уряду «Український прорив», яка закладає серйозні концептуальні зміни й реформи, під які можна робити зміни в державному бюджеті», — підкреслила вона. Щоправда, не виключено, що в уряду дещо інша мета — отримати після ухвалення програми гарантії роботи протягом року, незважаючи на досягнутий результат.
Опозиція щодо цього має свою думку. Міністр економіки опозиційного уряду та заступник голови парламентського комітету економічної політики Ірина Акімова пояснює: «Це свідчить про відсутність чіткого уявлення всередині коаліції про необхідні поправки, нечіткі домовленості,.. багато додаткових соціальних ініціатив як з боку Президента, так і уряду. По-друге, як я розумію, немає узгодженості в коригуванні прогнозного рівня інфляції — пан Пинзеник, незважаючи на те, що говорить про те, що інфляцію за підсумками року можна утримати на рівні нижче 10%, можливо, й сам як експерт такої точки зору не дотримується». Акімова називає «безвідповідальним» зволікання з переглядом бюджету. Раніше, в інтерв’ю «Дню», народний депутат підкреслювала, що «ця справа (внесення змін до бюджету. — Авт. ) має ще соціальний аспект. У разі, якщо номінальний показник інфляції не переглядається в бік підвищення, то немає необхідності переглядати й, наприклад, прожитковий мінімум... Якщо не переглядати цей прогноз, то не треба й прив’язані до нього виплати збільшувати. А це, зокрема, мінімальна пенсія».
