У зв’язку із серією скандалів навколо тіньової приватизації та очікуваного мораторію на відчуження держмайна, голова ФДМ Олександр Бондар умить перетворився на один із головних епіцентрів громадської уваги. Враховуючи, що найближчим часом Верховна Рада розгляне питання про підпорядкування фонду, до головного приватизатора країни з’явилося багато запитань, які вимагають негайних відповідей. Тим паче, що Олександр Миколайович зібрався у відпустку. Судячи з минулих епізодів вітчизняної приватизації, відсутність глави фонду — непряма ознака того, що «конфлікт інтересів» у продажу держвласності досяг чергового піка. — На якому етапі нині реалізація ідеї щодо термінового продажу державою всіх своїх блокуючих пакетів акцій?
— Ми нині закінчуємо підготовку списку підприємств, у яких держава має 25-відсоткові пакети. Список надішлемо в Кабінет Міністрів. Однак уже є деякі питання: дуже багато стратегічних об’єктів. Отож у мене немає впевненості, що нас цілком підтримають. Але в цьому напрямі ми працюватимемо й надалі. — Як ви ставитеся до ідеї залишити гроші від продажу блокуючих пакетів самим підприємствам?
— Я підтримую цю пропозицію. До того ж на цьому тепер особливо наполягає прем’єр- міністр.
— Парламент наступного тижня продовжить розгляд пропозиції щодо запровадження тимчасового мораторію на судове відчуження держмайна. Як ви розцінюєте шанси затвердження цього документа?
— Цей законопроект подав Президент. Думаю, він наполягатиме на якнайскорішому затвердженні мораторію. — Як ви ставитеся до пропозиції Податкової адміністрації виключити з мораторію податкову заставу?
— Я думаю, що повністю виключати податкову заставу в законопроекті не треба було. Досить було лише вилучити ті моменти, на яких дійсно наполягає Податкова. Адже вона не реалізує цілісні майнові комплекси та акції підприємств. Вони займаються лише продукцією, рухомим майном та обладнанням. Але тепер, якщо залишаться можливості для податкової застави, то в нас знову виникає проблема пріоритетності накладення арешту на майно. Тобто приватним кредиторам цього робити не можна буде, а Податкова адміністрація матиме монопольне право. Я думаю, що про ці моменти мав би думати насамперед Антимонопольний комітет. Бо якщо підприємство має заборгованість перед багатьма кредиторами, то висунути претензії зможуть тільки податкові органи. А це, на мій погляд, не відповідає ринковим і конкурентним принципам, якщо, певна річ, у такому вигляді мораторій буде прийнято. — Наскільки взагалі ідея мораторію має сенс?
— Це буде корисно, тому що виникають дедалі нові варіанти відчуження держмайна. Їх буде таким чином заблоковано. Хоча через недосконалість статті про податкову заставу лазівка, через яку було продано «Росаву», фактично залишається. Проте я думаю, що після таких скандалів Податкова адміністрація вже обережніше працюватиме. У мене є надія, що таких випадків більше не буде.
— Однак «випадки» продовжуються. Днями арештовано за борги майно сіверськодонецького «Азоту». А він на 100% належить державі.
— Це, звичайно, поганий сигнал. Це підприємство ми включили в список об’єктів, які готуються до приватизації. Ми якраз мали намір робити там оцінювання. Це вже симптом: тільки-но ми розпочинаємо приватизовувати, одразу ж ідуть альтернативні якісь варіанти. Весь час «Азот» начебто був незбитковим, і боргів великих ніяких не було. Тільки-но ми ухвалили рішення про приватизацію, одразу ось така реакція.
— Прокоментуйте чутки про ваше чи то звільнення чи то добровільну відставку.
— Я вже з усіма учасниками цієї історії поговорив, з’ясував стосунки. Дуже негативно до цього поставився прем’єр-міністр. На його ім’я зелені надіслали звернення. Вони всі переді мною вибачилися. Сказали, що відкличуть цього листа. Сказали, що в них начебто була інформація, що мене переводять в Антимонопольний комітет і що моє місце звільняється. Ну, я не знаю, чи було цю інформацію спеціально запущено. Ніхто ніяких бесід зі мною з приводу переведення мене на якусь іншу роботу не провадив. І думаю, таких розмов у найближчому майбутньому не буде. Могли бути якісь проблеми в період ЗАЛКу, коли уряд очолював Ющенко. А за нинішнього прем’єра це абсолютно безглуздо, тому що в нас дуже нормальні стосунки із прем’єр-міністром.
— Наступного тижня очікується розгляд у другому читанні Закону про Фонд держмайна. Які шанси на те, що фонд нарешті почне працювати «в законі»?
— Шанси є. Можливо, закон буде ухвалено вже до кінця червня. Нині вже і становище у фонду стабільніше, це має допомогти. У Верховній Раді принаймні немає великих претензій до нашої діяльності. Та й закон вийшов у такому компромісному варіанті, який має всіх улаштувати. Найпроблемніші статті знайшли консенсус. Головне тепер, щоб те, що підтримає парламент, прийняв і Президент. Ну, це вже, як мовиться, буде проблемою моєю і Кабінету Міністрів. Ліпше, звичайно, щоб його відразу підписали. Але якщо будуть якісь зауваження Президента, то їх можна буде потім урахувати.
— У законі найбільш дискусійною статтею було питання підпорядкування. Який варіант буде винесено на друге читання?
— Збережено варіант, який був у першому читанні. Один до одного. І я думаю, що це той компроміс, який дозволить набрати більшість голосів депутатів. Підконтрольність Кабміну залишається тільки в питаннях управління майном. Щодо питань приватизації, то Фонд держмайна залишається незалежною структурою, яка приймає рішення, керуючись тільки законами.
— А вам яка субординація ближча до серця?
— Мені ближче до серця те, що підтримає Верховна Рада й підпише Президент. Я готовий працювати в будь-якому порядку підпорядкування. Для людей більш теоретичного складу, таких, як Єхануров та Лановий, це питання було важливим та дискусійним. У мене абсолютно практичний склад розуму, і тому я працюю, виходячи з реальної ситуації. Я знаю, кому я фактично підлягатиму, з ким я працюватиму, й хто впливатиме на мої рішення. Це не пов’язано тільки з формулюваннями в законі. Якщо мене призначає Президент, якщо мою кандидатуру погоджує Верховна Рада, то питання підпорядкування саме по собі вже вирішене. Кабінет Міністрів може давати пропозиції про моє звільнення і призначення. Він також впливає. До того ж є преса, яка мене може масованою атакою звільнити протягом місяця. А вас же немає в законі (про Фонд держмайна. — Авт. ) узагалі.
