Газова тема найближчим часом, мабуть, стане для українців не менш, а, можливо, й більш актуальною, ніж коаліціада. «Бабине літо» закінчується, йде похолодання й саме до цього моменту російський «Газпром» приурочив свою заяву про український газовий борг ($1,3 млрд.) і про можливе обмеження поставок природного газу українським споживачам у разі непогашення до кінця жовтня цієї заборгованості. Таке у наших відносинах вже було. І це, на жаль, виходячи з минулого досвіду, можна сприймати, як прелюдію або навіть «артпідготовку» до операції з підвищення ціни на газ.
Тим часом у Києві заявляють, що українська держава не має заборгованості у газовій сфері перед Росією, йтися може лише про борг господарюючих суб'єктів. Про це заявили і перший заступник голови Мінтопенерго Вадим Чупрун, і перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров. Останній при цьому поставив під сумнів суму заборгованості, про яку говорить російська сторона: «Не може бути і мови про той обсяг боргу». А також нагадав про значні обсяги газу, який знайдеться у газосховищі (32 млрд. кубометрів) і запевнив, що ця обставина дозволяє уряду України відчувати себе спокійно.
Російська сторона підтвердила, що заборгованості України як держави перед «Газпромом» не існує, але при цьому зазначила: «Заборгованість господарюючих суб'єктів за поставки газу поточного року — це об'єктивний факт, який ніким не може бути заперечений».
Прес-секретар «УкрГаз-Енерго» Віталій Кісіль підтвердив, що його компанія має заборгованість перед трейдером RosUkrEnergo AG (Швейцарія) за поставлений для потреб України природний газ. «Ми ведемо постійну роботу з погашення цього боргу, в тому числі, за рахунок залучення банківських кредитів, і сподіваємося на конструктивну позицію в цьому питанні нашого найбільшого дебітора — НАК «Нафтогаз України», — сказав Кісіль і пояснив, що заборгованість компанії перед RosUkrEnergo сформувалася через неповні розрахунки «Нафтогазу України» за паливо, передане йому для поставки теплопостачаючим підприємствам і бюджетним організаціям, а також забезпечення транзиту російського природного газу.
Про серйозність боргових вимог «Газпрому» свідчить також те, що він направив своїм європейським партнерам повідомлення про наявні проблеми з поставок газу до України. Єврокомісія має намір запросити українську й російську сторони, які втягнуті у газову суперечку, на засідання газової експертної групи у жовтні.
Так що «спокій» нашому уряду, що закінчує свою діяльність, тепер може лише снитися. Це, на жаль, підтвердив і підготовчий візит до Москви голови Мінтопенерго Юрія Бойко, якого чекали вчора у Києві о 17-й годині. Тим часом, перший віце-прем'єр РФ, голова ради директорів «Газпрому» Дмитро Медведєв заявив учора після зустрічі з Бойко: «Газпром» — не богодільня», він «не може ставити під загрозу свої інвестиційні плани в залежності від боргових ситуацій». «У будь-якому разі, такі борги, навіть якщо вони виникають у дружніх держав, повинні ліквідуватися чітко у строк, відповідно до досягнутих раніше домовленостей».
Український уряд заявляє, що взяв цю справу під свій контроль. Прем'єр-міністр України Віктор Янукович не виключає, що найближчим часом він вирушить до Москви для переговорів і запевняє, що український уряд працюватиме, щоб «зберегти ціни й динаміку відносин у ході розв'язання цього найважливішого питання з нашими партнерами». Чи вдасться? Адже в Москву не прийнято приїздити з пустими руками. А які пропозиції може повезти з собою український прем'єр в умовах, коли його подальша політична кар'єра сьогодні, незважаючи на перемогу на виборах і заклик Президента України будувати троїсту коаліцію, під великим питанням? Більш того, деякі експерти заявляють про політичну відповідальність уряду Януковича, який проігнорував напередодні виборів загрозу наростання газових платежів, не бажаючи втрачати голоси своїх прихильників.
Коментуючи ситуацію, експерт «Дня» Олександр Нарбут сказав: «Це питання повністю регульоване і кероване урядом. Сьогодні зводити це до відповідальності губернаторів або ще якихось органів влади — це означає не давати реальної відповіді на запитання. Всі поставки газу, правила й цінові параметри встановлює уряд, і жодного разу Президент не наклав вето, й не перешкодив прем'єру та Кабміну тут щось регулювати. Повна відповідальність у цьому випадку лежить на Кабінеті Міністрів».
Які політико-економічні наслідки все це може мати? Зрозуміло, що борг (звісно, його розмір ще обговорюватиметься) доведеться платити, й добре, якщо не власністю, яку вподобали для себе росіяни. Звідсіля політичні прикрощі та репутаційні втрати для Партії регіонів у ході створення коаліції. Адже, зазвичай ця партія позиціонувала себе як осередок професіоналізму, але в цьому випадку вона пожертвувала і ним, і національними інтересами заради своїх політичних інтересів.
